57. Державний кредит як специфічна форма фінансових відносин:

Державний кредит – сукупність відносин, в яких держава виступає в ролі позичальника коштів, кредитора і гаранта.

Суб’єктами державного кредиту є уряд, центральний банк та державні цільові фонди. Державний кредит формується і за умов залучення грошових коштів урядом АР Крим та місцевими органами виконавчої влади.

Джерелами фінансування кредиту є: грошові кошти юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів), іноземних держав, міжнародних фінансових організацій, центральних та провідних комерційних банків.

Фінансові ресурси, залучені шляхом використання державного кредиту, спрямовуються до державного бюджету, центрального банку або державного цільового фонду для фінансування визначених програм та покриття бюджетного дефіциту. Залучені кошти використовуються на умовах позики (платності, повернення, забезпечення тощо).

При державному кредиті взяті в борг грошові кошти посту­пають в розпорядження держави, перетворюючись у її додаткові фінансові ресурси. Вони направляються, як правило, на покриття бюджетного дефіциту.

Джерелом погашення державних позик і виплати процентів по них виступають:

• доходи державного бюджету;

• доходи, одержані від інвестицій, проведених за рахунок позик;

• кредити, одержані від центрального банку;

• кошти, одержані від проведення додаткових емісій боргових цінних паперів;

• проведення реструктуризації позик.

Державний кредит, пов’язаний з функціонуванням політичної надбудови і рухом бюджетних коштів, відображає частину фінансових відносин суспільства.

При позичках коштів державою забезпеченням кредиту виступає все майно, що є у її власності, майно відповідної територіальної одиниці чи будь-який її доход. Але це не справжня, а уявна застава. В дійсності майнове забезпечення кредитної угоди з боку позичальника коштів – держави не вказується.

форми державного кредиту в Україні:

а) державні позики,

б)використання коштів загальнодержавного позичкового фонду;

в)звернення частини заощаджень населення в державні позики (ощадна справа);

г) казначейські позики;

д) держані гарантії, що надаються урядом підприємствам і установам з метою залучення кредитних ресурсів;

е) грошово-речові лотереї.

58. Державні позики як основна форма державного кредиту, їх класифікаціія:

Державні позики є основною формою державного кредиту.

За правовим оформленням розрізняють державні позики, що надають­ся на підставі угод, і забезпечені випуском цінних паперів. Оформлення державних позик може здійснюватись двома вида­ми цінних паперів – облігаціями і казначейськими зобов’язаннями (векселями).

Облігація являє собою боргове зобов’язання держави, за яким у встановлені строки повертається борг і виплачується дохід у формі процента чи виграшу. Облігація має номінальну вартість – зазначену суму боргу – і курсову ціну, за якою вона продається і перепродається залежно від її дохідності, надійності й ліквідності. Казначейські зобов’язання (векселі), мають характер боргового зобов’язання, спрямованого тільки на покриття бюджетного дефіциту. Виплата доходу здійснюється у формі процентів. Казначейськими зобов’язаннями, як правило, оформляються короткострокові позики (іноді середньострокові – казначейські ноти), облігаціями – середньо- та довгострокові.

Залежно від місця розміщення позик: внутрішні –і зовнішні.

За правом емісії: державні й місцеві позики.

За ознакою характеру вик. цінних паперів: ринкові та неринкові позики.

Залежно від установлення забезпеченості: заставні й беззаставні..

Відповідно до терміну погашення заборгованості: короткострокові ( до 1 року), середньо­строкові (від 1 до 5 років), довгострокові (понад 5 років).

За характером виплати доходу: процентні, виграшні та дисконтні.

За характером погашення заборгованості: одноразова виплата і виплата частинами.

Залежно від зобов’язань держави в погашенні боргу: з правом і без права довготермінового погашення.

Залучення позик повинно засновуватись на двох чинниках: мінімізація вартості позики та встановлення стабільності державних цінних паперів на фінансовому ринку.

Випуск державних позик засновується на таких передумовах:

- наявність кредиторів, у яких є тимчасово вільні кошти;- довіра кредиторів до держави; - заінтересованість кредиторів у наданні позик державі;

- можливість держави своєчасно і повністю повернути борг і виплатити дохід.

Вихідною передумовою є наявність кредиторів — без цього ви­пуск позик просто безглуздий. Найважливішим чинником державних позик є можливість своєчасного і повного повернення боргів і виплати доходу

Джерелами погашення державних позик можуть виступати:

1. доходи від інвестування позичених коштів у високоефективні проекти;

2. додаткові надходження від податків;

3. економія коштів від зменшення видатків;

4. емісія грошей;залучені від нових позик кошти (рефінансування боргу).