- •Т.І. Малютіна, к.А. Дахер вища математика для економістів
- •Теорія ймовірностей і математична статистика
- •Розділ і випадкові події
- •1.1. Простір елементарних подій. Випадкові події та операції над ними. Комбінаторика
- •1.1.1. Основні поняття теорії ймовірностей. Операції над подіями
- •Питання для самоконтролю
- •1.1.2. Елементи комбінаторики
- •Розв’язування комбінаторних задач
- •1.2. Ймовірність випадкової події. Способи обчислення ймовірностей випадкових подій
- •1. Класичне означення ймовірності
- •Питання для самоконтролю
- •2. Статистична ймовірність
- •3. Геометрична ймовірність
- •Питання для самоконтролю
- •1.3. Теореми додавання і множення ймовірностей. Умовна ймовірність
- •Питання для самоконтролю
- •1.4. Формула повної ймовірності. Формула Байєса
- •Питання для самоконтролю
- •1.5. Послідовні незалежні випробування
- •1.5.1. Формула Бернуллі
- •1.5.2. Формула Пуассона
- •1.5.3. Локальна теорема Муавра-Лапласа
- •1.5.4. Інтегральна теорема Муавра-Лапласа
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ іі випадкові величини
- •2.1. Одновимірні випадкові величини. Способи задання
- •2.1.1. Дискретні випадкові величини. Функція розподілу. Основні закони розподілу
- •2.1.2. Неперервні випадкові величини. Щільність розподілу. Основні закони розподілу
- •Питання для самоконтролю
- •2.2. Числові характеристики випадкових величин
- •1. Математичне сподівання
- •2. Дисперсія та середнє квадратичне відхилення
- •3. Початкові та центральні моменти
- •4. Мода і медіана
- •Числові характеристики деяких розподілів
- •Питання для самоконтролю
- •2.3. Рівномірний, показниковий, нормальний розподіли
- •Питання для самоконтролю
- •2.4. Граничні теореми теорії ймовірностей. Закон великих чисел і центральна гранична теорема. Нерівність ЧебишОва
- •2.4.1. Лема Чебишова
- •2.4.2. Теорема Чебишова
- •2.4.3. Теорема Бернуллі
- •Питання для самоконтролю
- •2.5. Двовимірна випадкова величина
- •2.5.1. Закон розподілу ймовірностей. Закони розподілу компонент
- •2.5.2. Функція розподілу двовимірної випадкової величини та її властивості
- •2.5.3. Щільність сумісного розподілу ймовірностей неперервної двовимірної випадкової величини, основні властивості. Ймовірність попадання випадкової точки в задану область
- •2.5.4. Умовні закони розподілу складових системи дискретних і неперервних випадкових величин. Залежні та незалежні випадкові величини
- •1. Випадок дискретної величини
- •2. Випадок неперервної величини
- •Питання для самоконтролю
- •2.5.5. Числові характеристики двовимірної випадкової величини. Кореляційний момент і коефіцієнт кореляції
- •Числові характеристики двовимірної випадкової величини
- •Питання для самоконтролю
- •2.5.6. Умовні числові характеристики двовимірної випадкової величини. Регресія
- •1. Випадок дискретної випадкової величини
- •2. Випадок неперервної випадкової величини
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ III елементи математичної статистики
- •3.1. Предмет та основні завдання математичної статистики
- •3.2. Генеральна та вибіркова сукупності. Вибірка. Способи відбору
- •Питання для самоконтролю
- •3.3. Статистичний розподіл вибірки
- •Питання для самоконтролю
- •3.4. Графічне зображення статистичних розподілів
- •3.5. Емпірична функція розподілу. Кумулята
- •Питання для самоконтролю
- •3.6. Числові характеристики статистичного розподілу вибірки
- •Питання для самоконтролю
- •3.7. Статистичні оцінки параметрів генеральної сукупності
- •3.7.1. Статистичні оцінки невідомих параметрів розподілу та їх властивості
- •3.7.2. Статистична оцінка математичного сподівання
- •3.7.3. Статистична оцінка дисперсії. Виправлена дисперсія
- •3.7.4. Метод моментів статистичного оцінювання параметрів розподілу
- •3.7.5. Метод максимуму правдоподібності статистичного оцінювання параметрів розподілу
- •Питання для самоконтролю
- •3.8. Інтервальні оцінки параметрів розподілу
- •3.8.1. Надійність. Інтервал довіри
- •3.8.2. Розподіл – “хі-квадрат”
- •3.8.3. Розподіл Стьюдента
- •3.8.4. Розподіл Фішера-Снедекора
- •3.8.5. Інтервальні оцінки для математичного сподівання
- •3.8.6. Оцінка істинного значення вимірюваної величини
- •3.8.7. Інтервали довіри для середнього квадратичного відхилення нормально розподіленої випадкової величини
- •3.8.8. Оцінка точності вимірювань
- •Питання для самоконтролю
- •3.9. Елементи теорії кореляції
- •3.9.1. Функціональна, статистична й кореляційна залежності
- •3.9.2. Вибірковий коефіцієнт кореляції. Коефіцієнт детермінації
- •Питання для самоконтролю
- •3.9.3. Основні поняття і методи регресійного аналізу
- •3.9.4. Метод найменших квадратів
- •Питання для самоконтролю
- •3.10. Статистична перевірка статистичних гіпотез
- •3.10.1. Статистичні гіпотези. Помилки першого та другого роду
- •3.10.2. Статистичний критерій перевірки нульової гіпотези
- •Питання для самоконтролю
- •3.10.3. Перевірка гіпотези про закон розподілу. Критерій згоди Пірсона
- •3.10.4. Перевірка гіпотези про порівняння середнього значення ознаки генеральної сукупності зі стандартом
- •3.10.5. Перевірка гіпотези про рівність дисперсій двох незалежних випадкових величин
- •3.10.6. Перевірка гіпотези про значущість коефіцієнта кореляції
- •Питання для самоконтролю
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Додаток д Критичні точки розподілу f Фішера-Снедекора
- •Додаток е
- •Додаток ж Значення
- •Вища математика для економістів
- •40030, М. Суми, вул. Петропавлівська, 57
Питання для самоконтролю
1. Яка залежність називається статистичною, кореляційною?
2. Яку таблицю називають кореляційною?
3. Що називається вибірковим коефіцієнтом кореляції, що він характеризує?
4. Що називається коефіцієнтом детермінації?
Вправи
1. З метою аналізу
взаємного впливу заробітної плати й
плинності кадрів
у п’яти однотипних фірмах з однаковою
кількістю працівників проведені
вимірювання місячної заробітної плати
(ум.
од.) та кількості працівників, що
звільнилися за рік
|
100 |
150 |
200 |
250 |
300 |
|
60 |
35 |
20 |
20 |
15 |
Знайти вибірковий коефіцієнт кореляції та коефіцієнт детермінації.
2. На підставі отриманих за результатами вимірювань значень величин та знайти коефіцієнт кореляції:
|
3 |
5 |
7 |
9 |
10 |
12 |
|
14 |
10 |
9 |
9 |
6 |
5 |
3. Знайти вибірковий коефіцієнт кореляції на основі кореляційної таблиці:
xi yi |
15 |
20 |
25 |
30 |
35 |
40 |
100 |
2 |
1 |
– |
7 |
– |
– |
120 |
4 |
– |
2 |
– |
– |
3 |
140 |
– |
5 |
– |
10 |
5 |
2 |
160 |
– |
– |
3 |
1 |
2 |
3 |
3.9.3. Основні поняття і методи регресійного аналізу
На відміну від кореляційного аналізу, який досліджує наявність і характер зв’язків між випадковими величинами і Y – ознаками генеральної сукупності, регресійний аналіз встановлює аналітичну форму цієї залежності.
Якщо
то
і
– корельовані випадкові величини. Із
наближенням величини
до одиниці залежність між цими випадковими
величинами наближається до лінійної
залежності вигляду
Як відомо, рівняння лінійної регресії на має вигляд:
(3.40)
де
(3.41)
Вибірковим
рівнянням лінійної регресії
на
називається рівняння (3.40), якщо коефіцієнти
в ньому вибрано у вигляді точкових
оцінок
і
,
визначених співвідношеннями (3.41).
Припустимо, що
– незалежна змінна (факторна ознака),
а
– залежна змінна (результативна
ознака). Для отримання повного опису
залежності між випадковими величинами
і
потрібно знайти аналітичний вираз
сумісного розподілу цих величин, тобто
функцію:
що, як правило, практично неможливо.
Тому під час дослідження аналітичної
залежності між випадковими величинами
і
обмежуються вивченням залежності між
однією з них і умовним математичним
сподіванням іншої, зокрема залежністю
виду:
–
вибіркове рівняння
регресії
на
–
вибіркове рівняння
регресії
на
У наведених
вибіркових рівняннях регресії
і
–
вибіркові умовні математичні сподівання,
відповідно,
на
та
на Y, а
і
– вибіркові функції регресії відповідно.
Аналітичні вирази для функцій
і
будуємо на підставі проведеної вибірки
Характер відповідної регресійної моделі
допомагає вибрати діаграма розсіювання
точок
на площині.
Припускаючи, що
ознака
у генеральній сукупності розподілена
нормально; дисперсія результативної
ознаки
не залежить від факторної ознаки
характер зв’язку між результативною
та факторною ознаками
– лінійний, тоді маємо найпростішу
регресійну модель – лінійної
регресії, коли
вибіркове
рівняння регресії
на
має такий вигляд:
У цьому випадку
для точкових оцінок
і
можна побудувати довірчі інтервали і
оцінити їх значущість.
Основним методом отримання точкових оцінок для параметрів і рівняння регресії є метод найменших квадратів.
