- •1. Поняття терміна «культура».
- •2. Ґенеза терміна «культура».
- •3. Структура культури.
- •5.Субкультура та її функції
- •6 Класичні філософські концепції розвитку культури
- •7.Українська культура у контексті світової культури
- •11. Українська національна ідея та ідейний зміст української культури.
- •13 Періодизація української культури
- •15. .Культура кіммерійців,скіфів,сарматів та грецьких поселень.
- •14. Трипільська культура. Основні здобутки
- •17. .Доба зарубинецької культури.Розвиток матеріальної і духовної культури.
- •18. Доба Черняхівської та Київської культури. Господарський, культурний розвиток.
- •21. Розвиток мистецтва Київської Русі : архітектура і малярство. Візантійський стиль.
- •22. Писемність, літописання, література Києвської Русі
- •24. Умови культурного розвитку України в складі Литовсько-Руської і Польської держави.
- •33. Острозька академія. Діяльність Смотрицького, Дем'яна Наливайка, Василя Суразького
- •34. Києво – Могилянська академія, її культурно – просвітня діяльність.
- •35. Розвиток освіти в Україні у 2 половині 17-18 ст. Створення колегіумів, університетів, поч.. Шкіл.
- •36. Книгодрукування в Україні у 17-18 ст. Діяльність друкарень.
- •40. Образотворче мистецтво в Україні 17-18 ст. Творчість Кондзилевича, Рутковича, Петрахновича, Левицького, Боровиковського, Мартоса.
- •41. Театр і музика в Україні в іі пол.. 17-18 ст. Творчість Березовського, Веделя, Бортнянського.
- •42. Історичні літописи Самійла самовидця, Грабянки, Величка. Думи і пісні.
- •46. Розвиток музики в Україні у хіх ст. Творчість с.Гулака – Артемовського, п. Нішинського, м.Лисенка, м.Леонтовича, м.Вербицького.
- •47. Розвиток театрального мистецтва в Україні у хіх ст. Творчість корифеїв українського театру: м.Кропивницького, братів Тобілевичів, м.Заньковецької.
- •51. Фольклористика й етнографія. Розвиток української науки: п.Чубинський, п.Житецький, м.Зібер, с. Подолинський, п. Юркевич та ін.
- •52. Розвиток укр. Літератури 19ст. : провідні тенденції та художні стилі.
- •54 Культурний поступ на західноукраїнських землях у хіх ст
- •55. Кирило-Мефодїївське товариство й культурне самоствердження української нації.
- •56. Українська етнографія та історія: м. Грушевський, д. Яворницький, д. Багалій, в. Хвойка, о. Єфименко. Українське сходознавство: а. Кримський.
- •57. Національно-культурне піднесення 20-х років в Україні: українізація освіти, науки, розвиток мистецтва.
- •58. Література на тлі нових національних і соціальних реалій: літературні течії і гуртки 20-х рр.
- •59. Ідейно-політична боротьба за оновлення української літератури. Творчість м. Хвильового.
- •60.Новаторське сценічне мистецтво в 20-30 роки. Лесь Курбас і його театр.
- •61. Оновлення українського образотворчого мистецтва, футуристичні та експресіоністичні захоплення й експерименти.
- •62. Утворення Української академії наук; науково-організаційна робота в.Вернадського, м. Грушевського, а. Кримського, с. Єфремова, м. Василенка, м. Яворського.
- •63. Культуротворча робота української еміграції в 20-30 рр.
- •65. Становлення та розквіт українського кінематографу/ с. Параджанов, і. Миколайчук, ю. Іллєнко/ в 60-ті рр.. Та його занепад.
- •67. Розвиток музичного мистецтва у 20 ст.: Верьовка, Ревуцький, Людкевич, Майборода, Лятошинський, Скорик, Дичко.
- •69 Молодіжна музична культура 70-80-х рр
- •72. .Культурне життя України в 30-х рр. "Розстріляне відродження".
- •73. Українська культура в період політичної відлиги.
- •75. .Особливості українського національного відродження у 90-х рр. XXст.
- •86.Розвиток освіти в урср Освіта у перші роки становлення радянської влади в Україні (1917-1920 рр.)
- •87 Розвиток науки в Україні в радянський період
33. Острозька академія. Діяльність Смотрицького, Дем'яна Наливайка, Василя Суразького
Найбільшим загальновизнаним покровителем православної церкви був «некоронований король України» — князь Костянтин Острозький, один із найбагатших і наймогутніших магнатів Речі Посполитої. У 1578 р., не шкодуючи коштів, Костянтин Острозький засновує у своєму маєтку на Волині друкарню, якою керував непосидючий мандрівник Іван Федоров. У 1581 р. з’являється найславетніша її публікація — ретельно відредагована Острозька Біблія. Це була перша повна Біблія, друкована слов’янською мовою. Князь Острозький також заснував школи в Турові, Володимирі, а близько 1580 р. відкрив так звану Острозьку академію. Спочатку князь запросив викладачами освічених греків. Згодом стали викладати їхні найобдарованіші українські учні.
Згодом острозький осередок науки став приваблювати до себе таких інтелектуалів, як шляхтич Герасим Смотрицький (що служив ректором), священик Дем’янНаливайко, чернець Василь Суразький (випускник італійських університетів), безіменний Клірик Острозький. Серед чужоземців, пов’язаних з академією, були Кшиштоф Казимирський, професор астрономії з Кракова Ян Лятош і висооосвічений Кирил Лукарис, що згодом став патріархом константинопольським.
Острозька академія користувалася великою популярністю серед українського народу й набула широкого світового визначення. У ній училися не тільки шляхетські діти, а й селянські. Про педагогічні успіхи академії свідчать імена її славетних вихованців, таких як гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний, учений та письменник Мелетій Смотрицький, українські культурно-освітні діячі Іван Борецький та Дмитро Самозванець.Острозька академія і заснована при ній у 1581 р. друкарня згуртувала потужні науково-літературні сили, репрезентувала високий науковий злет української педагогічної науки. Академічна друкарня випустила понад 30 книг. Запрошений сюди князем К.Острозьким український першодрукар Іван Федоров надрукував першу в світовому друкарстві повну церквонослов'янську Біблію обсягом 1252 сторінки. Підготовка її до друку тривала 10 років. Над перекладом з єврейської та старогрецької мов наполегливо працювали 72 перекладачі.
34. Києво – Могилянська академія, її культурно – просвітня діяльність.
Протягом всієї історії український народ не мав іншої інституції, яка б справила більший вплив на розвиток його освіти, науки, культури ніж Києво-Могилянська академія.Впродовж віків вона була виразником і носієм специфічних рис духовності українського народу , могутнім чинником формування його самоствідомості, джерелом ідей боротьби за батьківську віру і національну свободу.
Повний курс навчаня в Києво-Могилянській академії тривав 12 років.Але зважаючи на те, що вона була вищою школою, студенти мали право вчитися в ній стільки, скільки бажали без вікового обмеження.Ще в 1649р. Єрусалимський патріарх паїсій, відвідавши Київську колегію, писав, що вона має вчителів "виского мистецтва", які навчають гречну молодь "слов'янській мові, як властивій і латинській як, необхідній..."Руська або українська літературна (книжна) мова з часом завойовує все більший простір в Академії і в суспільстві.
.Вивчалися в Академії поетика- мистецтво складати вірші, а також риторика- цариця мистецтв, вміння красиво і вірно висловлювати думку.Поетика й риторика були найулюбленішими предметами студентів.В Києво-Могилянській академії зародився і став професійним театр.В народі ж особливо великою популярністю користувалися вертеп,інтермедія Києво-Могилянська академія була центром філософської думки в Україні.особливе місце серед філософів в Києво-Могилянській академії належало професору І.Гізелю, Й.Конановичу-Горбацькому, С.Яворському, Ф.Прокоповичу.А Феофан Прокопович започаткував в Академії (і в усій тодішній Російській імперії), вищу математику. В Академії започатковуються природничі науки- астрономія, буологія, мінералогія, зоологія та інші, які поступово відділяються від філософії. В Києво-Могилянській академії формувалась історична наука. Досить згадати, що літописці Роман Ракушка Романовський (Самовидець), Самійло Величко, Григорій Грабянка навчались в Академії.
Проводячи ворожу політику щодо України, спрямовану на знищенняїї бодай будь-яких ознак автономії й історичної пам'яті, позбавляючи її таких демократичних національних надбань як гетьманство, Запорізька Січ, козацький адміністративний устрій, російський царизм знищив й Києво-Могилянську академію - осередок української освіти, культури й ментальності.За розпорядженням уряду, указом Синоду від 14.08.1817р.
Академію було закрито.
