52.Банкрутство під-ва.

Будь-яке підприємство, що здійснює комерційну діяльність, всту­пає у відносини з податковими органами, банками, іншими підприєм­ствами (постачальниками і споживачами) і т. д. В процесі цих відно­син у підприємства виникають зобов'язання, які можуть привести до того, що підприємство стане боржником і буде зобов'язане в дея­кий термін здійснити на користь іншої особи певні дії, а саме: зро­бити платіж, поставити товар, виконати послугу і т. д.

Коли підприємство відчуває дефіцит або кризу можливостей для виконання зобов'язань, виникає питання, чи здатне воно повною мірою, тобто без збитку, задовольнити кредиторів.

І тут не є принциповим, чи здатне воно задовольнити одних кре­диторів в збиток іншим. Важливо, чи здатне підприємство задоволь­нити без збитку всіх кредиторів в належні терміни, чи платоспро­можне воно?

Підприємство, яке з режиму своєчасного виконання зобов'язань переходить в кризову зону ненадійного виконання, виконання зі збоями і зривами, аж до безнадійного стану, стає як партнер непла­тоспроможним, наносить збитки своїм кредиторам.

Очевидно, що неплатоспроможність є деяка змінна характери­стика, яка може мати різні градації — від епізодичної до стійкої і хронічної.

Зрештою неплатоспроможне підприємство ставить своїх креди­торів (і державу в тому числі) перед вибором:

• або дати підприємству деякий шанс, який контролюється, на по­долання внутрішньої фінансової кризи, на фінансове оздоровлення, що може бути реалізовано в рамках деякої обмеженої в часі угоди;

• або виставити вимоги про ліквідацію даного підприємства і продаж його майна, щоб за рахунок цього задовольнити повністю або хоча б частково вимоги кредиторів.

Однак тут вибір стоїть не тільки перед кредиторами. Сам борж­ник, оцінюючи власний кризовий стан і свою нездатність до розра­хунку за зобов'язаннями, може поставити питання про діалог з кре­диторами або про власну ліквідацію як підприємства.

Цивілізована процедура ліквідації боржника, продажу його май­на і розрахунку з кредиторами називається банкрутством під­приємства.

Банкрутство в суворо юридичному значенні слова настає за рішенням суду або після офіційного оголошення боржником про своє банкрутство при його добровільній ліквідації. До цього можна говорити про неплатоспроможність, передбанкрутний або кризовий стан (хоча в повсякденній мові поняття «банкрот» вживається як оцін­на характеристика підприємства, що зазнає стійких труднощів в розрахунках).

Розглядаючи справу про банкрутство, суд може і не оголошува­ти підприємство банкротом, а піти шляхом спроб фінансового оздо­ровлення підприємства.

Банкрутство є юридичний факт, що наступає після визнання да­ного факту арбітражним судом або після офіційного оголошення боржником про банкрутство при його добровільній ліквідації.

Банкрутство є результатом розвитку кризового фінансового стану, коли підприємство проходить шлях від епізодичної до стійкої (хронічної) нездатності задовольняти вимоги кредиторів, в тому числі по обов'язкових платежах до бюджету і позабюджет­них фондів.

Отже, банкрутство є можливим юридичним підсумком неспри­ятливого розвитку фінансового стану підприємства, при якому його здатність своєчасно гасити борги прогресивно меншає.