6 7.1. (2) Власний капітал страховика та його характеристика.

Фінансову основу розвитку страхової компанії утворює власний капітал, який включає такі елементи: статутний капітал, додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток). Ураховуючи організаційно-правову форму створення страхових компаній (акціонерні, повні, командитні товариства, а також товариства з додатковою відповідальністю), можливим є наявність ще двох елементів власного капіталу – неоплаченого і вилученого. Акціонерному товариству і товариству з додатковою відповідальністю законодавством дозволено державну реєстрацію навіть за неповністю сформованого (внесеного) статутного капіталу. У зв’язку з цим у зазначених товариств може виникати такий вид власного капіталу, як неоплачений. Залишок нерозподіленого прибутку або непокритого збитку за результатами звітного періоду включається до власного капіталу. Відповідно до Закону України «Про страхування» страховики за рахунок нерозподіленого прибутку

можуть створювати вільні резерви, тобто резервувати частку власних коштів з метою забезпечення платоспроможності відповідно до прийнятої методики здійснення страхової діяльності. Отже, загальна величина власного капіталу визначається як підсумок статутного, додаткового, резервного капіталу та нерозподіленого прибутку, зменшеного на суму неоплаченого і вилученого капіталу, а також непокритого збитку.

Характеристика елементів власного капіталу страхової компанії. Статутний капітал (складові: кошти, акумульовані в результаті продажу простих акцій або внесків засновників; кошти, акумульовані в результаті

продажу привілейованих акцій; реінвестований прибуток. Напрями використання: забезпечення діяльності,

визначеної статутом; покриття можливих страхових збитків;забезпечення фінансової стійкості страхових операцій),

67.2. Додатковий капітал (складові: додатковий вкладений капітал від безоплатно отриманих цінностей та емісійного доходу, інший додатковий капітал від переоцінки активів та чистий прибуток. Напрями використання: збільшення статутного капіталу та погашення збитків), Резервний капітал (складові: резервний капітал, що формується в обов’язковому порядку і на добровільних засадах. Напрями використання: додаткове забезпечення фінансової стійкості страховика, покриття збитків за страховими операціями, виплати дивідендів та для погашення облігацій і викупу акцій у разі відсутності інших коштів), Нерозподілений прибуток (Забезпечення діяльності, визначеної статутом. Джерело формування вільних резервів)

6 8.1.(2) Страхові (технічні) резерви: призначення, склад і особливості формування.

Відповідно до ст.31 ЗУ «Про страхування» Страхові резерви утворюються страховиками з метою забезпечення майбутніх виплат страхових сум і страхового відшкодування залежно від видів страхування (перестрахування). Страхові резерви поділяються на технічні резерви і резерви із страхування життя (математичні резерви). Формування резервів із страхування життя, медичного страхування і обов'язкових видів страхування здійснюється окремо від інших видів страхування. Страхові резерви поділяються на технічні резерви і резерви із страхування життя (математичні резерви). Формування резервів із страхування життя, медичного страхування і обов'язкових видів страхування здійснюється окремо від інших видів страхування. Страховики зобов'язані формувати і вести облік таких технічних резервів за видами страхування (крім страхування життя): незароблених премій (резерви премій), що включають частки від сум надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), що відповідають страховим ризикам, які не минули на звітну дату; збитків, що включають зарезервовані несплачені страхові суми та страхові відшкодування за відомими вимогами страхувальників, з яких не прийнято рішення щодо виплати або відмови у виплаті страхової суми чи страхового відшкодування. Величина резервів незароблених премій на будь-яку звітну дату встановлюється залежно від часток надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків), які не можуть бути меншими 80 відсотків загальної суми надходжень страхових платежів (страхових премій, страхових внесків), з відповідних видів страхування у кожному місяці з попередніх дев'яти місяців (розрахунковий період) і обчислюється в такому порядку: частки надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків)

6 8.2. за перші три місяці розрахункового періоду множаться на одну четверту; частки надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків) за наступні три місяці розрахункового періоду множаться на одну другу; частки надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків) за останні три місяці розрахункового періоду множаться на три четвертих; одержані добутки додаються. У цьому разі останній місяць розрахункового періоду буде складатися із кількості днів на дату розрахунку. Страховики можуть прийняти рішення про запровадження з початку календарного року згідно з встановленою Уповноваженим органом методикою формування і ведення обліку таких технічних резервів за видами страхування, іншими ніж страхування життя: резерв незароблених премій; резерв заявлених, але не виплачених збитків; резерв збитків, які виникли, але не заявлені; резерв катастроф; резерв коливань збитковості. Страховики зобов'язані створювати і вести облік таких резервів із страхування життя: довгострокових зобов'язань (математичні резерви); належних виплат страхових сум.