- •Лекція 1 тема: предмет, методологія і завдання курсу План викладення і засвоєння матеріалу
- •2. Метод і завдання регіональної економіки
- •3. Регіональна економіка в системі наукових дисциплін
- •Для самостійного вивчення: тема: теорії розміщення продуктивних сил і регіональної екноміки План викладення і засвоєння матеріалу
- •1.Теорії розміщення продуктивних сил і розвитку регіонів.
- •2.Нові концепції регіонального розвитку.
- •1. Теорії розміщення продуктивних сил і розвитку регіонів
- •2. Нові концепції регіонального розвитку
- •Лекція 2 тема: закономірності, принципи та фактори розміщення продуктивних сил План викладення і засвоєння матеріалу
- •2. Закономірності розміщення продуктивних сил
- •3. Принципи розміщення продуктивних сил
- •4. Фактори розміщення продуктивних сил
- •5. Порівнянна характеристика вітчизняних та зарубіжних факторів та нові тенденції в співвідношенні окремих факторів
- •План викладення і засвоєння матеріалу
- •2. Загальнонаукові методи
- •1.13. Специфічні методи
- •4. Міждисциплінарні методи
- •5. Структурний аналіз в регіональній економіці
- •6. Розрахункове обґрунтування розміщення галузей і виробництв у регіоні
- •7. Регіонально-економічна діагностика
- •Лекція 4 тема: економічне районування і територіальна організація продуктивних сил План викладу і засвоєння матеріалу
- •4. Районний господарський комплекс.
- •2. Економічне районування як метод регулювання територіальної організації господарства
- •3.Фактори, принципи і критерії економічного районування
- •4. Районний господарський комплекс
- •5. Типи економічних районів
- •6. Історія економічного районування
- •7. Сучасне економічне районування
- •Лекція 5 тема: регіон в системі територіального розподілу праці План викладення і засвоєння матеріалу
- •2. Економіка регіону — ланка єдиного господарського комплексу
- •3. Макроекономічна характеристика регіону
- •4. Спеціалізація і комплексний розвиток економічних районів та методики їх оцінки
- •5. Диференціація районів за рівнем розвитку продуктивних сил
- •6. Регіональні пропорції. Диспропорції в територіальній структурі
- •2Лекція 6
- •Тема: наукові основи державної регіональної політики План викладення і засвоєння матеріалу
- •2. Цілі і завдання регіональної політики
- •43. Рівні регіонального управління та їх функції
- •4. Механізм реалізації державної регіональної політики і його основні елементи
- •План викладення і засвоєння матеріалу
- •3. Інтегральний прп
- •4. Характеристики елементів прп
- •При оцінці потенціалу водних ресурсів виходять із загального економічного ефекту, отриманого від використання її в головних галузях (наприклад, в зрошуваному землеробстві).
- •4.4. Лісові ресурси
- •4.5. Рекреаційні ресурси
- •5. Раціональне природокористування і ресурсозберігання. Головні напрями використання прп
- •Розділ 2. Населення та трудові ресурси План викладення і засвоєння матеріалу
- •2. Демографічний потенціал
- •3. Розселенський потенціал
- •4.Трудоресурсний потенціал
- •5. Ринок праці
- •6. Міграція населення
- •7. Демографічна політика
- •Лекція 8 тема: господарський комплекс україни, його структура і трансформація в ринкових умовах План викладення і засвоєння матеріалу
- •2. Структура економіки, її сутність та поняття
- •3. Регіональні особливості галузевої структури економіки
- •4. Динаміка та ефективність структурної трансформації економіки
- •1. Міжгалузеві комплекси, їх сутність та особливості формування та значення.
- •2. Типи міжгалузевих комплексів.
- •1. Міжгалузеві комплекси, їх сутність та особливості формування та значення
- •2. Типи міжгалузевих комплексів
- •3. Сучасний стан міжгалузевих комплексів.
- •Лекція 10 тема: економіка україни як єдність регіональних соціально-економічних систем План викладення і засвоєння матеріалу
- •2.Територіальна структура економічних районів. Типи територіальних структур
- •3. Підвищення ролі регіонів в розвитку економіки України
- •4. Сучасна концепція розміщення продуктивних сил і розвитку економічних районів
- •5. Схеми-прогнози і державні програми розвитку економічних районів і областей на тривалу перспективу
- •Лекція 11-12
- •План викладення і засвоєння матеріалу
- •2. Проблеми соціально-економічного розвитку регіонів.
- •1. Характеристика продуктивних сил економічних районів
- •2. Проблеми соціально-економічного розвитку регіонів
- •Лекція 13 тема: міжнародні економічні зв'язки План викладення і засвоєння матеріалу
- •3. Експортний потенціал України і його регіональні особливості
- •4. Економічні зв'язки України з країнами снд та світу
- •Лекція 14 тема: фактори сталого розвитку продуктивних сил План викладення і засвоєння матеріалу
- •2. Економічні та соціальні фактори, які забезпечують сталий розвиток продуктивних сил
- •3. Концепція сталого розвитку продуктивних сил України
4. Районний господарський комплекс
Поява і розвиток економічних районів тісно пов'язана з розвитком і розміщенням продуктивних сил. Економічні райони не можуть існувати без території, без конкретної географічної основи. Спільність території – обов'язкова ознака економічного району.
Функціональні компоненти економічного району – це галузі або види господарської діяльності (виробничої або соціальної).
По функціональній ролі виділяються:
Головні галузі (галузі спеціалізації, що профілюють галузі), які визначають місце економічного району в системі географічного розподілу праці, формують функціональний профіль району, визначають контур району і його кордонів.
Базові галузі, поставляють сировину і паливо головним галузям і іншим видам діяльності. Розміщення базових підприємств уточнює кордони районів. Окремі з них можуть набирати значення головних.
Супутні галузі формують побічні витки головних виробництв на основі раціонального і повного використання сировини або відходів при їх переробці. Супутні галузі підсилюють комплексність господарства району (наприклад, металургійна промисловість з виробництвом хімічної продукції).
Додаткові галузі, також виробляють спеціалізовану продукцію або послуги, але технологічно не зв’язані з головними або супутніми галузями (наприклад, виробництво ртуті в Донбасі).
Місцеві (підсобні) галузі – задовольняють своєю продукцією або послугами потреби свого району і існують незалежно від його спеціалізації в масштабі всієї країни, активно впливаючи на підвищення рівня життя населення.
Обслуговуючі галузі поставляють іншим видам (основним) електроенергію, паливо, воду, будматеріали і забезпечують потреби в ремонті, транспортних засобах, послугах культури, науки, охороні здоров'я. Обслуговуючі галузі представлені переважно об'єктами виробничої і соціальної інфраструктури. Всі вони підсилюють комплексність господарства району.
Ці групи галузей, взаємодіючи між собою, утворюють районний господарський комплекс. Зовнішній аспект їх взаємодії виявляється в спеціалізації районів, яка об'єднається в основному по циклах: виробничим, енерговиробничим, ресурсним. Галузей спеціалізації, як правило, декілька. Вони виробляють або дешевшу або унікальну продукцію, або для розвитку якоїсь галузі є в районі сприятливіші умови.
Для кількісного визначення рівня спеціалізації економічних районів використовуються такі показники, як коефіцієнт локалізації, коефіцієнт душового виробництва, коефіцієнт міжрайонної товарності.
Коефіцієнт локалізації даного виробництва на території району (КЛ) - це відношення питомої ваги даної галузі в структурі виробництва району до питомої ваги в тій же галузі в країні. Розрахунки виробляються по валовій товарній продукції, основним промисловим фондам і чисельності промислово-виробничого персоналу:
(1)
де ОР – галузь району;
ПР – все промислове виробництво району;
ОС – галузь країни;
ПС – все промислове виробництво країни.
Іноді цей же коефіцієнт, але який вираховується іншим способом, називається коефіцієнтом спеціалізації (КС), який визначається як співвідношення частки будь якого регіону в загальному обсязі виробництва і-тої галузі до частки того ж регіону в загальному обсязі виробництва країни.
Відповідно КЛ і КС невірно сприймати як різні коефіцієнти. Вони мають однаковий зміст, але розраховуються різними способами.
Коефіцієнт душового виробництва (КД) обчислюється як відношення питомої ваги галузі господарства району у відповідній структурі галузі країни до питомої ваги населення району в населенні країни:
(2)
де ОР – галузь району;
НР – населення району;
ОС – галузь країни;
НС – населення країни.
Коефіцієнт міжрайонної товарності (КМТ) розраховується як відношення вивозу з району даної продукції до її районного виробництва:
(3)
Для визначення галузей ринкової спеціалізації використовується індексний метод, запропонований В.В. Кистановим:
(4)
де СУ – показник спеціалізації району на відповідній галузі;
УО – питома вага району в країні по даній галузі промисловості;
УР – питома вага району в країні по всій галузі промисловості.
Якщо розрахункові показники більше або дорівнюють одиниці, то, отже, дана галузь виступають як галузь ринкової спеціалізації. Розрахунки показують, що галузі з найбільшою питомою вагою в структурі промислового виробництва країни мають і найбільші показники по коефіцієнтах спеціалізації, локалізації і душового виробництва.
Внутрішній аспект функції району виражається в рівні його комплексно - пропорційного розвитку, тобто цілісного і збалансованого розвитку всіх видів діяльності, органічно пов'язаних з потребами держави. Комплексність - це такий стан взаємозв’язків між елементами господарства району, коли при ефективному виконанні головної зовнішньої народногосподарської функції – спеціалізації району - немає внутрішньорайонних просторових диспропорцій.
На основі взаємодії галузей усередині комплексу встановлюють рівень освоєності території і типи господарської діяльності. Наприклад, індустріальний, аграрно-індустріальний район або країна; район піонерного освоєння, старопромисловий район.
