- •1. Філософїя в Житті людини.
- •3. Проблема взаємодії філософії і міфології
- •4. Філософія і релігія, філософія і мистецтво, філософія і наука.
- •5. Філософія, як духовне розв'язання основної суперечності епохи і вихід до трагічних суперечностей людського буття
- •6. Форми вияву філософії у культурі: теоретична філософія, есеїстична філософія, та філософське мистецтво.
- •7. Захід та Схід, як шляхи людського буття у світі та їх специфіка.
- •8. Особливості філософування в Давнійіндії і в Давньому Китаї
- •9. Індуїзм і його головні ідеї: карма і сансара
- •10. Буддизм, як інтегруюча релігійно-філософська система Сходу.
- •11. Давньокитайска філософія
- •12 . Даосизм і конфуціанство
- •13. Загальна характеристика античної філософії
- •14. Класична антична філософія (Сократ, Платон, Арістотель)
- •15. Основні риси епохи еллінізму та її школи
- •16. Християнство як світоглядна основа середньовічної філософії
- •17. Основні риси філософії Середньовіччя
- •18. Загальна характеристика патристики і схоластики
- •19. Філософія Романського та Германського відродження
- •20. Загальна характеристика філософії Нового Часу. Протистояння емпіризму раціоналізму (Бекон, Декарт).
- •21. Основні проблеми філософії просвітництва.
- •22. Загальна характеристика нкф
- •23. Філософія Канта
- •24. Вчення про абсолютно «я» у Фіхте
- •25. Філософія Шелінга
- •26. Філософія Гегеля. Вчення про абсолютну ідею, Абсолютний Дух і людину.
- •27. Філософія романтизму
- •28. Поняття Класичної та неокласичної філософії
- •29. Філософія Фейєрбаха: Антропологія замість теології. Вчення Фейєрбаха про смерть та безсмертя людини.
- •30. Марксистська філософія
- •31. Категорія «відчуження людини» у молодого Маркса
- •32. Філософія Шопенгауера : воля, страждання, уявлення
- •33. Філософія Ніцше. Ідеї волі до влади Надлюдини.
- •34. Психоаналітична парадигма людського буття.
- •35. Вчення 3. Фрейда: Свідоме та позасвідоме. Поняття витіснення та сублімації.
- •36. К.Г. Юнг: Архетипи колективного позасвідомого
- •37. Е. Фромм : Відчуження та любов
- •38. Витоки і риси укр. Культури
- •39. Філософія. Г. Сковороди. Ідея трьох світів, єдності філософії та життя, сродної праці.
- •40. «Філософія серця» п. Юркевича
- •41. Феномен російської класичної філософії
- •42. Філософське кредо Вол. Соловйова: ідея Боголюдства
- •43. Філософська антропологія XX ст.: м. Шелер та г. Плеснер
- •44. Загальна характеристика філософії екзистенціалізму
- •45. Феномен атеїстичного екзистенціалізму: ж.ПСартр та а.Камю
- •46. Феномен релігійного екзистенціалізму: Ясперс та г.Марсель
- •47. Персоналізм, як філософська течія
- •48. Філософія Бердяєва та Муньє
- •49. Категорія буття у філософії. Специфіка людського буття.
- •50. Буденне буття людини та його категорії. Воля до самозбереження і продовження роду, як основа буденного буття.
- •51. Воля до влади та воля до творчості і пізнання як основи граничного буття людини
- •52. Воля до любові, свободи й толерантності як вихід за межі граничного буття людини.
- •53. Буденне та особистісне спілкування у суспільному житті, суперечність між ними.
- •54. Феномен влади у суспільстві. Воля до влади.
- •55. Культура і цивілізація: Суперечність та її розв'язання.
- •56. Цивілізація: ствердження волі до самозбереження та продовження роду
- •57. Пізнання та творчість, суперечність між ними та її розв'язання. Поняття волі до пізнання і волі до творчості.
- •58. Наука та мистецтво як форми культури.
- •59. Мистецтво як художнє ровз'язання суперечностей людського життя.
- •60. Поняття індивіду, індивідуальності, особістості.
- •61. Концепції особистості у західній філософії (Бердяєв, Муньє, Маслоу, Берн та ін.)
- •62. Особістість як єдність духовного та душевного начала людського буття.
- •63. Особистість та проблема самотності.
- •64. Особистість та стать
- •65. Філософія статі.
- •66. Стратегія взаємодії екзистенційної чоловічності та жіночності у внутрішньому світі особистості.
- •67. Проблема гендерної рівності та гендерного партнерства.
- •68. Любов як актуалізація особистісного начала в людині.
- •69. Концепції любові у західній філософії( Платон, Соловйов, Бердяєв, Фромм)
- •70. Поняття сенсу життя. Сенс життя у різних вимірах людського буття.
- •2. Філософія та світогляд. Буденний, особистісний та філософський світогляд.
7. Захід та Схід, як шляхи людського буття у світі та їх специфіка.
Відмінності Західного і Східного людського буття є відмінностями різних ментальносіей, вони пронизують усю людську історію. Західний спосіб буття закорінений в античній і християнській культурах, пронизаний спадкоємністю. Водночас Захід об'єднує різну кількість різких національних культур. Він є мета культурою, формувалася на ґрунті національних міфологій під впливом античниз і християнських цінностей. У широкому смислі «Захід» - та частина планети, де утвердилася християнська і антична культура. Для Східного способу буття визначальними є Буддійська культура у її взаємодії з конфуціанством і даосизмом ( Китай), різноманітними течіями індуїзму (Індія), а також із різноманітними національними міфологіями.
Далекий схід - мета культура, що об'єднує культури Індії та Китаю, а також культури, які історично пов'язані з ними і несуть на собі риси їхньої ментальності. Саме на Сході сформувався спосіб буття, який прспгистоїть Західному.
Головною цінністю Західного способу буття є особистість і її свобода. Ідея свободи особистості витікає із самої сутності християнського світо ставлення і будь яка християнська культура приймає і підтримує її. Другою рисою - є практика технічного оволодіння природою.
Основною тезою Східного способу буття є твердження про те, що буття - це страждання, подолання якого можливе лише через заглиблення у себе. Це визначає увагу до внутрішнього життя людини, поступальний розвиток якого може вивести людину із стану страждання - сансари, і заспокоїти в світі духовному - нірвана.
Першим основним началом Східного способу буття є природність. Фаталізм, як підпорядкованість буттю - 2 основне начало Сх. спсобу буття. На відміну від Західного способу буття, Східна людина не перетворює буття, вона поєднується з ним.
8. Особливості філософування в Давнійіндії і в Давньому Китаї
Відмінності Західного і Східного людського буття є відмінностями різних ментальностей, вони пронизують усю людську історію. Західний спосіб буття закорінений в античній і християнській культурах, пронизаний спадкоємністю. Водночас Захід об'єднує різну кількість різких національних культур. Він є мета культурою, формувалася на грунті національних міфологій під впливом античниз і християнських цінностей. У широкому смислі «Захід» - та частина планети, де утвердилася християнська і антична культура. Для Східного способу буття визначальними є Буддійська культура у її взаємодії з конфуціанством і даосизмом ( Китай), різноманітними течіями індуїзму (Індія), а також із різноманітними національними міфологіями.
Далекий схід - мета культура, що об'єднує культури Індії та Китаю, а також культури, які історично пов'язані з ними і несуть на собі риси їхньої ментальності. Саме на Сході сформувався спосіб буття, який протистоїть Західному.
Головною цінністю Західного способу буття є особистість і її свобода. Ідея свободи особистості витікає із самої сутності християнського світо ставлення і будь яка християнська культура приймає і підтримує її. Другою рисою - є практика технічного оволодіння природою.
Основною тезою Східного способу буття є твердження про те, що буття - це страждання, подолання якого можливе лише через заглиблення у себе. Це визначає увагу до внутрішнього життя людини, поступальний розвиток якого може вивести людину із стану страждання - сансари, і заспокоїти в світі духовному - нірвана.
Першим основним началом Східного способу буття є природність. Фаталізм, як підпорядкованість буттю - 2 основне начало Сх. спсобу буття. На відміну від Західного способу буття, Східна людина не перетворює буття, вона поєднується з ним.