- •Оглавление
- •Поняття про сучасну українську літературну мову. Мовна норма. Типи мовних норм.
- •Мовностильові особливості тексту документа
- •Функціонально-стилістична диференціація сучасної української літературної мови
- •Основні норми усного професійного спілкування
- •Офіційно-діловий стиль. Його особливості. Мовні кліше.
- •Поняття про документ. Його властивості та вимоги при складанні.
- •Державна мова та її функції.( Культурно-національні специфічні риси)
- •Стилістична диференціація української лексики. Професійна лексика. Канцеляризми та штампи.
- •Конституція України про функціонування та розвиток мов в Україні.
- •Функції мови в суспільстві
- •Лексика сучасної української мови з погляду на її походження
- •Мовленнєвий етикет – невід’ємний елемент професійної культури
- •Правові засади функціонування мов в Україні
- •Абревіатури в діловому мовленні. Правила скорочування слів.
- •Мовленнєва діяльність людини як один із видів діяльності людини.
- •Мовностилістичні та структурні особливості наукових робіт (реферат, наукова стаття, курсова, дипломна, магістерська роботи)
- •Наукова стаття
- •Курсова
- •4. Дипломна
- •Магістерська
- •Види і жанри усного професійного мовлення
- •Жанри публічних виступів Доповідь
- •Промова
- •Наукова дискусія
- •Стиль сучасного ділового листування
- •Термінологічна система професійного мовлення
- •Морфологічні норми вживання числівника у професійному мовленні
- •Лексикографія. Основні типи словників
- •Правила оформлення бібліографії до наукової статті
- •Фразеологія в діловому мовленні
- •Загальні вимоги до оформлення та особливості мови ділових паперів
- •Явище полісемії в діловому мовленні
- •Суржик і шляхи його подолання
- •Документ, його функції. Класифікація документів.
- •Особливості синтаксису ділового мовлення. Складні випадки керування.
- •Спілкування і комунікація. Функції спілкування. Стилі та моделі ділового спілкування. Закони спілкування.
- •Різновиди наукових робіт. Вимоги до їх оформлення.
- •Лексичні норми в науковому стилі
- •Засоби стандартизації та типізації мови. Види логічних помилок.
- •Поняття про ораторську компетенцію. Мистецтво аргументації.
- •Культура і тактика ведення ділових переговорів
- •Види і жанри публічного мовлення
- •Форми колективного обговорення професійних проблем Роль засідань
- •Види нарад
- •Час проведення засідань
- •Підготовка наради
- •Регламент наради
- •Поведінка головуючого
- •Ухвала зборів
Різновиди наукових робіт. Вимоги до їх оформлення.
Див. Конспект Уляни
Лексичні норми в науковому стилі
С.31 учебник
Засоби стандартизації та типізації мови. Види логічних помилок.
Кодифікація термінів — це систематизація термінів у словниках, довідниках, що орієнтують мовців на правильне їх використання.
Перекладні словники — найпоширеніший тип сучасних термінологічних словників. Серед двомовних термінологічних словників поряд з російсько-українськими найчастотнішими є англійсько-українські, латинсько-українські тощо. Термінологічні словники можуть бути тримовними, значно рідше — чотирьох-семимовними.
Енциклопедично-довідкові словники подають пояснення наукових понять, а не просто фіксують терміни. Словникова стаття в лексикографічних працях такого типу складається з двох частин — назви поняття і його означення (дефініції).
Тлумачно-перекладні словники — це праці змішаного типу, які перекладають термін іноземною мовою (або кількома мовами) і подають його тлумачення.
Стандартизація термінології — це вироблення термінів-еталонів, термінів-зразків, унормування термінології в межах однієї країни (якщо це національний стандарт) або в межах групи країн (якщо це міжнародний стандарт). Стандартизована термінологія є обов'язковою для вживання в офіційних наукових, ділових, виробничих текстах.
Сьогодні в Україні стандартизація термінології стала державною справою. Від розв'язання мовних питань, зокрема термінологічних, як відомо, залежать темпи державотворчих процесів. Освіта, наука, а особливо виробництво потребують єдиної, зручної, логічної української термінології. На цей час в Україні розроблено понад 600 державних стандартів. Через кожні п’ять років їх переглядають і уточнюють.
Термінологічний стандарт укладають за таким алгоритмом:
1) систематизація понять певної галузі науки чи техніки; поділ їх на категорії (предмети, процеси, якості, величини тощо); розмежування родових та видових понять;
2) відбирання усіх термінів галузі, узятої для стандартизації (терміни вибирають зі словників різних років видання, статей, підручників, періодики, рукописів та ін. джерел);
3) поділ термінів на групи:
а) вузькоспеціальні терміни; б) міжгалузеві; в) загальнонаукові (загальнотехнічні); стандартизації повинні підлягати лише вузькоспеціальні терміни);
4) вибирання із групи термінів-синонімів нормативного терміна (інші терміни подають також, але з позначкою “нерекомендований”);
5) підбирання еквівалентів англійською, німецькою, французькою, російською мовами з відповідних міжнародних стандартів;
6) формулювання українською мовою означення поняття;
7) рецензування стандарту фахівцем та мовознавцем.
У готовому вигляді стаття стандарту має приблизно таку будову:
— назва поняття українською мовою;
— скорочена форма терміна;
— недозволений (нерекомендований) синонім;
— родове поняття;
— видове поняття;
— еквіваленти англійською, німецькою, російською, французькою мовами;
— дефініція (означення);
— формула або схема.
Поняття про ораторську компетенцію. Мистецтво аргументації.
Сучасна риторика - це наука про ефективне спілкування в різних сферах ділового та міжособистісного взаємодії людей. Сьогодні розуміння риторики як науки, предметом вивчення якої є ораторське виступ, можна вважати вузьким. 2. Ефективним є спілкування, при якому комунікативний намір (інтенція) мовця реалізовано повністю, тобто говорить у результаті мовного взаємодії досяг мети як практичного, так і духовного властивості. Протистоїть повному досягненню комунікативної мети комунікативна невдача (мета спілкування не досягнуто) або комунікативний промах (мета досягнута лише частково). Очевидно, що успішна професійна діяльність можлива тоді, коли в період вузівського навчання майбутній фахівець придбає системні знання про мови, як найважливішому інструменті впливу, приміряє в професійній сфері мовних жанрах, правилах ефективного спілкування, а також навчиться такому спілкуванню і виробить у собі особистісні якості, що забезпечують здатність до ефективного спілкування. А це означає, випускник вузу повинен володіти сформованої риторичної компетентністю. Риторична компетенція - це сума особистісних якостей, що лежать в основі здатності орієнтуватися в різних мовних ситуаціях, передбачати наслідки власної комунікативної поведінки і брати на себе відповідальність за його результати. Таким чином, риторична компетенція включає сукупність взаємопов'язаних якостей особистості, що визначають здатність до ефективного спілкування, а риторична компетентність співвідноситься з володінням, володінням людиною риторичної компетенцією, його особистісним ціннісним ставленням до кооперативному спілкуванню і досвідом спілкування, спрямованого на здійснення особистісно і соціально-значимої продуктивної діяльності .Компетентність формує готовність спеціаліста до виконання професійної ролі в тій чи іншій сфері діяльності і робить можливим вирішення виробничих завдань.А оскільки рішення професійних завдань у багатьох сферах неможливо без побудови системи комунікаційних зв'язків та ефективного спілкування, можна стверджувати, що без формування риторичної компетентності неможлива повноцінна підготовка фахівця.
Мистецтво аргументації(конспект)
