6 .1.(3) Функції страхування та їх характеристика.

· ризиковану; · створення i використання страхових резервів (фондів),; · заощадження коштів; · превентивну; · інвестиційну. Ризикована функція страхування. Вона полягає в переданні за певну плату страховикові матеріальної відповідальності за наслідки ризику, зумовленого подіями, перел1к яких передбачено чинним законодавством або договором. Ризикована функція відбиває процес купівлі продажу страхової послуги. Функція створення i використання страхових резервів (фондів). Страхування стає можливим лише за наявності у страховика певного капіталу, достатнього для забезпечення покриття збитків (у разі їх виникнення), заподіяних страхувальникові стихійним лихом, нещасним випадком чи іншою страховою подією. Власними коштами покрити таку потребу у грошових виплатах страховик, здебільшого, не в змозі. Тому кожний страховик створює систему страхових резервів. Нагромадження и використання таких резервів характерні для страхової діяльності. У формуванні и використані страхових резервів виявляється перерозподіл коштів між страхувальниками. Формування страхових резервів — це спосіб концентрації та використання коштів, необхідних не лише для розподілу між усіма страхувальниками збитків, зумовлених страховими випадками поточного періоду, а и для відповідного покриття можливих масштабніших збитків, що можуть припасти на окремі роки наступних періодів. У тій частині страхових платежів, яка спрямовується на ведення справи, перерозподіл коштів спостерігається меншою мірою. Те саме стосується и формування прибутку від страхової діяльності. Його джерелом є частина навантаження на нетго-ставку страхового тарифу та економія коштів, призначених на ведення справи. Функція заощадження коштів. У більшості країн світу першість за обсягами страхових премій посідає особисте страхування (на дожиття,

6 .2. пенсій, ренти тощо). Проте виплати, пов’язані з втратою життя i здоров'я внаслідок нещасного випадку, становлять менш як 10 %. Решта припадає на заощадження. Вони виплачуються з урахуванням інвестиційного доходу в разі дожиття застрахованого до певного віку або події. Сприяючи розвитку заощаджувальних видів страхування, держава має змогу активно впливати на вирішення соціальних проблем, пожвавлювати грошовий o6ir, підвищувати купівельну спроможність національної валюти, збільшувати інвестиційні можливості країни. Тому парламенти та уряди багатьох країн усяко сприяють виявленню заощаджувальної функції страхування: створюються пільгові умови оподаткування страхових внесків i виплат, страхових вкладів, які переходять у спадщину, доходів компаній тощо. Вживаються і інші ефективні заходи. ( Програма президента України « 10 кроків назустріч людям») Превентивна функція. Учасники страхування, i насамперед страховики та страхувальники, зацікавлені наслідки страхових подій. 3 ціею метою вдаються до правової та фінансової превенції.. До правової превенції належать передбачені чинним законодавством або договорами страхування застереження, згідно з якими страхувальник повністю або частково позбавляється страхових відшкодувань. Вони охоплюють випадки протиправних дій або бездіяльності з боку страхувальника щодо застрахованих об’єктів. Наприклад, страховики не покривають матеріальних збитків, що їх зазнали потерпіли, перебуваючи у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, а також не передбачають страхових відшкодувань у разі самогубства, навмисного пошкодження власного майна i здоров'я. Фінансова превенція полягає в тому, що частина страхових премій спрямовується на фінансування превентивних заходів. Добре зарекомендувала себе практика 70—80-х років, коли страхові ресурси використовувалися з метою спорудження и обладнання технікою пожежних депо, придбання медикаментів

6.3. i утримання персоналу служб, що мали своїм завданням боротьбу з інфекційними захворюваннями сільськогосподарських тварин, фінансування заходів із запобігання дорожньо-транспортним пригодам i т. ш. Нині не передбачено обов'язкового створення фонду запо6іжних заходів. Через це значно ускладнюється виконання страхуванням превентивної функції.  Інвестицій функція. Інвестиційна функція передбачає вкладання тимчасово вільних коштів страховика в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку на умовах диверсифікації, безпечності, зворотності, прибутковості, ліквідності. Дана функція реалізується в межах чинного законодавства, підлягає регламентації та контролю з боку держави. Ця функція сприяє підвищенню фінансової стійкості страхової компанії, а в рамках держави – розвитку економіки країни в цілому за рахунок залучення значних додаткових фінансових ресурсів. Зазначені функції страхування відносяться до специфічних. Але у сфері страхової діяльності деякі автори (наприклад, В. Борисова, О. Кашенко, А. Таркуцяк) виділяють і більш загальні функції, такі як контрольна, ціноутворення тощо. Контрольна функція виражає властивість страхування до строго цільового використання коштів. Дана функція проявляється одночасно з попередніми в конкретних страхових відносинах. Відповідно до неї здійснюється страховий контроль за правильним проведенням страхових операцій. Зазначені функції страхування є специфічними. Проте водночас у сфері страхової діяльності виявляються й функції притаманні фінансам у цілому (наприклад, контрольна функція), i функція інших суміжних вартісних категорій (наприклад, ціни коли йдеться про формування страхових тарифів, оцінку об’єкта страхування, з'ясування розміру завданих збитків).