21. Лексикографія. Основні типи словників

Термін лексикографія (від гр. lexikon - словник, grapho - пишу) називає:  а)   розділ мовознавства, що визначає теоретичні принципи укладання словників, вивчає типи словників; б)  процес збирання слів певної мови, упорядкування їх опис словникового матеріалу; в)   сукупність словників певної мови і наукових праць з цієї галузі. Коротко зміст розділу "лексикографія" визначають кількома словами: це наука про словники, наукова методика та мистецтво складання словників. 

У лінгвістичних словниках пояснюється слово. Лінгвістичні словники є: -  одномовними; -  двомовними; -  багатомовними.                   В одномовних словниках у певному аспекті розкриваються особливості слів, що вживаються в одній, певній мові. В залежності від аспекту з?ясування слова та призначення словника розрізняють одномовні словники таких типів: -  тлумачні словники; -  історичні словники; -  орфоепічні словники; -  орфографічні словники; -  етимологічні словники; -  словники іншомовних слів; -  термінологічні словники; -  граматичні словники; -  словники мови окремих письменників; -  словники синонімів; -  словники омонімів; -  словники паронімів; -  словники антонімів; -  словники перифраз; -  фразеологічні словники.    Тлумачний словник - це словник, у якому засобами рідної мови розкривається значення слова, відзначають граматичні і стилістичні особливості його, наводяться зразки вживання слова у кожному з наведених значень. 

Етимологічні словники розкривають відомості про походження слів, первісне значення їх, подають найдавніші форми слова та відзначають звукові зміни, яких зазнавало слово у процесі свого життя.

Словники іншомовних слів фіксують слова, засвоєні рідною мовою з інших мов, відзначають, з якої мови і якого слова та його форми засвоєне кожне з них, розкривають його значення. Отже, ці словники поєднують особливості етимологічних і тлумачних словників.

Орфографічні словники подають відомості про нормативне написання слів і їх граматичних форм. Українська лексикографія має орфографічні словники різного призначення: -     для початкової школи; -     для загальноосвітньої середньої школи; -     для широких кіл громадськості. Орфографічні словники водночас є довідниками з нормативного наголошення слів: наголос позначений у кожному реєстровому слові, у похідній граматичній формі. Орфоепічні словники інформують про правильну літературну вимову й наголошення слів, їх форм. Слова та їх форми або частини, що мають вимовні особливості, подаються фонетичною транскрипцією. Словотворчий словник допомагає з?ясувати, як утворено те чи інше похідне слово, за допомогою яких словотворчих засобів, на основі якого слова, у яке словотвірне гніздо воно входить. Слова у такому словнику розміщені словотвірними гніздами (тобто сукупністю однокореневих слів, спільних за значенням; першим розміщене непохідне слово, що виступає основою для творення інших слів; кожне попереднє слово є основою для утворення наступного слова, наступних слів). У кожному наступному слові виділені твірна основа й словотворчий засіб. Сучасна українська мова не має словотворчого словника.

Термінологічні словники - це словники, в яких зібрані, систематизовані терміни, вживані у певній галузі науки, розтлумачено значення їх, названо походження. Такі словники можуть бути: -     одномовними; -     двомовними (перекладними). Фрезеологічні словники - це словники, в яких зібрано й розкрито значення фразеологічних одиниць. Такі словники є: -     одномовні;  -     двомовні. В одномовних фразеологічних словниках, які є тлумачними, розкривається значення фразеологізмів, вживаних у рідній мові, наводяться варіанти їх, іноді подається стилістична й грамматична характеристика. Наводять зразки вживання фразеологізму у різних стилях літературної мови.

Двомовні фразеологічні словники - це перекладні словники.

Крім названих широко використовуються й інші лінгвістичні словники, зокрема словник синонімів, словник антонімів, словник омонімів, словник рим, частотний словник, інверсійний словник, граматичний словник, словники мови творів окремих письменників, "Словник труднощів української мови".   Таким чином, лексикографія надзвичайно важна як для практики читання іноземної літератури, так й для пізнання своєї мови в минулому і в сучасності