28. Особливості синтаксису ділового мовлення. Складні випадки керування.

Діловий папір має, як правило, розповідний характер; тому питальні, а особливо окличні речення зустрічаються в документах досить рідко.

Текст документа викладається в основному простими реченнями. Однак просте речення не завжди може відобразити складність взаємозв’язків між фактами, їх ієрархічну послідовність; тоді доводить вдаватися до складних ( частіше складнопідрядних ) речень; звертаються до них і у випадках, коли потрібно пом’якшити відмову, усебічно аргументуючи її тощо.

Розташування простих речень у межах складного в ділових текстах таке: означальні підрядні речення звичайно ставляться поряд із тим іменником, до якого вони належать; додаткові підрядні речення найчасті­ше стоять поряд із присудком. Обставинне підрядне речення розміщується перед головним або слідом за ним, залежно від призначення: якщо треба наголосити обставини реалізації дії, тоді підрядне речення ставить­ся попереду; якщо ж підрядне речення лише пояснює, посилює головну думку, то його можна ставити й після головного.

Тенденція до крайньої стислості при викладі фактів (насамперед у діловому листуванні) помітно впливає на будову складного речення, зокрема на кількість слів у ньому. Все частіше можна зустріти такі рекоменда­ції у спеціальній літературі з цього питання: слід від­давати перевагу простим реченням; при вживанні склад­них треба намагатися, щоб вони були короткими — ма­ли не більше одного підрядного речення; скорочення складного речення здійснювати за рахунок дієприкметни­кових і дієприслівникових зворотів.

Ускладнення викладу в документі не завжди пояс­нюється тим, що в ньому складні речення переважають над простими. І в межах простого речення укладачі ді­лових паперів, підпорядковуючись «академічній» тради­ції, часом непотрібно ускладнюють думку, наприклад:

• При експлуатації атракціону забороняється виносити за габарити кабіни руки й ноги відвідувача

• Відві­дувачі настільного тенісу столами обслуговують себе самі

• У цьому році вирішено частину площі засія­ти переобладнаними сівалками за методом херсонських переробників.

Як видно на прикладах, зайві слова, неточність у доборі слів, незграбність синтаксичної будови можуть і просте ре­чення зробити важким для сприймання.

Одним із характерних виявів ділового стилю є “нанизування” відмінків, тобто розміщення кількох слів підряд в одному відмінку, найчастіше в родовому або орудному.

Родовий відмінок виражає приналежність, частину цілого – деталь у складі комплекту, окремий факт у системі та ін. Орудний відмінок виражає знаряддя праці. Такі “низки” родових чи орудних відмінків ускладнюють речення.

Наприклад: Госпдоговірні об’єднання, наділені великими  матеріально - технічними   з а с о б а м и , централізованими ф о н д а м и   й  р е з е р в а м и, широкими господарськими  п р а в а м и , можуть самостійно роз’яснювати важливі питання  н а у к и ,  т е х н і к и   й   у п р а в л і н н я.

Довжина і складність будови простого речення збільшується також за рахунок віддієслівних іменників і тих зворотів, яких ці іменники вимагають після себе.

Синтаксис ділової документації характеризується наявністю узвичаєно вживаних  інфінітивних конструкцій  у реченнях резолютивного змісту. У розпорядчій документації рекомендується вживати дієслова інфінітивної форми (затвердити, зобов’язати, відзначити, попередити та ін.). Наказові форми (наказую, пропоную) застосовуються лише в першій особі однини – в тих документах, які відображають принцип єдиноначальності.

Інформація, яка міс­титься в службовому документі, повинна бути виражена максимально точно та зрозуміло для адресата. Недостат­ньо чітке формулювання, з одного боку, збільшує обсяг тексту, а з другого — викривлює зміст написаного.

1.  Особливо часто помилки виникають внаслідок то­го, що при дієсловах, які вимагають неоднакових відмін­ків, уживається спільний додаток, наприклад: ... у допові­ді було також відзначено, що ми повинні прагнути до вдосконалення і повного опанування методами.  По­рівняйте: опанування — методами, але вдосконалення —методів; значить спільний додаток тут неможливий. Ще приклад: ... для організації мас на активні політичні дії замало самого інформування, повідомлення фактів. По­рівняйте;    повідомлювати — факти,    інформувати — про факти; спільний додаток неможливий.

2. Помилки з'являються й тоді, коли в стійкому сло­восполученні  змінюються  окремі  слова   або  вводяться нові  слова.   Від  цього  словосполучення  руйнується,   а текст стає неграмотним,   наприклад:   кожного   взяло за   самолюбство,   за   робітничу   гордість (замість узяло за живе); для відома і для діла, для розуму і для душі (замістьдо відома) та т.

3.  Близькозначні слова можуть вимагати після себе неоднакових відмінків; ми підміняємо одне слово іншим, зберігаючи спосіб керування — і робимо помилку. Ось які близькозначні слова найчастіше взаємозамінюються (зверніть увагу на те, яких відмінків після себе вони вимагають):

 

Близькозначні слова	Яких відмінків вимагають
Властивий, характерний Опанувати, оволодівати Завідувач, завідуючий Сповнений, наповнений Оснований, заснований Багата, славиться Дорівнювати, рівнятися Торкатися, доторкатися	Кому? Для кого? Що? Чим? Чого? Чим? Чого? Чим? На чому? Ким? На що? Чим? Чому? На що? Чого? До чого?

 

4.Часом помилка е результатом нерозрізнення за­собів української і російської мов: те саме (за значенням) дієслово може вимагати в обох мовах від додатків неоднакових відмінкових форм, порівняйте:

   

1.     У діловому стилі є ряд особливо часто повторю­ваних усталених словосполучень дієслівного типу, де ви­бір прийменників неможливий. Так, лише витрати на..., відрахування на..., винагорода за..., покладається на... та ін.

Тому при складанні службових документів особливо важливо стежити за правильністю вживання приймен­ників у таких усталених словосполученнях.

Можливість вибору прийменника є не в усіх син­таксичних конструкціях. Використовується ця можливість звичайно для під­креслення певного відтінку думки. Наприклад, напрям усередину чогось, перебування всередині чогось — при називанні транспортних засобів — позначається прий­менником в (у): їхати у вагоні, зайти в каюту; вид тран­спортного засобу — без прийменника: поїздом, літаком, пароплавом або з прийменником на: на літаку та ін.

Деякі з паралельних конструкцій набувають специ­фічного значення саме в ділових текстах, наприклад: за звітний період — за увесь час, взятий разом, як одно нерозчленоване ціле; у звітний період — протягом пев­ного часу, за який звітуються.

Окрім того, що такі прийменники створюють відтінки у значенні, вони ще й надають тексту певного стилістич­ного забарвлення. Наприклад, прийменники по лінії, з боку, в напрямку, з метою широко використовуються в діловому стилі і мають «канцелярське», тобто офіційне, беземоційне забарвлення.

У більшості випадків вибір прийменника визначається мовною традицією; він зумовлений також і конкретним текстом (лексико-граматичними зв'язками окремих слів, які сполучаються). Так, наприклад, конст­рукції з на типу на місцеві потреби — і для місцевих потреб різняться відтінками думки: на — вказує сферу вживання, для — мету. Серед трьох варіантів: протягом, на протязі, в протягу, коли мова йде про час, то тради­ційно віддається перевага першому.

Також традиційно закріпилося вживання прийменни­ка проти в діловому мовленні із значенням «порівню­ючи з чимось: Збільшити обсяг виробництва у 2 рази проти 2004 року. Якщо ж у реченні один з порівню­ваних компонентів стоїть у вищому ступені, тоді прий­менник проти не вживається (неправильно: Ярових по­сіяно на 20 га більше проти озимих; треба — ніж озимих, чим озимих).

Прийменник завдяки (він вживається з давальним відмінком: завдяки зусиллям колективу) має відтінок значення дякуючи; тому коли йдеться про причини, що заважають чомусь, він замінюється прийменником через. Прийменникив - на розрізняються не лише за змісто­вими відтінками (про що вже згадувалося), а й за тра­дицією вживання, наприклад: вчитися в школі, техні­кумі, інституті, університеті та ін., але вчитися на курсах, на вечірньому відділенні інституту, на заочному відділенні університету та ін.; працювати в науково-дослідній установі, в школі, в колгоспі та ін.; але пра­цювати на заводі, на підприємстві, на складі та ін.

Прийменник всупереч вживається лише з давальним відмінком (вживання з родовим відмінком — вияв не­знання норм).

5.  Багато помилок виникає   при   т.   зв.  «вільному» (тобто не перевіреному за словником) перекладі устале­них прийменникових конструкцій ділового стилю з ро­сійської мови на українську. А відмінності тут часом значні. Порівняйте:

 

Російська мова	Українська мова
по приказу согласно приказу соответственно приказу по возвращении поставить в пример ввести в состав по указанию по всем правилам   по инициативе речь по вопросу   несмотря на не глядя на	за наказом згідно з наказом відповідно до наказу після повернення поставити за приклад (не в приклад) ввести до складу   (не   в склад) за вказівкою (не по вка­зівці) за  всіма  правилами   (не по всіх правилах) з ініціативи (не по ініціа­тиві) промова в питанні   (не промова по питанню) незважаючи на не дивлячись на