- •II. Укази Президента України 44
- •1. Завдання прокурорського нагляду за додержанням бюджетного законодавства
- •2. Огляд законодавства та інших нормативно- правових актів, які регулюють правовідносини в бюджетній сфері
- •Укази Президента України:
- •5. Нормативно-правові акти (рішений, розпорядженні!) місцевих державних адміністрацій, органів місцсної влади пі самоврядування
- •3. Організація роботи прокурора і і здійснення нагляду за додержанням і застосуванням законів про бюджет
- •4. Методика проведення перевірки з питань додержання бюджетного законодавства. Виявлення правопорушень у бюджетній сфері заходами прокурорського нагляду
- •4.1. Організація перевірки додержання бюджетного законодавства щодо формування та поповнення бюджету
- •4.2. Організація перевірки додержання бюджетного законодавства при розподілі бюджету всіх рівнів
- •4.3. Організація перевірки додержання бюджетного законодавства при використанні бюджетних коштів
- •4.4. Організація перевірки додержання бюджетного законодавства щодо звітування про виконання бюджетів
- •Державної статистичної і фінансової звітності органів влади та державного контролю про виконання бюджетів
- •Державне казначейство україни
- •5. Участь спеціалістів у перевірках з питань додержання бюджетного законодавства
- •6. Заходи прокурорського нагляду щодо усунення правопорушень бюджетного законодавства, контроль за виконанням вимог прокурора
- •7. Шляхи та основні умови підвищення ефективності прокурорського нагляду за додержанням бюджетного законодавства
- •II. Укази Президента України
- •III. Декрети, постанови Кабінету Міністрів України
- •V. Нормативно-правові акти (рішення, розпорядження) місцевих державних адміністрацій, органів місцевої влади та самоврядування
5. Участь спеціалістів у перевірках з питань додержання бюджетного законодавства
З метою виявлення правопорушення в бюджетній сфері, встановлення особи, яка його вчинила, або в діях якої є склад злочину', прокурору необхідні знання не тільки законодавства, норм права, але й механізму управління, договірних взаємовідносин, основних соціально-економічних напрямів та показників роботи органів влади та управління, організацій, підприємств, комерційних структур, підприємців тощо. Проте, лише з допомогою залученого спеціагсіста вони зможуть зробити економіко-правовий аналіз результатів господарської діяльності, та з урахуванням конкретних умов витрат або втрат грошових, матеріальних і трудових ресурсів виявити правопорушення та встановити причини його вчинення.
Чинним законодавством передбачено, що за необхідністю прокурори мають право залучати до перевірок фахівців високої кваліфікації для надання ними допомоги у встановленні істини, виявленні порушень, осіб, винних у їх вчиненні. Регламентація з цього питання є у п. З ст. 20 Закону України «Про прокуратуру», в якому зазначено, що прокурор має право вимагати від керівників та колегіальних органів виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз.
Спеціалістами, частіше всього, є особи, які закінчили відповідні спеціалізовані навчальні заклади, в тому числі курси, які мають диплом або спеціальне свідоцтво (посвідчення). Проте в якості фахівця може виступати також особа, яка, хоча і не має спеціальної освіти, але володіє досвідом роботи в окремих галузях, набутим нею у процесі трудової діяльності. Як правило, особа, яка залучається у якості фахівця, займає (займала) певну посаду, таку як, наприклад, економіст-плановик, ревізор-бухгалтер, спеціаліст за конкретним фахом, працівник фінансових органів та банків та інші.
Для вирішення поставлених питань прокурор повинен надати фахівцю матеріали, документи або відомості, ознайомити його з чинним законодавством.
Тому головне призначення спеціаліста та основна мета його залучення до участі в перевірках - це надання обгрунтованої відповіді на поставлені перед ним питання. В тому числі з використанням своїх спеціальних знань, надання попереднього висновку за тих чи інших питань техніко-економічного та юридичного характеру, які виходять за межі правових знань прокурора, розширення практичної можливості прокурора щодо виявлення, закріплення і вилучення доказів. З урахуванням вказаного ними робиться остаточний
висновок.
Такий підхід дозволяє глибоко, досконало розібратися у стані справ, прийняти вичерпні заходи для виявлення порушення, встановлення правопорушника, а також щодо усунення виявлених порушень та причин їх вчинення.
Вимога або вказівка прокурора щодо виділення спеціаліста може бути подана на будь-якій стадії перевірки в установленій строк та оформлена письмово про обов'язкове виділення фахівця з певними, обов'язковими для виконання знаннями у окремій галузі господарювання. В цьому питанні треба проявляти принциповість. При необгрунтованій відмові у виділенні фахівця необхідно ставити питання про притягнення до адміністративної відповідальності у відповідності до вимог ст. 186-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) керівника, якій відмовив у виділенні спеціаліста та зобов'язати направити його у розпорядження прокурора.
В окремих випадках виявляється, що до перевірки залучено фахівця низької кваліфікації, якій не в змозі виконати доручення прокурора, професійно вирішити те чи інше питання, критично проаналізувати отримані результати. В таких випадках прокурор повинен переконатися у компетенції такого робітника, а якщо прийде до висновку, що фахівець не відповідає вимогам, вжити заходів щодо його заміни.
Відповідь або висновок фахівця, на відміну від експерта, дається у свавільній формі, не у всіх випадках приєднується до позову, кримінальної справи. Матеріали його перевірки, досліджень слід долучати до матеріалів позову або кримінальної справи, коли вони містять докази про правопорушення чи злочин. Якщо прокурору необхідний висновок спеціаліста (компетентної особи - фахівця), це повинно бути оформлено документом у вигляді довідки, доповідної записки, листом. Іноді висновок дається в усній формі, але перевага повинна бути надана письмовій.
При необхідності прокурору слід використовувати передбачене ст. 8 Закону України «Про прокуратуру» право вимагати від керівників організацій та установ проведення їх спеціалістами перевірки або ревізії діяльності суб'єкту підприємницької діяльності, комерційних структур, проведення експертиз, отриманих прокуратурою матеріалів, інформацій, звернень про виконання бюджетного законодавства з наступною інформацією останніх про наслідки перевірок. Треба максимально використовувати знання спеціалістів, їх досвід і повноваження, точно встановлювати ділянки його роботи і об'єм необхідної інформації, яку вони повинні надати з приводу бюджету.
З метою успішного виконання покладених на фахівців обов'язків, їх треба ознайомити з нормативно-правовими актами у бюджетній галузі, характером і планом перевірки, а також з роботою, яку належить виконати кожному з них. Проте прокурору необхідно направляти на роботу фахівців, щоб забезпечити швидку й якісну перевірку питань, які його цікавлять. Якщо пасивно чекати її результатів, це можне призвести до того, що допомога фахівців прокурору може бути непотрібна. При цьому важливо самому вміти самостійно орієнтуватися у відповідних документах, в яких містяться відповіді на поставлені фахівцям питання, що дає змогу правильно надати оцінку їх висновкам.
Питання, кого з фахівців необхідно залучити до перевірки додержання бюджетного законодавства в кожному конкретному випадку залежить від того, що саме з його допомогою треба з'ясувати прокурору. По-перше, розібратися у механізмі господарських відношень, специфіці обліку і обґрунтованості списання матеріальних цінностей, по-друге - у характері документації, яка ведеться тим чи іншим органом або комерційною структурою, які використовують бюджетні кошти у своїй господарської діяльності, по-третє - розібратися в особливостях технологічного процесу, по-четверте - з'ясувати обставини, які сприяли порушенням закону. В залежності від цього вирішується питання про необхідність залучення і використання спеціалістів відповідного профілю.
Форми використання допомоги спеціалістів:
Порада. З метою орієнтування у специфіці об'єктів, де при використання бюджетних коштів вчинено порушення закону, дати уявлення прокурору з питань обставин і особливостей, пов'язаних з використанням бюджетних коштів цими об'єктами.
Виявлення і закріплення відомостей про порушення законодавства про бюджет і обставини, які їм сприяли, а також про порушників правових норм у цій галузі правовідносин.
Проведення перевірок на вимогу прокурора, якщо такі перевірки виходять за межі його компетенції (наприклад, перевірка законності фінансових операцій, виконання робіт або надання послуг з використанням бюджетних коштів та інше, обґрунтованість прийнятих за актами ревізій заходів).
Крім цього, допомога спеціалістів полягає:
у пошуках і аналізах різних положень, настанов, інструкцій, вказівок та інших подібних нормативних актів, які регулюють ту сторону господарської діяльності об'єкта, який їх цікавить;
у сприянні виявлення і вилучення документів, які підтверджують порушення законів про бюджет;
у консультаціях про те, як мають бути документально оформлені ті чи інші операції з майном, бюджетними коштами, цінними паперами, які належать державі або громаді, сировиною, послугами, суттю технологічних процесів.
При проведенні перевірки на спеціалістів покладено:
а) надання прокурору консультацій, довідок з різних питань діяльності об'єкта (суб'єкта), на якому вчинено порушення бюджетного законодавства, про особливості обліку та звіту, виробничого процесу, матеріально-технічного забезпечення і реалізації товарів та продукції, формування тарифів та цін тощо, які б підтвердили факти порушення норм Бюджетного кодексу України;
б) проведення перевірок щодо виявлення порушень законів, встановлення обставин неправового характеру, які їм сприяли;
в) провести розрахунки і аналізи, огляди, спроби та експертизи і таке інше;
г) підібрати, систематизувати, звірити наявність матеріальних цінностей, їх відповідність даним обліку, встановити правильність і своєчасність оформлення прибутково-видаткових та інших документів при здійсненні виробничо-господарської діяльності об'єктів (суб'єктів), нарахуванні заробітної плати та різних платежів, перерахуванні коштів бюджету тощо;
ґ) встановити відповідність виробничих та інших процесів технологіям і технічним вимогам, відповідним правилам, визначити якість продукції, товарів і наданих послуг (ДЄСТам, технічним умовам, правилам, сертифікатам, нормам і нормативам тощо);
д) перевірити технічний стан обладнання, додержання на виробництві та під час господарської діяльності встановлених вимог та правил стосовно технічної, екологічної безпеки, безпеки життя і здоров'я людини і таке інше. Це у більшості стосується державних та комунальних підприємств або тих, у статутному фонді яких є державна та комунальна частка, а також тих, які використовують у процесі господарської діяльності бюджетні кошти;
е) надати висновки з окремих питань, наприклад, щодо причин, які сприяли банкрутству, збитковості діяльності підприємства або організації, які використовують бюджетні кошти, виходу техніки з ладу, випуску бракованої або неконкурентноспроможної продукції, псуванню матеріалів, сировини, обладнання;
є) встановити причини нанесених державним та місцевим (комунальним) інтересам збитків, пов'язаних з бюджетом, матеріальної шкоди громадським організаціям, громадянам та їх спілкам, її розмір, використовуючи при цьому відповідно затверджені цінники, тарифи, такси, розцінки, методики та правила щодо їх розрахунку.
Для здійснення ефективного та належного нагляду за додержанням бюджетного законодавства, своєчасного виявлення і усунення порушень розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів та платниками податків прокурору необхідно залучати спеціалістів: контрольно-ревізійних, податкових, митних органів, інспекції по цінах, галузевих управлінь органів влади в галузі економіки та фінансів. До перевірок можуть бути також залучені висококваліфіковані працівники аудиторських фірм, підприємств та організацій, навчальних закладів відповідного профілю. Наприклад, спеціалістам може бути доручено вивчення статистичних даних про стан експлуатації житлового фонду, комунального господарства, з охорони навколишнього середовища та здоров'я, зокрема про розповсюдженість окремих захворювань, особливо серед дітей, проведення обов'язкової диспансеризації та її вплив на здоров'я громадян, забезпеченість лікувальних установ ліками, обладнанням, продуктами харчування, кількість наданих платних медичних послуг, за наслідками їх висновків (вивчення) перевірити обґрунтованість витрат на надання медичних послуг, які передбачені у складених медичними установами кошторисах або калькуляціях, на придбання ліків та обладнання. Ці дані допоможуть прокурору з'ясувати додержання бюджетного законодавства при розподілі та використанні бюджетних коштів на вказані цілі.
