- •1. Виникнення мистецтва. Його найдавніші пам’ятки, знайдені на території України.
- •2. Причини та суть «неолітичної революції».
- •3. Трипільська культура, її місце та роль у світовій культурі.
- •4. Культура кіммерійців, скіфів і сарматів та їх роль в культурі українського народу.
- •Сармати
- •5. Античні держави-поліси Північного Причорномор’я в історії української культури.
- •6. Усна народна творчість та її роль
- •7. Язичництво східних слов’ян
- •9. Культурний розвиток Київської Русі в період правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого
- •8. Прийняття християнста та його роль
- •10. Живопис Київської Русі хі-хіv ст
- •11. Література Київської Русі і Галицько-Волинської держави
- •12. Культурні пам’ятки Київської Русі, що дійшли до нашого часу і їх значення для українського народу.
- •13. Архітектура Київської Русі та Галицько-Волинської держави XI-XIV ст. Особливості архітектури Галицько-Волинського князівства
- •14. Розвиток декоративно-прикладного мистецтва Київської Русі в XI-XII ст.
- •15. Культурний розвиток Галицько-Волинської держави в період правління князя Данила Романовича
- •16. Музична культура православного церковного обряду X - XII ст.
- •17. Національні меншини на території України у добу середньовіччя та їх культура.
- •18. Роль Київської Русі як культурного центру Європи та частини єдиної середньовічної цивілізації.
- •19. Пам’ятки писемності середньовіччя як пам’ятки образотворчого мистецтва.
- •20. Суспільно-політичний устрій українських земель у XIV – XVI ст. Та його вплив на розвиток культури.
- •21. Освіта в Україні у XVI – XVIII століття
- •22. Український живопис 2 пол. XVI – XVII століття
- •25. Розвиток книгодрукування в Україні у XVI – XVII століття
- •26. Передумови прийняття брестської унії 1596р. Роль релігії в українському національно-державному відродженні.
- •27. Український театр 16-18 ст. Зародження професійного театру
- •28. Українська література у другій половині 17 – 18 ст.
- •29. Розвиток освіти, науки та літератури в Україні у сер. XVII – на поч. XVIII ст.
- •30. Причини появи та суть «полемічної літератури». Діяльність і.Вишенського
- •31.Українська барокова архітектура 17 – 18 ст.
- •32. Роль консолідації (об’єднання) укр. Народу.
- •33. Діяльність вищих навч. Закладів, які існували на Укр. У 1 пол. 18 ст
- •34. Роль Укр. Як зв’язуючої ланки Росії протягом 17 – 18 ст.
- •35. Особливості розвитку укр. Кул. У 2 пол. 17 – 18 ст.
- •36. Суть поняття нац. Культ. Відродження, основні етапи. Відродження укр. Народу 19 ст
- •37. Роль історичної науки та літератури у формуванні укр. Нац. Свідомості у 1 пол. 19 ст.
- •38. Укр. Муз. Культура 19 ст. Вплив загальноєвропейських худ. Стилів на її розвиток
- •39. Освітянські реформи 19 ст в Україні та їх наслідки. Роль вищих навч. Закладів Наддніпрянщини у поширенні освітньо-культурних та науково-технічних знань
- •40. Особливості розвитку культури в Наддніпрянській та Західній Україні 19ст.
- •41. Русифікаторська політика царизму в Україні у 19 ст.
- •42. Т.Шевченко – художник і основоположник критичного реалізму в українському образотворчому мистецтві та його послідовники
- •43. Особливості творчих феноменів г.Сковороди та т.Шевченка
- •45. Політика уряду гетьмана п. Скоропадського у галузі культури і науки.
- •46. Поняття «розстріляне відродження». Творчість Леся Курбаса.
- •47. Розвиток культури в Україні у 20 – 30 роки хх ст. В умовах формування тоталітарної системи.
- •48. Суть понять «коренізація», «українізація», «культурно-національна автономія». Культурне життя в період «українізації».
- •49. Вплив воєнних подій Другої Світової війни на зростання національної свідомості українського народу. Літературні твори воєнно-патріотичної та історико-героїчної творчості.
- •50. Розвиток культури у роки Другої світової війни.
- •51. Умови розвитку української культури в повоєнні роки
- •52. Розвиток культури у період «відлиги» 1956–1959
- •53. Причини пробудження громадської активності й нац. Відродження в 60-х роках 20 ст. Прояв «шістидесятників» в літературі.
- •54. Розвиток укр. Культури в умовах кризи радянської системи та схема її еволюції.
- •55. Характер розвитку культури 60-80 рр. Хх ст.
- •56. Період нац. Відродження в Укр. Наприкінці хх ст. Розвиток нац. Культури на сучасному етапі.
- •57. Вплив розпаду срср і утворення незалежної України на розвиток культури. Сучасні література та образотворче мистецтво.
- •58. Особливості сучасного співробітництва України з іншими країнами у різних галузях науки і культури. Відомі діячі української діаспори.
- •59. Суть, періодизація та соціально-економічні наслідки сучасної науково-технічної революції для українського суспільства. Шляхи вирішення проблем сучасної науки.
- •60. Наукові досягнення вчених нтуу «кпі» в умовах розгортання науково-технічної революції. Роль «кпі» в реалізації інноваційних програм розвитку України.
43. Особливості творчих феноменів г.Сковороди та т.Шевченка
Григорій Сковорода мав величезний вплив на своїх сучасників і на дальше українське громадянство, і то не тільки своєю етичною наукою, а головним чином своїм життям, в якому слово ніколи не розходилося з ділом: його вчення було в повній згоді з його життям. Невважаючи на те, що творів Сковороди не друкувалося, вони ширилися через переписування. Сковорода обстоював права людської особистості в кожній людині, а, в перекладі на конкретну політичну мову того часу, це означало сильну демократичну тенденцію, що була поєднана із співчуттям до закріпачених селянських мас, з гострою неприязню до московських гнобителів.
Великий вплив мала творчість Шевченка на літератури слов'янських народів (болгарського, чеського, польського та ін.), що був виразно помітним уже в другій половині XIX ст. Шевченкова поезія стала етапом і в розвитку української літературної мови. Шевченко завершив процес її формування, розпочатий ще його попередниками (Котляревський, Квітка-Основ'яненко, поети-романтики та ін.), здійснивши її синтез з живою народною мовою і збагативши виражальні можливості українського художнього слова.
44. Художні стилі (символізм, модерн, кубізм, супрематизм, конструктивізм, соцреалізм, реалізм) в архітектурі, живописі та графіці к. 19 – поч 20 ст. Представники напрямів укр. образотворчого мистецтва к. 19 - поч 20 ст.
В архітектурі початку XX ст. утверджуються ідеї модернізму, пов’язані з використанням нових будівельних матеріалів і мистецьких форм (залізничні вокзали Львова, Жмеринки та Харкова), а поряд з ним – неокласицизму (Педагогічний музей у Києві, Громадська бібліотека у Харкові).
В. Нагірний – автор численних церков у Галичині, та І. Левинський, якому належать проекти будинків товариства «Дністер», готелю Жоржа та Академічного дому у Львові. Кращим витвором у національному українському стилі вважається будинок Полтавського земства (1901-1908), спроектований В. Кричевським.
Українське художнє мистецтво кінця XIX - початку XX ст. формувалося та існувало на межі перетину впливів російського академічного та реалістичного живопису, новітніх течій в європейському та світовому мистецтві, а також під впливом народних традицій художньої творчості. Український живопис та графіка стали життєдайним полем співіснування двох провідних стилів епохи - реалізму і модерну. (Засновником супрематизму виступав український художник Казимир Малевич. популярність в середовищі українських митців здобув кубофутуризм (кубізм+футуризм). Найвідоміший представник - Олександр Архипенко.
Імпресіоністичний напрям у малярстві започатковує М. Башкирцева. На Україні ці ідеї пробиваються у творах художників-реалістів Г. Дядченка, А. Куїнджі, Ф. Красицького, а особливо О. Мурашка. В цілому ж в українському живописі цього періоду виразно проступає тенденція до творення нового, «великого стилю», до монументалізації, філософського поглиблення й поетизації образів, все більшу роль починають відігравати символ і метафора. Це проявилось у творчості В. Кричевського, О. Куриласа, А. Манастирського, М. Сосенка, О. Кульчицької, які збагатили українське мистецтво творами великої сили і найвищої естетичної вартості.
Одним із засновників українського стилю в малярстві, архітектурі, графіці був О.Сластіон. Найвідоміший його проект - водолікарня Миргородського курорту (1912-1916). Як маляр звертався до побутового жанру, пейзажу, історії: "Цегельний завод", "На жнивах", "Весна", "Волинь", "Миргород". Як графік ілюстрував поему Т.Шевченка "Гайдамаки".
