17. Внутрішні води Азії. Класифікація річок Азії за джерелами живлення, розподілом стоку й типами водного режиму. Озера, походження та особливості їх поширення.

В Азії багато великих рік. В Північний Льодовитий оке­ан течуть ріки Об з Іртишем, Єнісей з Ангарою, Лена з Алданом і Вілюєм, Яна, Індигірка, Колима; в Тихий океан – Анадир, Амур з Сунгарі і Уссурі, Хуанхе, Янцзи, Сінцзян, Меконг і Менам; в Індійський океан – Салуін,Іраваді, Брахмапутра, Ганг і Інд, а також Шатт-ель-Араб, що утворюється в в результаті зливання Тигру і Євфрату.

До океану з території Азії впадають тільки невеликі гірські річки. В обширні внутрішні басейни Каспійського і Аральського морів і озера Балхаш течуть ріки Кура, Амудар’я, Сирдар’я, Ілі. Частина рік басейнів внутрішнього стоку впадає в озера, частина закінчується сухими дельтами в пісках і солончаках або в оазисах, де вся вода витрачається на зрошення полів і на випаровування. Найбільші з цих рік – Тарім, Чу, Гільменд.

Сибірські ріки замерзають зимою, невеликі річки промерзають до дна, утворюючи наледі. Весною всі ріки широко розливаються. В сухих безстіч­них областях Азії багатоводні тільки транзитні ріки з снігово-льодовиковим живленням в горах, які мають літній або весіннє-літній пік витрат і рівня води, наприклад Амудар’я і Сирдар’я. Ріки середзем­номорських окраїн Азії, якщо вони не мають снігового живлення в горах,літом міліють, а деколи і пересихають. В екваторіальних районах ріки багатоводні круглий рік.

Найбільші моря – Каспійське і Аральське, що є залишками раніше існувавших більших морів, зокрема океану Тетіс. В тектонічних западинах лежать озера Байкал, Іссик-Куль, Хубсугул, Мертве море,Ван, Резайс, Телецьке (западини Ван і Резайс підпряжені лавами). Ряд озер виникло в ре­зультаті обвалів (Серезьке), карстових процесів (озера Західного Тавра), ла­вових запруд (Цзинбоху на північному сході Китаю). В безстічних запади­нах багато солених озер (Кукунор, Туз та інші). Озеро Балхаш має на заході пріс­ну воду, на сході – солонувату воду. Проточні озера – надійні регулятори стоку рік (Байкал для Ангари, Ханка для Уссурі, Дундинху і Поянху для Янцзи, Тонлекап для Меконгу). В сухих областях нерідко єдиним джерелом водопостачання є підземні води. Великі нагромадження підземних вод наявні в артезіанських котловинах і під нахи­­леними передгірськими рівнинами. З їх виходами на денну поверхню та з використанням поверхневих вод зв’язано життя оазисів Середньої, Цент­ральної і Передньої Азії.

Тільки азіатські ріки несуть свої води до всіх чотирьох океанів Землі. Водночас, майже 40% території Азії належить до басейну внутрішнього стоку. Цьому сприяють і кліматичні особливості (сухість внутрішніх частин Азії), і особливості рельєфу (на­явність великих улоговин).

Ріки басейну внутрішнього стоку або губляться в пісках великих пу­стель, або несуть свої води в озера. Найбільші з таких рік — Амудар'я і Сирдар'я, що починаються високо в горах. На рівнинах їхню воду роз­бирають на зрошення, через що ці ріки вже не впадають в Аральське море, як це було в недавньому минулому.

Ріки басейну Тихого океану живляться переважно мусонними дощами. Найбільші ріки басейну — Амур, Хуанхе, Янцзи.

Каламутні темні води Амура розливаються після літніх мусонних дощів. На початку осені на узбережжя обрушуються тайфуни зі злива­ми, і ріка розливається на десятки кілометрів.

Хуанхе — друга за довжиною ріка Азії (4845 км) — починається в горах, у середній течії перетинає плато з пилюватої гірської породи жовтого кольору. Він обумовлює жовтий колір Хуанхе.

Янцзи — найдовша річка Азії (580.0 км). На відміну від Хуанхе, вона чиста, глибока і придатна для судноплавства від гирла до підніжжя гір. У низов'ях стік ріки регулюють численні озера.

Режим Хуанхе і Янцзи складний. Ріки розливаються не тільки через мусонні дощі і тайфуни (наприкінці літа — початку осені), але і на­прикінці весни — початку літа, коли в горах тануть льодовики і сніг.

Ріки басейну Індійського океану (Інд, Ганг, Брахмапутра, Іраваді) мають режим, типовий для рік мусонного клімату. У Перську затоку впадають ріки Тигр і Євфрат, що живляться за рахунок танення снігів.

Каспійське море за розмірами перевищує будь-яке озеро світу. Гли­бина місцями більше 1000 м. Солоність вод — 12-13 %. Рівень води в озері лежить на 27 м нижче рівня Світового океану, з котрим Каспій колись був з'єднаний через Чорне море. Аналогічне походження й Араль­ського моря — нині водоймища, що швидко висихає.

В Азії багато тектонічних озер. У грабенах лежать Байкал (найглиб­ше озеро світу, його глибина 1620 м) і Мертве море. До тектонічних озер належать Іссик-Куль, Туз, Ван та ін. Є завальні (Сарезьке та ін.), вул­канічні, карстові та ін. за походженням озера.