4 5.1.(5) Об’єднання страховиків, їх види і функції.

У багатьох країнах світу страховики створюють свої професійні об’єднання (асоціації), які ставлять за мету захищати й обстоювати інтереси своїх членів, вживати погоджених заходів у разі, коли цих інтересів торкнуться дії або наміри органів влади, співробітничати з будь-яким іншим об’єднанням, що має споріднений напрямок діяльності. За своїм статусом об’єднання страховиків не повинні здійснювати комерційну діяльність. Спілки об'єднаних за добровільною угодою організацій, які займаються здійсненням страхових операцій, отримали назву асоціації страхових товариств. Метою створення є підвищення ефективності діяльності її членів. До функцій асоціації можуть входити: · координація роботи страховиків; · розробка єдиної страхової політики; · посередницька діяльність; · підготовка кадрів; · розробка наукових, методологічних та інших матеріалів для її членів; · формування та використання фондів, які створюються за взаємною згодою сторін; · інші, не пов'язані з безпосереднім здійсненням страхових операцій завдання, добровільно передані у відання асоціації, організаціям, які входять до її складу. Асоціація є, як правило, юридичною особою, що діє на основі свого статуту, затвердженого на зборах представників страхових організацій - членів Асоціації страхових товариств, її фінансування може здійснюватися за рахунок коштів членів асоціації, власної видавничої діяльності та інших залучених джерел. Розрізнюють такі види асоціацій страхових товариств: · регіональні (Харківська спілка страховиків); · національні (Асоціація британських страховиків, Американська страхова асоціація, Страхова Спілка Росії); · міжнародні (Міжнародна асоціація актуаріїв); · галузеві;· міжгалузеві. Найбільшою професійною асоціацією нашої держави є Асоціація професійних страхових посередників України (АПСПУ), метою якої є створення оптимальних умов для розвитку брокерської та

45.2. агентської діяльності у страхуванні. АПСПУ було засновано у вересні 1997 р. Учасниками її є наприклад, страхове агентство "НЕПАЛ" (м.Львів), страхові брокери "АСИО" (М.Дніпропетровськ), "ТРЕК Лтд" (м.Запоріжжя), "Гарант-сервіс" (м.Київ) та ін. Головні напрями діяльності АПСПУ: 1. Законодавчий - участь у розробці та прийнятті законодавчих і нормативних актів, що стосуються посередницької діяльності у страхуванні. 2. Інформаційний створення в Інтернеті інформаційно - маркетингової мережі. 3. Професійна підготовка розробка та реалізація програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації страхових посередників, створення школи страхового посередника. 4. Програмне забезпечення - розробка та створення програмного забезпечення для офісної діяльності професійних страхових посередників. 5. Міжнародні контакти входження та активна участь у міжнародних професійних організаціях. У жовтні 1998 р. АПСПУ як єдина серед подібних професійних об'єднань країн СНД стала членом ВІРАR -міжнародної федерації страхових і перестрахових посередників, членами якої є 50 асоціацій із 32 країн. Вона охоплює 80% усіх існуючих посередницьких страхових організацій світу. Стратегія розвитку окремих страхових компаній передбачає обмеження своєї діяльності придбанням акцій інших страховиків (холдинг), здійснючи таким чином загальне керівництво ними (чистий холдинг) або беручи участь у страхуванні (змішаний холдинг). Наприклад, "Аmerican international group" (США), одна з провідних міжнародних диверсифікованих страхових груп і найбільший в США страховик торгових і промислових ризиків, є холдинговою компанією, яка контролює 44 дочірні компанії у 130 країнах світу. Специфічним об'єднанням у страховій справі є синдикат -(основна організаційна структура англійського "Ллойда"), який об'єднує фізичних осіб - андеррайтерів, що несуть повну відповідальність згідно зі страховими угодами, укладених ними в рамках страхових синдикатів.

45.3. Динамічні та гнучкі структури синдикатів мають визначену спеціалізацію за класами страхування. Кожен синдикат представлено на ринку лідируючим андеррайтером, який безпосередньо бере на себе усі ризики на страхування в синдикаті від посередника - брокера "Ллойда". Кожен страховий синдикат корпоративної структури "Ллойд", який вступає у страхові правовідносини, несе повну майнову відповідальність за взятими на себе зобов'язаннями. У зв'язку з цим синдикати повинні регулярно надавати в Раду "Ллойда" докази фактичної платоспроможності й дані про фінансовий стан. Для кожного страхового синдикату Рада "Ллойд" встановлює ліміти збору страхових платежів, величина яких залежить від суми гарантованого грошового депозиту, розміщеного страховим синдикатом у корпорації до початку страхових операцій. Виходячи з суми депозиту і встановленого ліміту страхових платежів, Рада "Ллойда" визначає кваліфікаційний рівень фінансових ресурсів страхового синдикату і тим самим дає дозвіл на певні обсяги передачі ризиків. Усі страхові премії одразу ж зараховуються у трастовий фонд, який утворюється на рівні синдикатів. Використання цих фондів не за призначенням заборонено. Усі члени "Ллойд" повинні депонувати певний процент від суми, на яку їм було дозволено здійснити страхування, у членський фонд, який використовується для покриття страхового відшкодування у випадку, коли андеррайтер не має змоги зробити це самостійно. Таким чином забезпечується надійність корпорації, її імідж і становище провідної страхової компанії світу. Більшість розглянутих вище об'єднань є характерними для зарубіжної практики страхування. Специфіка розвитку страхового ринку України вимагає виникнення об'єднань відповідно до вітчизняних умов страхування. Найбільшим з них є Ліга страхових організацій України (ЛСОУ), створена на добровільних засадах з метою формування розвинутого страхового ринку, всебічного

4 5.4. сприяння розвитку та постійному вдосконаленню страхової справи, задоволення соціально-економічних інтересів всіх членів Ліги. Ліга має статус юридичної особи, діяльність якої здійснюється у таких напрямах: · розробка проектів законодавчих і нормативних актів з питань страхування; · захист інтересів страховиків України;  · встановлення та зміцнення зв'язків на міжнародному рівні; · встановлення контактів і тісна взаємодія з централізованими органами державного управління нагляду, органами представницької влади; · проведення заходів (конференцій, семінарів); · створення комісій, експертних рад. Інфраструктуру Ліги складають підрозділи, у компетенцію яких входить: · підготовка та перепідготовка кадрів, орієнтованих на запити ринку; · інформаційне висвітлення діяльності страхового ринку; · міжнародні зв'язки зі страховими об'єднаннями інших країн. Наявність небезпечних, великих, маловідомих або нових ризиків та необхідність їх страхування зумовлює виникнення страхових пулів - добровільних об'єднань страхових компаній, створюваних на основі угоди між ними з метою забезпечення фінансової стійкості страхових операцій на умовах солідарної відповідальності їхніх учасників за виконання обов'язків. Діяльність пулу будується на принципі співстрахування. Кожна компанія передає в пул застраховані ризики, отримує визначену частку зібраних пулом внесків (премій) та в тій же частці несе відповідальність з відшкодування збитків. Квота членів страхового пулу визначається пропорційно обсягу переданих у загальний фонд страхових внесків і регулюється договірними угодами між членами пулу. Страховий пул може організовувати перестрахування найбільш великих ризиків. За кордоном страховий пул набув розвитку у страхуванні авіаційних, атомних, військових ризиків, відповідальності та ін. Наприклад, у Німеччині з 1934 р. існує спеціальний страховий

4 5.5. пул зі страхування ризиків кіновиробництва. Нині він об'єднує 34 страхові компанії. Керівні органи пулу: · загальні збори членів; · правління (комітет); · центральний адміністративний орган, який здійснює оперативне керівництво діяльністю пулу. Кожний страховий пул має свої особливості, але аналіз великої кількості пульних угод між різноманітними страховими компаніями дозволяє визначити їхні загальні характерні риси. Пульна угода передбачає створення загального страхового фонду, точне визначення періоду дії договорів страхування, розподіл доходів від страхової діяльності між партнерами пулу в узгодженій пропорції. Створення страхових пулів сприяє усуненню внутрішньогалузевої конкуренції. Укладення пульної угоди носить добровільний характер. Кожен учасник пулу має право денонсувати укладені угоди, повідомляючи про це партнера чи партнерів у встановлений угодою строк. Пульні угоди проголошують принципи однакових можли­востей в отриманні доходів від страхової діяльності, а також незалежності страхових компаній, які вступають до пулу, рівності та взаємної вигоди партнерів. Страхові компанії - учасники пулу -повністю зберігають свою економічну та юридичну самостійність. За результатами діяльності одного або кількох партнерів пул може стати "виграшним", "програшним" або "некривдним". При цьому про виграшність можна сказати тільки після економічного аналізу результатів його роботи за певний час. Вступаючи в пульну асоціацію, страховики, як правило, заздалегідь не можуть визначити, як складуться кінцеві результати діяльності пулу для кожного з них. Ось чому ще до укладення пульної угоди вони намагаються спрогнозувати стратегічні напрями розвитку пулу з метою досягнення найвищих економічних результатів.