- •2 .1.(3) Страховий фонд суспільства як матеріальна основа страхового захисту та його сутність.
- •4.1.(2) Страхування як економічна категорія та його ознаки.
- •5.1.(2) Порівняльна характеристика соціального і комерційного страхування.
- •6 .1.(3) Функції страхування та їх характеристика.
- •7 .1.(7) Принципи страхування та їх характеристика.
- •8 .1.(2) Страхове забезпечення. Системи страхового забезпечення.
- •9.1.(2) Страхова сума, страховий тариф, страхова премія: сутність і взаємозв`язок цих понять.
- •10.1. Класифікація страхування, її значення. Класифікаційні ознаки та їх характеристика.
- •13.1. Страхування життя і загальне страхування: порівняльна характеристика.
- •1 2. Порівняльна характеристика підгалузей особистого страхування.См. 11
- •14.1.(2) Форми проведення страхування та їх особливості.
- •1 5.1.(4) Обов'язкове страхування в Україні: призначення і види
- •16.1.(5) Виникнення та основні етапи розвитку страхування.
- •17. Розвиток страхування в стародавньому світі та в епоху Середньовіччя – см.16
- •22. Основні характеристики ризику, придатного для страхування. См.21
- •24.1.(2) Специфіка ризиків у страхуванні майна, відповідальності, в особистому страхуванні.
- •2 7.1.(2) Особливості визначення премії за договорами загального страхування
- •28.1. Особливості визначення премії за договорами довгострокового страхування життя.
- •29.1.(2) Збитковість страхової суми; рівень виплат: економічний зміст і призначення цих показників.
- •30.1.(2) Тарифна політика страховика
- •33.1.(3) Характеристика сучасного стану страхового ринку України.
- •3 4.1.(3) Страхові посередники та їх роль на страховому ринку.
- •3 7.1.(2) Напрями регулювання страхової діяльності в Україні.
- •40. Страхова компанія як необхідний суб’єкт страхового ринку.
- •44.1.(6) Структура страхової компанії. Органи управління страховиком.
- •4 5.1.(5) Об’єднання страховиків, їх види і функції.
- •4 6.1.(2) Поняття договору страхування. Законодавчі вимоги до договору страхування.
- •49. 1.(3) Припинення дії договору страхування та умови визнання його недійсним.
- •52. Характеристика ризиків за договорами страхування життя.
- •54.1.(2) Сучасний стан страхування життя в Україні.
- •55. Сутність загального страхування та його зміст.
- •6 1. Суб’єкти перестрахування та їх характеристика.
- •62.1.(4) Методи перестрахування (факультативне, облігаторне), їх характеристика, переваги та недоліки.
- •6 4. Договори пропорційного перестрахування: види та їх характеристика. См.63
- •65. Договори непропорційного перестрахування: види та їх характеристика. См.63
- •6 7.1. (2) Власний капітал страховика та його характеристика.
- •6 8.1.(2) Страхові (технічні) резерви: призначення, склад і особливості формування.
54.1.(2) Сучасний стан страхування життя в Україні.
Не дивлячись на позитивну динаміку розвитку страхування життя в сучасній Україні, його основні показники залишаються досить низькими у порівнянні із розвинутими країнами. На розвиток страхування життя в Україні впливає багато чинників, серед яких: недовіра населення до будь-яких видів інвестицій, низький рівень доходів населення, політична нестабільність, зростання інфляції, недосконала нормативно-правова база; слабкий розвиток фондового ринку, відсутність вторинного ринку страхових послуг, неналежний рівень інформації про стан і можливості ринку страхування життя, відсутність довіри населення до компаній зі страхування життя, до довгострокової податкової політики, яка б стимулювала розвиток страхування життя, використання населенням ефективніших засобів збережень, низька фінансова надійність і платоспроможність страховиків, низька ефективність державного регулювання особистого страхування в Україні. Деякі проблеми в страхуванні життя можна вирішити без особливих складностей, шляхом наполегливої роботи з боку страховиків, а такі проблеми, як низький рівень доходів потенційних страхувальників, недовіра до дієвості страхового захисту, страхових посередників, інфляція не під силу жодній страховій компанії. Тільки зі зростанням добробуту, як правило, люди мають можливість більшу частину свого заробітку зберігати, в тому числі у формі полісів страхування життя. Високий рівень інфляції робить проблемним здійснення довгострокових (накопичувальних) програм страхування життя. На сьогоднішній день викликане інфляцією зниження реальної вартості страхової суми відштовхує потенційних страхувальників від страхування життя. Інфляція гальмує процес охоплення громадян страховими послугами і зачіпає як страховиків, так і страхувальників. Світовий досвід вказує на різні засоби боротьби з
54.2. інфляцією при проведенні страхування життя: участь страхувальників у прибутках страховика, динамізація страхових премій, укладання договорів страхування у твердій іноземній валюті, узгодження можливостей вкладання страхових премій у різні фонди тощо. Застосування будь-якого з них залежить від конкретної ситуації. Для України найприйнятнішим є участь страхувальників у прибутках страховика. Необхідно зазначити, що страховики України шукають можливості щодо довгострокового залучення страхувальників до своїх послуг. Так, вони стали пропонувати страхувальникам, які мають намір розірвати договір страхування життя, редукціювання страхової суми, зменшення розміру страхових внесків, можливість зміни графіка сплати внесків або призупинення їх сплати, можливість зміни страхувальника, застрахованого або вигодонабувача, валюти договору страхування. Але таку інформацію страховики ще не завжди охоче надають страхувальникам. Забезпечення реального страхового захисту життя громадян з боку страхових компаній вимагає відповідного регулювання з боку держави. Зокрема, це стосується податкового стимулювання як страховиків, так і страхувальників, які приймають участь у проведенні довгострокового страхування життя. Існуюча зараз ситуація щодо цього питання не сприяє зацікавленості в такому страхуванні. В Україні на даний час не врегульовано питання підвищення фінансової надійності компаній зі страхування життя, відсутні дієві заходи, які не допускали би використання страхування життя як способу отримання нелегального прибутку методами шахрайства. Ринок страхування життя України є олігополізованим: більше 50% припадає на три компанії (ALICO Україна, ТАС, АСКА-життя).
