Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
вся история.doc
Скачиваний:
33
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
607 Кб
Скачать
☆

51. Умови розвитку української культури в повоєнні роки

Освіта. Створені школи робітничої та сільської молоді, а також вечірні, з навчанням без відриву від виробництва. 1949 р. була запроваджена загальна семирічна освіта в селах та десятирічна — у містах. Обов'язкове складання випускних іспитів на атестат зрілості. За 1946—1950 рр. збудовано 866 школи на 200 тис. учнівських місць. В селі вдалося відбудувати або будувати на селі 2400 приміщень на 256 тис. учнів. В 1950 р. в Україні вже працювало 36 тис. шкіл різного типу, в яких навчалося 7,2 млн учнів. Усі діти шкільного віку відвідували школу. У другій половині 40-х років відновили роботу всі вузи, які діяли перед війною. Крім того, було створено 16 нових. У вищих навчальних закладах відкривалися факультети з нових напрямів науки та техніки. Усього в Україні наприкінці четвертої п'ятирічки діяло 160 вищих навчальних закладів і 500 технікумів. У них відповідно навчалося 20 тис. студентів і 265 тис. учнів.

Наука. У 1950 р. в УРСР діяли 462 наукові установи, в яких працювало 22,3 тис. чоловік. Головний науковий заклад - Академія Наук УРСР. У 1946 р. після смерті Президента АН УРСР О. Богомольця її очолив академік О В. Палладій. У повоєнні роки вчені активно працювали в галузях атомної та теоретичної фізики, металофізики, проблем напівпровідників. У 1946 р. почав діяти перший у СРСР атомний реактор. Всесвітнє значення мала розробка й виготовлення першої в Європі універсальної малої електронно швидкодіючої обчислювальної машини «МЕОМ», що діяла у Києві.

Інститут електрозварювання АН УРСР їм. Є. О. Патона прославився розробкою і впровадженням у виробництво нових зразків зварювальної апаратури. В 1953 р. в Києві введений в дію суцільнозварний міст 1543 м. завдовжки, спроектований за участю академіка Є. Патона, ім'я якого йому було присвоєне. Такої довжини суцільнозварних мостів досі в світі не було.

У повоєнні роки плідно працювали відомі вчені математик М. Боголюбов, хімік О. Бродський, мікробіолог М. Гамалія, селекціонер В. Юр'єв, фахівець у галузі металурги і технологи металів Б. Патон та багато інших. Однак утверджений адміністративно-командною системою догматизм і диктат утруднювали розвиток науки. Вказівки не визнавати окремих наук (кібернетика), певних досягнень учених світу (теорія ймовірності) гальмували розвиток науки.

Культура і мистецтво. Повоєнні роки характерні значним розширенням кількості закладів культури музеїв, клубів тощо. 24 квітня 1949 р - відкриття в Києві літературно-художнього музею Тараса Шевченка. 1 січня 1952 р. в Києві відкриття планетарію. 7 листопада 1951 р. - початок роботи в столиці першого в Україні телевізійного центру. Плідно працюють поети П. Тичина та В Сосюра, прозаїки Ю. Яновський і Остап Вишня, художники О. Шовкуненко, М. Дерегус, Т. Яблонська, композитори К. Данькевич, Б. Лятпошинський, Ю. Мейтус. Відомі театрали Б. Гмиря, Н. Ужвій, Г. Юра, А. Бучма. Яскраві п’єси О. Корнійчука «Калиновий гай», «Приїздіть у Дзвінкове», які ставилися в багатьох театрах. Характеризуючи розвиток культури в Україні у повоєнні роки, не можна обминути сумних, трагічних сторінок в її історії — великих втрат, яких вона зазнала, жорстоких гонінь, спрямованих проти кращих її представників. В сфері гуманітарних наук зявляється жданівщина. З 1946-1951 було видано 16 декретів проти різних творів. Каганович прийшовши до влади одразу розробив багато справ проти творців літератури. Після війни найпопулярнішими творами стають: Тронка, Прапороносці Гончара, твори О.Вишні. У 1950 р. вийшов у світ роман І. Багряного «Сад Гетсиманський». 1991 р. автору посмертно було присуджено Державну премію України ім. Тараса Шевченка.