55. Культура і цивілізація: Суперечність та її розв'язання.

Поняття "культура"і "цивілізація тісно пов"язані між собою,вони не є тотожними,бо культура-це насамперед сфера духовного в суспільстві і людині,а цивілізація-це впершу чергу сфера громадянського суспільства,рівень розвитку техніки,правових і політичних норм,ступінь захищеності прав і свободи людини, міра гуманізованості суспільства, водночас неправомірно протиставляти цивілізацію і культуру як це робили напр.. О.Шпенглер та М.Бердяєв.

56. Цивілізація: ствердження волі до самозбереження та продовження роду

Поняття "цивілізація" є одним із ключових термінів філософії історії.

Саме слово "цивілізація" (фр.) з'явилося в мові недавно. Хто першим ужив це поняття - не встановлено, але французький історик Люсьєн Февр (один із засновників школи "Аналіз" у Франції) стверджує, що це слово виявлене в печатних виданнях з 1766 р.[1]. До появи іменника вживалося дієслово "цивілізувати" і дієприкметник "цивілізований".

З'явившись в XVIII столітті, термін „цивілізація"ніс на собі відбиток світогляду і культури епохи Просвітництва. її ідеалами були розумність, науковість, громадянський обов'язок, справедливість, що повинні були стати основами суспільного і приватного життя людей. Усьому цьому протистояв, на думку просвітників, темний світ варварства, неуцтва, забобонів, релігійного фанатизму. Як протилежність цьому світу філософи Просвітництва висувають концепцію цивілізації.

Розповсюджене спочатку у французькі та англійській мові (французьке слово сіуііізапоп і англійське сшіігаїіоп) воно увійшло згодом у усі європейські мови, включаючи і російську.

В енциклопедіях поняття "цивілізація" асоціювалося також з концепцією прогресу. Тобто цивілізація сприймався як процес. "Нація цивілізується під впливом досвіду", - такий висновок ми зустрічаємо у П.Гольбаха [2].

Економісти (Адам Сміт) зв'язали поняття "цивілізація" і "багатство".

Цивілізація в багатьох дослідників виявлялася деяким ідеалом, і в неї вкладалися багатозначні поняття. Так, цивілізація ототожнюється з гарними манерами і самоконтролем - цивілізована поведінка, цивілізована людина Вперше в цьому значенні термін з'являється уже в працях Вольтера.

57. Пізнання та творчість, суперечність між ними та її розв'язання. Поняття волі до пізнання і волі до творчості.

58. Наука та мистецтво як форми культури.

У цілому культура постає як нерозривна єдність творчих процесів самореалізації особи, орієнтири якої — Істина, Добро й Краса. Реалізація цих ідеалів, викликає до життя такі форми культури, як наука, мораль і мистецтво. На думку видатного німецького мислителя Йога на Готфріда Гердера (1744—1503). «в основі всього прекрасного лежить істина, будь-яка краса повинна вести до істини й добра». Однак, за всієї своєї вза-смозв'язапості. наука і мистецтво виникають із майже цілковито протилежних форм пізнання світу й мають свої закони існування.

наука і мистецтво, постаючи двома формами вираження творчого ставлення людини до світу, водночас, цілковито відрізняються одна від одної. Вища мета науки — дата людям знання про світ; техніка, спираючись на здобуті наукою знання, має на меті задовольнити матеріальні та частину духовних потреб людини. Мста ж миапецпню — всебічний розвиток особи. Художня культура сприяє формуванню творчої свідомості людини, розвиває смаки, ціннісні орієнтації, що, у своєю чергу, дозволяє їй діяти цілеспрямовано, творчо, продуктивно б усіх сферах життя. Наука формує і дисциплінує розум, людське мислення, привчає людину ставитися до світу обдумано іі раціонально. Мистецтво здатне впливати на людину всебічно — на її почуття, розум, волю, а тому постає як потужний стимул творчого самовдосконалення й самореалізації особистості. Прилучаючись до культурного досвіду людства, особистість збагачує свій власний досвід, через нього оцінює дійсність, готує себе до перетворення навколишнього світу за законами Істини й Краси, Гармонії та Добра.