- •1. Виникнення мистецтва. Його найдавніші пам’ятки, знайдені на території України.
- •2. Причини та суть «неолітичної революції».
- •3. Трипільська культура, її місце та роль у світовій культурі.
- •4. Культура кіммерійців, скіфів і сарматів та їх роль в культурі українського народу.
- •Сармати
- •5. Античні держави-поліси Північного Причорномор’я в історії української культури.
- •6. Усна народна творчість та її роль
- •7. Язичництво східних слов’ян
- •9. Культурний розвиток Київської Русі в період правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого
- •8. Прийняття християнста та його роль
- •10. Живопис Київської Русі хі-хіv ст
- •11. Література Київської Русі і Галицько-Волинської держави
- •12. Культурні пам’ятки Київської Русі, що дійшли до нашого часу і їх значення для українського народу.
- •13. Архітектура Київської Русі та Галицько-Волинської держави XI-XIV ст. Особливості архітектури Галицько-Волинського князівства
- •14. Розвиток декоративно-прикладного мистецтва Київської Русі в XI-XII ст.
- •15. Культурний розвиток Галицько-Волинської держави в період правління князя Данила Романовича
- •16. Музична культура православного церковного обряду X - XII ст.
- •17. Національні меншини на території України у добу середньовіччя та їх культура.
- •18. Роль Київської Русі як культурного центру Європи та частини єдиної середньовічної цивілізації.
- •19. Пам’ятки писемності середньовіччя як пам’ятки образотворчого мистецтва.
- •20. Суспільно-політичний устрій українських земель у XIV – XVI ст. Та його вплив на розвиток культури.
- •21. Освіта в Україні у XVI – XVIII століття
- •22. Український живопис 2 пол. XVI – XVII століття
- •25. Розвиток книгодрукування в Україні у XVI – XVII століття
- •26. Передумови прийняття брестської унії 1596р. Роль релігії в українському національно-державному відродженні.
- •27. Український театр 16-18 ст. Зародження професійного театру
- •28. Українська література у другій половині 17 – 18 ст.
- •29. Розвиток освіти, науки та літератури в Україні у сер. XVII – на поч. XVIII ст.
- •30. Причини появи та суть «полемічної літератури». Діяльність і.Вишенського
- •31.Українська барокова архітектура 17 – 18 ст.
- •32. Роль консолідації (об’єднання) укр. Народу.
- •33. Діяльність вищих навч. Закладів, які існували на Укр. У 1 пол. 18 ст
- •34. Роль Укр. Як зв’язуючої ланки Росії протягом 17 – 18 ст.
- •35. Особливості розвитку укр. Кул. У 2 пол. 17 – 18 ст.
- •36. Суть поняття нац. Культ. Відродження, основні етапи. Відродження укр. Народу 19 ст
- •37. Роль історичної науки та літератури у формуванні укр. Нац. Свідомості у 1 пол. 19 ст.
- •38. Укр. Муз. Культура 19 ст. Вплив загальноєвропейських худ. Стилів на її розвиток
- •39. Освітянські реформи 19 ст в Україні та їх наслідки. Роль вищих навч. Закладів Наддніпрянщини у поширенні освітньо-культурних та науково-технічних знань
- •40. Особливості розвитку культури в Наддніпрянській та Західній Україні 19ст.
- •41. Русифікаторська політика царизму в Україні у 19 ст.
- •42. Т.Шевченко – художник і основоположник критичного реалізму в українському образотворчому мистецтві та його послідовники
- •43. Особливості творчих феноменів г.Сковороди та т.Шевченка
- •45. Політика уряду гетьмана п. Скоропадського у галузі культури і науки.
- •46. Поняття «розстріляне відродження». Творчість Леся Курбаса.
- •47. Розвиток культури в Україні у 20 – 30 роки хх ст. В умовах формування тоталітарної системи.
- •48. Суть понять «коренізація», «українізація», «культурно-національна автономія». Культурне життя в період «українізації».
- •49. Вплив воєнних подій Другої Світової війни на зростання національної свідомості українського народу. Літературні твори воєнно-патріотичної та історико-героїчної творчості.
- •50. Розвиток культури у роки Другої світової війни.
- •51. Умови розвитку української культури в повоєнні роки
- •52. Розвиток культури у період «відлиги» 1956–1959
- •53. Причини пробудження громадської активності й нац. Відродження в 60-х роках 20 ст. Прояв «шістидесятників» в літературі.
- •54. Розвиток укр. Культури в умовах кризи радянської системи та схема її еволюції.
- •55. Характер розвитку культури 60-80 рр. Хх ст.
- •56. Період нац. Відродження в Укр. Наприкінці хх ст. Розвиток нац. Культури на сучасному етапі.
- •57. Вплив розпаду срср і утворення незалежної України на розвиток культури. Сучасні література та образотворче мистецтво.
- •58. Особливості сучасного співробітництва України з іншими країнами у різних галузях науки і культури. Відомі діячі української діаспори.
- •59. Суть, періодизація та соціально-економічні наслідки сучасної науково-технічної революції для українського суспільства. Шляхи вирішення проблем сучасної науки.
- •60. Наукові досягнення вчених нтуу «кпі» в умовах розгортання науково-технічної революції. Роль «кпі» в реалізації інноваційних програм розвитку України.
51. Умови розвитку української культури в повоєнні роки
Освіта. Створені школи робітничої та сільської молоді, а також вечірні, з навчанням без відриву від виробництва. 1949 р. була запроваджена загальна семирічна освіта в селах та десятирічна — у містах. Обов'язкове складання випускних іспитів на атестат зрілості. За 1946—1950 рр. збудовано 866 школи на 200 тис. учнівських місць. В селі вдалося відбудувати або будувати на селі 2400 приміщень на 256 тис. учнів. В 1950 р. в Україні вже працювало 36 тис. шкіл різного типу, в яких навчалося 7,2 млн учнів. Усі діти шкільного віку відвідували школу. У другій половині 40-х років відновили роботу всі вузи, які діяли перед війною. Крім того, було створено 16 нових. У вищих навчальних закладах відкривалися факультети з нових напрямів науки та техніки. Усього в Україні наприкінці четвертої п'ятирічки діяло 160 вищих навчальних закладів і 500 технікумів. У них відповідно навчалося 20 тис. студентів і 265 тис. учнів.
Наука. У 1950 р. в УРСР діяли 462 наукові установи, в яких працювало 22,3 тис. чоловік. Головний науковий заклад - Академія Наук УРСР. У 1946 р. після смерті Президента АН УРСР О. Богомольця її очолив академік О В. Палладій. У повоєнні роки вчені активно працювали в галузях атомної та теоретичної фізики, металофізики, проблем напівпровідників. У 1946 р. почав діяти перший у СРСР атомний реактор. Всесвітнє значення мала розробка й виготовлення першої в Європі універсальної малої електронно швидкодіючої обчислювальної машини «МЕОМ», що діяла у Києві.
Інститут електрозварювання АН УРСР їм. Є. О. Патона прославився розробкою і впровадженням у виробництво нових зразків зварювальної апаратури. В 1953 р. в Києві введений в дію суцільнозварний міст 1543 м. завдовжки, спроектований за участю академіка Є. Патона, ім'я якого йому було присвоєне. Такої довжини суцільнозварних мостів досі в світі не було.
У повоєнні роки плідно працювали відомі вчені математик М. Боголюбов, хімік О. Бродський, мікробіолог М. Гамалія, селекціонер В. Юр'єв, фахівець у галузі металурги і технологи металів Б. Патон та багато інших. Однак утверджений адміністративно-командною системою догматизм і диктат утруднювали розвиток науки. Вказівки не визнавати окремих наук (кібернетика), певних досягнень учених світу (теорія ймовірності) гальмували розвиток науки.
Культура і мистецтво. Повоєнні роки характерні значним розширенням кількості закладів культури музеїв, клубів тощо. 24 квітня 1949 р - відкриття в Києві літературно-художнього музею Тараса Шевченка. 1 січня 1952 р. в Києві відкриття планетарію. 7 листопада 1951 р. - початок роботи в столиці першого в Україні телевізійного центру. Плідно працюють поети П. Тичина та В Сосюра, прозаїки Ю. Яновський і Остап Вишня, художники О. Шовкуненко, М. Дерегус, Т. Яблонська, композитори К. Данькевич, Б. Лятпошинський, Ю. Мейтус. Відомі театрали Б. Гмиря, Н. Ужвій, Г. Юра, А. Бучма. Яскраві п’єси О. Корнійчука «Калиновий гай», «Приїздіть у Дзвінкове», які ставилися в багатьох театрах. Характеризуючи розвиток культури в Україні у повоєнні роки, не можна обминути сумних, трагічних сторінок в її історії — великих втрат, яких вона зазнала, жорстоких гонінь, спрямованих проти кращих її представників. В сфері гуманітарних наук зявляється жданівщина. З 1946-1951 було видано 16 декретів проти різних творів. Каганович прийшовши до влади одразу розробив багато справ проти творців літератури. Після війни найпопулярнішими творами стають: Тронка, Прапороносці Гончара, твори О.Вишні. У 1950 р. вийшов у світ роман І. Багряного «Сад Гетсиманський». 1991 р. автору посмертно було присуджено Державну премію України ім. Тараса Шевченка.
