9. Індуїзм і його головні ідеї: карма і сансара

Індуїзм приходить на зміну брахманізму на кінці 1 тис. до н.е. На відміну від брахманізму він є більш вільним від впливу вед. Можна досить чітко розрізнити ведійську і індуїстську міфології. Вони пов'язані єдиною еволюційною ниткою. Ранній етап становлення Індуїзму виражається в епосах «Махарабхаратам» і ін. Надалі джерелами індуїзму становляться релігійно-космологічні поеми, які називаються «Пурани».

Ідея карми і сансари. Карма виступає законом перевтілень безсмертної душі. В результаті праведного або неправедного життя людина може перевтілитися у вищу або нищу істоту. Процес послідовного ланцюжка втілень підпорядкований закону карми одержав назву сансари.

10. Буддизм, як інтегруюча релігійно-філософська система Сходу.

Буддизм обіцяє людям порятунок від страждань, нещасть, страху смерті. Проте він не визнає безсмертя душі ие вважає її вічною і незмінною, не вбачає ніякого сенсу в прагненні до вічного життя на небесах, оскільки, з погляду буддизму, вічне життя — це лише нескінчений ланцюг перероджень, зміна тілесних оболонок. У буддизмі для її позначення прийнятий термін сансара (від санскр. букв.

— блукаючий). Буддизм починається з учення про "чотири благородні істини", що їх Сіддхартха шукав упродовж семи років свого пустельництва, і що "відкрились" йому в момент "просвітлення": про страждання, про причини страждань, про шляхи усунення причин страждань і про шляхи припинення страждань.

Згідно з першою істиною, страждання — частина життя будь-якої людини: смерть є страждання; присутність того, кого ми ненавидимо

— страждання; розлучення з тим, кого ми любимо, — страждання; нездатність отримати те, чого ми бажаємо, — страждання; небажання розлучатися з нашим існуванням — теж страждання. (У сучасному розумінні страждання—мука, стан болю, хвороби, горя, печалі, страху, журби, тривоги.)

Друга істина — про причини людських страждань. Вони знаходяться у самих людях, у їхніх бажаннях і пристрастях, у прагненні задоволень, грошей, могутності за життя.

Третя істина — про шляхи подолання страждань. Оскільки причиною страждань є сама людина, остільки вона може і перебороти себе. Щоб покласти край стражданням, слід утримуватися від потурання своїм бажанням.

Четверта істина — про практичний шлях відмови від бажань і пристрастей, тобто звільнення від страждань. Цей шлях називається у буддизмі "серединним шляхом" або "благородним восьмиступінчастим шляхом спасіння", певною золотою серединою, компромісом між аскетизмом і гедонізмом (від гр. — задоволення). Він включає такі складові.

1. Правильні погляди, тобто погляди* в основу яких покладено "чотири благородні істини".

2. Правильну рішучість, тобто готовність до подвигу в ім'я істини.

3. Правильну мову, тобто мову доброзичливу, щиру, правдиву.

4. Правильну поведінку, тобто поведінку без зла до інших людей.

5. Правильний спосіб життя, тобто спосіб життя мирний, чесний, без злих задумів.

6. Правильні зусилля, тобто самовиховання і самовладання.

7. Правильну увагу, тобто запобігання, застереження, постійну турботу про потреби інших людей.

8. Правильне зосередження, тобто концентрацію і споглядання за допомогою медитативних методик для внутрішнього спокою і перебування у злагоді з самим собою і з оточенням. ^