- •1. Виникнення мистецтва. Його найдавніші пам’ятки, знайдені на території України.
- •2. Причини та суть «неолітичної революції».
- •3. Трипільська культура, її місце та роль у світовій культурі.
- •4. Культура кіммерійців, скіфів і сарматів та їх роль в культурі українського народу.
- •Сармати
- •5. Античні держави-поліси Північного Причорномор’я в історії української культури.
- •6. Усна народна творчість та її роль
- •7. Язичництво східних слов’ян
- •9. Культурний розвиток Київської Русі в період правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого
- •8. Прийняття християнста та його роль
- •10. Живопис Київської Русі хі-хіv ст
- •11. Література Київської Русі і Галицько-Волинської держави
- •12. Культурні пам’ятки Київської Русі, що дійшли до нашого часу і їх значення для українського народу.
- •13. Архітектура Київської Русі та Галицько-Волинської держави XI-XIV ст. Особливості архітектури Галицько-Волинського князівства
- •14. Розвиток декоративно-прикладного мистецтва Київської Русі в XI-XII ст.
- •15. Культурний розвиток Галицько-Волинської держави в період правління князя Данила Романовича
- •16. Музична культура православного церковного обряду X - XII ст.
- •17. Національні меншини на території України у добу середньовіччя та їх культура.
- •18. Роль Київської Русі як культурного центру Європи та частини єдиної середньовічної цивілізації.
- •19. Пам’ятки писемності середньовіччя як пам’ятки образотворчого мистецтва.
- •20. Суспільно-політичний устрій українських земель у XIV – XVI ст. Та його вплив на розвиток культури.
- •21. Освіта в Україні у XVI – XVIII століття
- •22. Український живопис 2 пол. XVI – XVII століття
- •25. Розвиток книгодрукування в Україні у XVI – XVII століття
- •26. Передумови прийняття брестської унії 1596р. Роль релігії в українському національно-державному відродженні.
- •27. Український театр 16-18 ст. Зародження професійного театру
- •28. Українська література у другій половині 17 – 18 ст.
- •29. Розвиток освіти, науки та літератури в Україні у сер. XVII – на поч. XVIII ст.
- •30. Причини появи та суть «полемічної літератури». Діяльність і.Вишенського
- •31.Українська барокова архітектура 17 – 18 ст.
- •32. Роль консолідації (об’єднання) укр. Народу.
- •33. Діяльність вищих навч. Закладів, які існували на Укр. У 1 пол. 18 ст
- •34. Роль Укр. Як зв’язуючої ланки Росії протягом 17 – 18 ст.
- •35. Особливості розвитку укр. Кул. У 2 пол. 17 – 18 ст.
- •36. Суть поняття нац. Культ. Відродження, основні етапи. Відродження укр. Народу 19 ст
- •37. Роль історичної науки та літератури у формуванні укр. Нац. Свідомості у 1 пол. 19 ст.
- •38. Укр. Муз. Культура 19 ст. Вплив загальноєвропейських худ. Стилів на її розвиток
- •39. Освітянські реформи 19 ст в Україні та їх наслідки. Роль вищих навч. Закладів Наддніпрянщини у поширенні освітньо-культурних та науково-технічних знань
- •40. Особливості розвитку культури в Наддніпрянській та Західній Україні 19ст.
- •41. Русифікаторська політика царизму в Україні у 19 ст.
- •42. Т.Шевченко – художник і основоположник критичного реалізму в українському образотворчому мистецтві та його послідовники
- •43. Особливості творчих феноменів г.Сковороди та т.Шевченка
- •45. Політика уряду гетьмана п. Скоропадського у галузі культури і науки.
- •46. Поняття «розстріляне відродження». Творчість Леся Курбаса.
- •47. Розвиток культури в Україні у 20 – 30 роки хх ст. В умовах формування тоталітарної системи.
- •48. Суть понять «коренізація», «українізація», «культурно-національна автономія». Культурне життя в період «українізації».
- •49. Вплив воєнних подій Другої Світової війни на зростання національної свідомості українського народу. Літературні твори воєнно-патріотичної та історико-героїчної творчості.
- •50. Розвиток культури у роки Другої світової війни.
- •51. Умови розвитку української культури в повоєнні роки
- •52. Розвиток культури у період «відлиги» 1956–1959
- •53. Причини пробудження громадської активності й нац. Відродження в 60-х роках 20 ст. Прояв «шістидесятників» в літературі.
- •54. Розвиток укр. Культури в умовах кризи радянської системи та схема її еволюції.
- •55. Характер розвитку культури 60-80 рр. Хх ст.
- •56. Період нац. Відродження в Укр. Наприкінці хх ст. Розвиток нац. Культури на сучасному етапі.
- •57. Вплив розпаду срср і утворення незалежної України на розвиток культури. Сучасні література та образотворче мистецтво.
- •58. Особливості сучасного співробітництва України з іншими країнами у різних галузях науки і культури. Відомі діячі української діаспори.
- •59. Суть, періодизація та соціально-економічні наслідки сучасної науково-технічної революції для українського суспільства. Шляхи вирішення проблем сучасної науки.
- •60. Наукові досягнення вчених нтуу «кпі» в умовах розгортання науково-технічної революції. Роль «кпі» в реалізації інноваційних програм розвитку України.
6. Усна народна творчість та її роль
Усна народна творчість (Фольклор) — колективна літературна і музична творча діяльність народу. Це також художньо-словесна творчість народу в сукупності її видів і форм, де засобами мови збережено знання про життя і природу, давні вірування і культи, а також відбито світ думок, почуттів і переживань, уявлень народнопоетичної фантазії.
Фольклор має свої роди та жанри: народний епос, народна лірика, народна драма.
Народний епос – це розповідні фольклорні твори: загадки, прислів'я та приказки, анекдоти, думи, історичні пісні, балади, казки, легенди, перекази, байки, притчі.
Народна лірика — це поетичні фольклорні твори, у яких життя зображується за допомогою відтворення думок, почуттів і переживань героїв: трудові пісні, родинно-побутові пісні (колискові, весільні), соціально-побутові пісні – (козацькі, стрілецькі), календарно-обрядові пісні (веснянки, колядки, щедрівки).
Народна драма - це фольклорні твори, в основі яких лежить конфлікт, а сюжет розгортається через поєднання словесних, музичних і сценічних засобів (пісні-ігри «Просо», «Мак», «Коза», «Меланка», «Дід», «Явтух», «Подоляночка»)
Ще до виникнення писемностi у схiдних слов'ян iснувала багата усна народна творчiсть: обрядовi пiснi, перекази, замовляння, заклинання, епiчнi та лiричнi пiснi. Заклинання i замовляння виникли з вiри первiсноï людини в чарiвну силу слова. Залишки заклинань збереглися в Початковому лiтопису (у договорах русiв з греками). До X ст. сформувався календарний обрядовий фольклор, пов'язаний з народними рiчними святами, i явищами побуту (весiль, похорон і т.п.).
Розвиток фольклору на Русi тiсно пов'язаний з вiруваннями народу. Стiйкiсть обрядiв i поезiï були пов'язані з язичницькою релігією та мiцно трималися в народних масах. Поступово старi традицiï i обряди пристосувалися до церковних свят i обрядiв.
Усна народна творчість — важлива частина національної культури. Вона є джерелом пізнання історії народу, його суспільної свідомості, етичних норм та естетичних уявлень.
Фольклор здійснив відчутний вплив на становлення й розвиток літератури. Народно-поетичні мотиви відіграли помітну роль у формуванні літературних сюжетів, а фольклорні теми, образи, персонажі використовувалися й переосмислювалися літературою упродовж всього її існування. Письменники завжди запозичували з народної творчості символіку, використовували і модифікували фольклорні жанри.
У цілому народна творчість — явище багатовимірне. Важко переоцінити її пізнавальне та виховне значення. Зберігаючи у сконцентрованій формі інформацію про різноманітні прояви життя етнічного колективу, вона є яскравою і своєрідною версією духовної історії народу.
7. Язичництво східних слов’ян
Древні слов'янські вірування були язичницькими й ґрунтувалися на обожнюванні сил природи. Усе життя слов'ян пронизувала віра у втручання надприродних сил, залежність людей від богів і духів. Найбільше вражали слов'ян явища природи, пов'язані з виявом сили: блискавка, грім, сильний вітер, палахкотіння вогню. Не випадково верховним божеством був Перун - бог блискавки і грому, який, як і всі інші боги, втілював у собі добрий і злий початок: він міг уразити людину, її житло блискавкою, але водночас він переслідує Змія. Після перемоги над Змієм іде дощ і очищає землю від нечистої сили. Не менш сильними і грізними були Сварог - бог вогню; Стрибог - бог вітрів, який втілює стріли і війну; Даждьбог - бог успіху, який ототожнювався з сонцем; Хорс - бог сонця (іноді місяця).
У пантеоні східнослов'янських божеств було порівняно мало богів, які безпосередньо втілюють інтереси і заняття людини. Можна назвати тільки Велеса (Волоса) - бога багатства, худоби і торгівлі, Мокош (Мокошу) - богиню дощу і води, ткацтва, а також Дану - богиню річок та різні берегині.
Відмінною рисою є і слабко виражений антропоморфізм богів: вони мало схожі на людину, нагадують переважно фантастичних істот. Скульптурні зображення божеств виконувалися з дерева. Унікальним пам'ятником культової скульптури є так званий Збручський ідол. Вчені досі сперечаються, кого ж саме він зображає. Одні вважають, що це ідол Святовита - чотириликого божества, інші, що це чотири різних божества.
Ідоли богів встановлювалися не в храмах, а в гаях, на берегах річок і т.д., такі місця називалися капищами. Культи божеств - прийняті ритуали жертвоприношень і звертань, священні атрибути, слова молитов - відомі дуже мало.
Світогляд східних слов'ян формувався відповідно до загальноєвропейських тенденцій розвитку уявлень про світ. Як і інші народи, вони вірили у пекло, небесну твердь, центр світу ("світове дерево"), вирій (місце на небі, куди відлітають душі померлих праведників). Життя людини підлегле долі - "суду Божому". Правда, доля у східних слов'ян не була невідворотною, але головні події людського життя вважалися визначеними наперед.