- •1. Виникнення мистецтва. Його найдавніші пам’ятки, знайдені на території України.
- •2. Причини та суть «неолітичної революції».
- •3. Трипільська культура, її місце та роль у світовій культурі.
- •4. Культура кіммерійців, скіфів і сарматів та їх роль в культурі українського народу.
- •Сармати
- •5. Античні держави-поліси Північного Причорномор’я в історії української культури.
- •6. Усна народна творчість та її роль
- •7. Язичництво східних слов’ян
- •9. Культурний розвиток Київської Русі в період правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого
- •8. Прийняття християнста та його роль
- •10. Живопис Київської Русі хі-хіv ст
- •11. Література Київської Русі і Галицько-Волинської держави
- •12. Культурні пам’ятки Київської Русі, що дійшли до нашого часу і їх значення для українського народу.
- •13. Архітектура Київської Русі та Галицько-Волинської держави XI-XIV ст. Особливості архітектури Галицько-Волинського князівства
- •14. Розвиток декоративно-прикладного мистецтва Київської Русі в XI-XII ст.
- •15. Культурний розвиток Галицько-Волинської держави в період правління князя Данила Романовича
- •16. Музична культура православного церковного обряду X - XII ст.
- •17. Національні меншини на території України у добу середньовіччя та їх культура.
- •18. Роль Київської Русі як культурного центру Європи та частини єдиної середньовічної цивілізації.
- •19. Пам’ятки писемності середньовіччя як пам’ятки образотворчого мистецтва.
- •20. Суспільно-політичний устрій українських земель у XIV – XVI ст. Та його вплив на розвиток культури.
- •21. Освіта в Україні у XVI – XVIII століття
- •22. Український живопис 2 пол. XVI – XVII століття
- •25. Розвиток книгодрукування в Україні у XVI – XVII століття
- •26. Передумови прийняття брестської унії 1596р. Роль релігії в українському національно-державному відродженні.
- •27. Український театр 16-18 ст. Зародження професійного театру
- •28. Українська література у другій половині 17 – 18 ст.
- •29. Розвиток освіти, науки та літератури в Україні у сер. XVII – на поч. XVIII ст.
- •30. Причини появи та суть «полемічної літератури». Діяльність і.Вишенського
- •31.Українська барокова архітектура 17 – 18 ст.
- •32. Роль консолідації (об’єднання) укр. Народу.
- •33. Діяльність вищих навч. Закладів, які існували на Укр. У 1 пол. 18 ст
- •34. Роль Укр. Як зв’язуючої ланки Росії протягом 17 – 18 ст.
- •35. Особливості розвитку укр. Кул. У 2 пол. 17 – 18 ст.
- •36. Суть поняття нац. Культ. Відродження, основні етапи. Відродження укр. Народу 19 ст
- •37. Роль історичної науки та літератури у формуванні укр. Нац. Свідомості у 1 пол. 19 ст.
- •38. Укр. Муз. Культура 19 ст. Вплив загальноєвропейських худ. Стилів на її розвиток
- •39. Освітянські реформи 19 ст в Україні та їх наслідки. Роль вищих навч. Закладів Наддніпрянщини у поширенні освітньо-культурних та науково-технічних знань
- •40. Особливості розвитку культури в Наддніпрянській та Західній Україні 19ст.
- •41. Русифікаторська політика царизму в Україні у 19 ст.
- •42. Т.Шевченко – художник і основоположник критичного реалізму в українському образотворчому мистецтві та його послідовники
- •43. Особливості творчих феноменів г.Сковороди та т.Шевченка
- •45. Політика уряду гетьмана п. Скоропадського у галузі культури і науки.
- •46. Поняття «розстріляне відродження». Творчість Леся Курбаса.
- •47. Розвиток культури в Україні у 20 – 30 роки хх ст. В умовах формування тоталітарної системи.
- •48. Суть понять «коренізація», «українізація», «культурно-національна автономія». Культурне життя в період «українізації».
- •49. Вплив воєнних подій Другої Світової війни на зростання національної свідомості українського народу. Літературні твори воєнно-патріотичної та історико-героїчної творчості.
- •50. Розвиток культури у роки Другої світової війни.
- •51. Умови розвитку української культури в повоєнні роки
- •52. Розвиток культури у період «відлиги» 1956–1959
- •53. Причини пробудження громадської активності й нац. Відродження в 60-х роках 20 ст. Прояв «шістидесятників» в літературі.
- •54. Розвиток укр. Культури в умовах кризи радянської системи та схема її еволюції.
- •55. Характер розвитку культури 60-80 рр. Хх ст.
- •56. Період нац. Відродження в Укр. Наприкінці хх ст. Розвиток нац. Культури на сучасному етапі.
- •57. Вплив розпаду срср і утворення незалежної України на розвиток культури. Сучасні література та образотворче мистецтво.
- •58. Особливості сучасного співробітництва України з іншими країнами у різних галузях науки і культури. Відомі діячі української діаспори.
- •59. Суть, періодизація та соціально-економічні наслідки сучасної науково-технічної революції для українського суспільства. Шляхи вирішення проблем сучасної науки.
- •60. Наукові досягнення вчених нтуу «кпі» в умовах розгортання науково-технічної революції. Роль «кпі» в реалізації інноваційних програм розвитку України.
45. Політика уряду гетьмана п. Скоропадського у галузі культури і науки.
Гетьман не жалкував коштів на організацію великих культурних закладів. У серпні 1918 р. було започатковано Національну бібліотеку України, в якій збиралися всі пам'ятки духовного життя українського народу — як рукописні, так і друковані. Засновувалися Національний архів України, Національна галерея мистецтв, Український історичний музей, Український національний театр (під керівництвом О. Саксаганського), "Молодий театр" (під керівництвом Л. Курбаса).
Опір у педагогів і батьківських комітетів викликала українізація загальноосвітньої школи. Щоб уникнути конфліктів, міністр народної освіти та мистецтва М. Василенко пішов шляхом, второваним відповідним міністерством Центральної Ради: замість того, щоб українізувати російські гімназії, засновував поряд із ними українські. Восени 1918 р. в Україні вже налічувалося близько півтора сотень українських гімназій, поміж них і сільські. Для незаможних учнів цих гімназій затверджувалося 350 іменних стипендій — імені Г. Сковороди, Т. Шевченка, І. Франка та ін. письменників і діячів культури. Було прийнято закон про обов'язкове навчання українській мові та літературі, а також історії й географії України по всіх середніх школах.
При міністерстві народної освіти під керівництвом академіка В. Вернадського виникла комісія у справі вищих шкіл та наукових інституцій. За її рішенням утворений у 1917 р. народний університет у Києві було реорганізовано в Державний український університет, який діяв паралельно з російськомовним університетом святого Володимира. До числа студентів було зараховано 3 тис. чоловік. Під університет віддали комплекс будинків артилерійського училища, поміж них найбільший у Києві, а також земельну ділянку площею 26 га.
Услід за київським відкрився український університет у Кам'янець-Подільському, куди записалося понад 1000 чоловік. На черзі стояло заснування українських університетів у Харкові, Катеринославі та Одесі. У Київському, Харківському і Одеському російськомовних університетах відкривався комплекс українознавчих кафедр— української мови, літератури, історії і права.
46. Поняття «розстріляне відродження». Творчість Леся Курбаса.
«Розстріляне відродження» - судовий процес у 1930 році над Спілкою визволення України, яка нібито була створена для відділення України від СРСР. Головні обвинувачення були висунені проти віце-президента Всеукраїнської Академії наук С. Єфремова. Перед судом постало 45 чоловік, серед яких були академіки, професори, вчителі, священнослужителі, студенти. Були винесені суворі вироки, хоча насправді ніякої підпільної організації не існувало.
Лесь Курбас народився 25 лютого 1887 року в місті Самбір (тепер Львівської області) у родині акторів галицького театру Степана та Ванди Курбасів (за сценою Яновичі). Батько його, хоча й був мандрівним українським актором, проте і в бідності своїй прагнув дати Олександрові гарну освіту.
Лесь Курбас був засновником спочатку політичного (1922–1926), а потім і філос. (1926–1933) театру в Україні. У виставах свого філософського театру «Березіль» (Харків) Курбас малює всесвіт, де головним стає особлива довіра до життя людини у всіх його суперечностях. В листопаді 1922 у Києві в державному народному театрі відбулася прем'єра вистави Т. Шевченко «Гайдамаки» (режисер Л. Курбас). В червні 1924 Всеукраїнське кіно-фото управління запросило його на один рік режисером до Першої державної одеської кінофабрики. Кульмінація здобутків Курбаса пов'язана з драматургом Миколою Кулішем (1892–1937) і художником Вадимом Меллером(1884–1962). У Києві «Березіль» мав під своїм крилом майстерні, плинні півавтономні одиниці. У Харкові все було під одним дахом і під одним проводом — Курбасовим. У театрі діяв мюзик-хол (спектаклі «Шпана», «Алло на хвилі», «Чотири Чемберлени»), агітпроп. Було підготовлено серію «Костюмовані історії» (спектаклі «Жакерія», «Сава Чалий», «Король бавиться», «Змова Фієско»). П'єса М. Куліша «Народний Малахій», «Мина Мазайло», на жаль, не знайшла розуміння у критики. Проти Леся Курбаса були висунуті звинувачення в «похмурості», викривленні оптимістичної радянської дійсності. 3 листопада 1937 року після повторного суду його було розстріляно в урочищі Сандармох, а 1957 року посмертно реабілітовано.
