6. Заходи прокурорського нагляду щодо усунення правопорушень бюджетного законодавства, контроль за виконанням вимог прокурора

З урахуванням стану законності на окремих об'єктах або у конкретній галузі, тяжкості виявлених порушень поряд з організаційними прокурор повинен приймати і правові заходи стосовно усунення порушень бюджетного законодавства. За наслідками перевірки прокурор встановлює, які повноваження йому необхідно використати для усунення порушень.

З метою недопущення порушень у майбутньому, поновлення порушених прав громадян, відшкодування нанесених державним та місцевим інтересам збитків, прокурор вирішує питання, які заходи прокурорського реагування треба вжити. Проте, реагуючи на виявлені порушення бюджетного законодавства, причини цих порушень та умови, що їм сприяли, прокурор повинен використовувати весь комплекс повноважень, зазначених у ч. 2 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру». Правовими формами реагування на виявлені порушення законів, інструментами впливу на порушників з боку прокуратури є протест, припис, подання, постанова про порушення провадження про адміністративне правопорушення, звернення до суду про стягнення завданих державі матеріальних збитків, постанова про порушення кримінальної справи стосовно винних осіб та інші заходи, які б були спрямовані на забезпечення встановленого законом порядку використання бюджетних коштів.

У протесті ставиться питання про скасування конкретного незаконного акту щодо формування, розподілу та використання бюджету. Протест вноситься до органу (посадової особи), яким прийняте незаконне рішення або розпорядження (наказ). Крім цього, ставиться питання не тільки про відміну такого акту або приведення його у відповідність до закону, але й про усунення його протиправних наслідків.

За порушення законодавства про бюджет до винних осіб може бути застосована кримінальна, адміністративна та цивільно-правова відповідальність згідно чинного законодавства України. Безперечно, найдієвішими заходами є притягнення за допущені порушення бюджетного законодавства винних осіб до встановленої законодавством відповідальності, в тому числі порушення кримінальної справи, а також реальне відшкодування нанесеної шкоди або направлення позову до суду про примусове її стягнення.

Але слід мати на увазі, що на сьогодні механізм законодавчої реалізації кримінальної та цивільної відповідальності за правопорушення у бюджетної сфері практично відсутні. Тому при наявності у діях посадових осіб органів влади та контролю, які повинні забезпечувати виконання бюджетного законодавства, керівників суб'єктів господарювання, які використовують бюджетні кошти, та інших осіб ознак дисциплінарного, адміністративного правопорушення або злочину, погрібно вирішувати питання про порушення стосовно конкретної особи дисциплінарного або адміністративного

провадження чи кримінальної справи.

Порушення кримінальних справ стосовно винник осіб повинно поєднуватися з опротестуванням незаконних рішень, пов'язаних з бюджетом, або внесенням позовів про скасування незаконних договорів, які укладені з метою використання бюджетних коштів.

Питання про притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб державних органів, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування прокурор вирішує при наявності підстав, передбачених ч. З ст. 29 БК України.

Для прийняття рішення про накладення стягнення за бюджетне правопорушення адміністративне провадження (протокол) про бюджетне правопорушення) передається до органу, керівник якого має право накладати стягнення за бюджетні правопорушення. Так, п. 6 Порядку складання, передачі за належністю протоколу про бюджетне правопорушення, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 26.02.2002 р. № 129 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції 01.03.2003 р. за № 213/6501, встановлено, якщо протокол складено посадовою особою контрольно-ревізійного відділу в районі, місті, районі у місті, міжрайонного контрольно-ревізійного відділу, посадовою особою контрольно-ревізійного управління в АРК, області, містах Києві і Севастополі, посадовою особою Головного контрольно-ревізійного управління України, то він передається відповідно до контрольно-ревізійного управління в АРК, області, містах Києві і Севастополі, Головного контрольно-ревізійного управління України, голови Головного контрольно-ревізійного управління України.

Такий самий порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення і накладення адміністративних стягнень за порушення законодавства з фінансових питань (стаття 164² КУпАП) та порушення порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи (стаття 166^б КУпАП). Тобто постанови по справах про адміністративні правопорушення виносяться головою ГоловКРУ України (його заступниками), начальниками контрольно-ревізійних управлінь в АРК, областях, містах Києві та Севастополі (їх заступниками).

Протоколи про адміністративні правопорушення, тобто порушення законодавства про бюджетну систему України (стаття 164¹² КУпАП), складені працівниками Державної контрольно-ревізійної служби, передаються до суду за місцем вчинення правопорушення. А справи про адміністративне правопорушення, тобто порушення законодавства про бюджетну систему України, передаються безпосередньо до суду територіальним підрозділом чи органом Державної контрольно-ревізійної служби незалежно від наявності статусу юридичної особи (п. 6 Порядку застосування ст. 164^{і 2} КупАП органами Державної контрольно-ревізійної служби в Україні, затвердженого Наказом ГоловКРУ від 20.02.2002 р. № 54 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції 06.03.2002 р. за№ 227/6515).

Збитки, заподіяні порушенням законодавства про бюджет, а також незаконними витратами, які допущені суб'єктами господарювання при використанні бюджетних коштів, повинні відшкодовуються у першу чергу за позовами головних розпорядників коштів місцевих бюджетів, органів виконавчої влади, юридичних осіб, які фінансувалися з бюджету або використовували у своїй діяльності бюджетні кошти у порядку, передбаченому законодавством України, а також за позовами прокурора.

Порушення вказаного законодавством порядку використання бюджету є підставою також для визнання недійсними договорів купівлі-продажу, виконання робіт та послуг тощо. Порядок повернення до державного бюджету незаконно отриманих або витрачених бюджетних коштів у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу, виконання робіт та послуг визначений господарським та цивільним законодавством (наприклад, ст. 208 Господарського кодексу України).

У випадках очевидного порушення бюджетного законодавства та можливого завдання істотної шкоди інтересам держави або громадянам, якщо порушення не буде негайно усунуте, прокурором вноситься письмовий припис про усунення порушень закону.

З приводу допущених чисельних типових порушень законодавства про бюджет в діяльності органів влади та управління або контролю, правоохоронних органів прокурором вноситься подання, на розгляд якого закон передбачає один місяць. В поданні прокурор вимагає усунути порушення законодавства про бюджет різних рівнів, причини цих порушень і умов, що їм сприяють, притягнути до дисциплінарної відповідальності конкретних посадових осіб, з вини яких допущені порушення, вжити заходів щодо відшкодування завданих державним інтересам збитків, повернення до бюджету витрачених коштів за незаконно укладеними угодами, здійсненими правочинами.

З метою підвищення ефективності наглядової діяльності щодо захисту законних прав громадян, інтересів держави у бюджетній сфері, результативності актів прокурорського нагляду прокурором необхідно провести через певний проміжок часу контрольні перевірки на одному й тому ж об'єкті та вирішити питання про необхідність прийняття додаткових заходів реагування, якщо вимоги прокурора про усунення порушень законів та обставин, що їм сприяли, не були своєчасно та у повному обсязі вжиті.