- •Поняття і сутність фінансів підприємств.
- •Предмет і задачі дисципліни “Фінанси підприємств”.
- •Грошові доходи, грошові фонди, фінансові ресурси підприємств.
- •Основи організації фінансів підприємств.
- •Фінансова діяльність підприємств. Зміст, завдання та організація фінансової роботи на підприємствах.
- •Сутність і значення грошових розрахунків у діяльності підприємств. Принципи організації розрахунків.
- •Форми безготівкових документів.
- •Організація грошово-готівкових розрахунків. Розрахунково-платіжна дисципліна.
- •Розрахунки за надання факторингових послуг підприємствам.
- •Порядок відкриття підприємствами рахунків у банку.
- •Економічна характеристика, склад і класифікація грошових надходжень.
- •Виручка від реалізації продукції.
- •Формування валового і чистого доходу.
- •Балансовий прибуток підприємства.
- •Рентабельність підприємства.
- •17. Система оподаткування підприємств, її функції та призначення.
- •Місцеві податки та збори
- •18. Непрямі податки та особливості їх впливу на фінансово-господарську діяльність підприємств.
- •19. Акцизний податок.
- •20. Податок на додану вартість
- •21.Податок на прибуток підприємств
- •22. Плата за землю. Податок з власників транспортних засобів.
- •23. Відрахування до Пенсійного фонду, замість відрахувань до цільових фондів України.
- •24.Місцеві податки і збори.
- •25.Особливості оподаткування суб’єктів господарювання в окремих сферах діяльності.
- •26.Необхідність і методи визначення потреби в оборотних коштах. Поняття норм і нормативів оборотних коштів, їх розрахунок.
- •III. Нормування оборотних коштів для створення запасів готової продукції
- •27.Економічний метод обчислення потреби в оборотних коштах і його визначення.
- •28.Джерела формування оборотних коштів.
- •29.Показники стану і ефективності використання оборотних коштів під-ва.
- •30.Індивідуальний кругообіг коштів під-в. Форми кредитів.
- •31.Різновиди банківських кредитів.
- •32.Порядок погашення кредиту.
- •33.Оцінка кредитоспроможності.
- •34.Принципи кредитування. Визначення потреби під-ва в кредитах і порядок отримання кредиту.
- •35.Кредитний договір.
- •36.Показники стану і ефективності використання основних вир-чих фондів.
- •37.Джерела фінансування капітальних вкладень і капітального ремонту.
- •38.Знос і амортизація основних фондів. Методи розрахунку амортизаційних відрахувань.
- •39.Оцінка фінансового стану під-ва.
- •40.Показники фінансового стану під-ва.
- •41.Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану під-ва.
- •42.Оцінка показників ліквідності і платоспроможності.
- •43.Комплексна оцінка фінансового стану під-ва.
- •44.Зміст і завдання фінансового планування.
- •45.Зміст і структура фінансового плану під-ва.
- •46.Зміст оперативного фінансового планування, надходження коштів і здійснення платежів.
- •47.Фінансова криза на під-ві.
- •48.Фінансова санація під-ва, її економічний зміст та порядок проведення.
- •49.Санаційний аудит.
- •50.Розробка програми санації.
- •51.Санація реорганізацією.
- •52.Банкрутство під-ва.
- •53.Державна фінансова підтримка санації під-в.
- •54.Внутрішньогосподарський механізм фінансової стабілізації.
47.Фінансова криза на під-ві.
Під ФІН КРИЗОЮ розуміють період розбалансованої діяльності під-ва та обмежених можливостей його впливу на фінансові відносини.
ФАКТОРИ, які можуть викликати фінансову кризу на під-ві, поділяються на зовнішні (які не залежать від діяльності під-ва) та внутрішні (які залежать від його діяльності).
До зовнішніх належать: спад в економіці в цілому, інфляція, нестабільність господарського та податкового законодавства, а також фінансового та валютного ринків, посилення конкуренції в галузі, криза окремої галузі, політична нестабільність в країні чи в країнах-постачальниках сировини.
До внутрішніх належать: брак чітко визначеної стратегії в розвитку під-ва; низький рівень організаційної структури, менеджменту, маркетингу та втрата ринків збуту, незадовільне використання вир-чих ресурсів, утримання зайвих робочих місць.
Всі ці причини тісно взаємопов’язані. Типовими НАСЛІДКАМИ впливу вищеназваних причин на фін-господарський стан під-ва є: втрата клієнтів та покупців готової продукції; зменшення кількості замовлень та контрактів з продажу продукції; підвищення собівартості та різке зниження продуктивності праці; збільшення розміру неліквідних оборотних засобів та наявність понаднормованих запасів; виникнення внутрішньовир-чих конфліктів і підвищення плинності кадрів; підвищення тиску на ціни і зменшення обсягів реалізації.
Види кризи: 1)стратегічна криза (коли на під-ві зруйновано вир-чий потенціал і це призводить до незадовільної структури балансу); 2)криза прибутковості (коли збитки з’їдають власний капітал); 3)криза ліквідності (коли під-во є неплатоспроможним)
Ці кризи взаємопов’язані і одна переходить в іншу, все більше ускладнюючи ситуацію:
Скорочення кількості замовлень Зменшення товарообороту (обсягів реалізації)
Рівень дохідності (зростання витрат, зниження доходів)Дефіцит власних основних та оборотних засобівТотальна заборгованість (незадовільна структура капіталу)Банкрутство.
Рівень ліквідності (зменшення грошових надходжень)Дефіцит ліквідності Повна неплатоспроможностьБанкрутство
48.Фінансова санація під-ва, її економічний зміст та порядок проведення.
Сьогодні в Україні зберігається тенденція збільшення кількості фін нестійких під-в. Але дуже багато таких під-в, які тимчасово потрапили у скрутне становище. Вартість їхніх активів набагато більша за дебіторську заборгованість. При умові санації (оздоровлення) чи реструктуризації ці під-ва можуть розрахуватися з боргами і успішно функціонувати далі.
Термін “санація” походить від латинської “sanare” – оздоровлення або видужання.
Санація – це система фінансово-економічних, вир-чо-технічних, організаційно-правових та соціальних заходів, спрямованих на досягнення чи відновлення платоспроможності, ліквідності, прибутковості та конкурентоспроможності під-ва-боржника в довгостроковому періоді.
Мета фінансової санації – покриття поточних збитків та усунення причин їх виникнення, поновлення ліквідності та платоспроможності під-ва, скорочення всіх видів заборгованості, поліпшення структури оборотного капіталу та формування фінансових ресурсів, необхідних для проведення санаційних заходів вир-чо-технічного характеру.
Санація може відбуватися злиттям під-ва, яке перебуває на межі банкрутства з потужною компанією; випуском нових акцій або облігацій для мобілізації грошового капіталу; збільшенням банківських кредитів і наданням урядових субсидій; перетворенням короткострокової заборгованості на довгострокову; повною або частковою купівлею державою акцій під-ва, що перебуває на межі банкрутства.
За джерелами мобілізації фінансових ресурсів, розрізняють автономну та гетерономну санацію.
Автономна санація передбачає фінансування оздоровлення під-ва за рахунок його власних ресурсів і коштів, наданих власниками та іншими особами (без залучення в санаційний процес сторонніх осіб).
Гетерономна (зовнішня) санація характеризується участю в ній сторонніх осіб, зокрема банків та інших кредиторів, клієнтів, держави.
Згідно з класичною моделлю, процес фінансового оздоровлення під-ва починається з виявлення та аналізу фінансової кризи на під-ві. На основі первинних бухгалтерських документів визначаються зовнішні та внутрішні фактори кризи, а також реальний фінансовий стан під-ва.
