- •1.Походження та сутність держави.
- •2.Поняття та ознаки держави.
- •3.Правова держава та її ознаки.
- •4.Форма державного правління.
- •5. Форма державного устрою.
- •6. Державний режим: поняття та види.
- •7. Функції держави.
- •8. Механізм та апарат держави.
- •9. Поняття та ознаки права.
- •10. Правова норма та її структура
- •11.Поняття та структура правовідносин
- •12. Система права
- •13. Джерела права.
- •14.Систематизація нормативно-правових актів.
- •Мета систематизації
- •15.Поняття, ознаки та види правопорушення.
- •16.Юридична відповідальність: підстави та види.
- •17.Поняття та джерела конституційного права.
- •18. Основні конституційні права та обов’язки людини і громадянина України
- •19. Поняття та загальні принципи громадянства в Україні.
- •27. Судова влада в Україні.
- •20.Підстави виникнення громадянства України та обмеження щодо його набуття.
- •21. Підстави припинення громадянства у країни.
- •22. Система органів влади в Україні.
- •23.Конституційно-правовий статус Верховної Ради України.
- •24.Конституційно-правовий статус Президента України.
- •25. Конституційно-правовий статус Кабінету Міністрів України.
- •26. Система органів виконавчої влади в Україні.
- •28. Конституційний суд України, його завдання та функції.
- •29.Поняття, предмет та метод адміністративного права.
- •30.Адміністративна відповідальність: поняття та підстави.
- •31.Адміністративні стягнення та їх види.
- •32.Предмет та метод фінансового права.
- •Метод фінансово-правового регулювання – органічна система прийомів і способів безперервного правового впливу на поведінку учасників фінансових відносин та на характер взаємозв’язків між ними.
- •34.Організація та органи фінансового контролю.
- •35.Податки і збори (обов’язкові платежі) та їх види.
- •36.Предмет та метод цивільного права України.
- •37.Фізична особа як суб’єкт цивільних правовідносин.
- •38. Правоздатність та дієздатність фізичної особи.
- •39. Юридична особа як суб’єкт цивільних правовідносин.
- •41.Підстави набуття та припинення права власності.
- •44.Поняття зобов’язання та підстави його виконання.
- •49.Визнання шлюбу недійсними та припинення шлюбу
- •50.Майнові та особисті немайнові права подружжя.
- •51.Предмет та джерела трудового права.
- •52.Поняття та порядок укладання трудового договору.
- •60)Кримінальне право: поняття та предмет правового регулювання.
- •53.Зміст трудового договору
- •54.Строки випробування при прийняті на роботу
- •55.Підстави припинення трудового договору з ініціативи працівника.
- •56.Підстави припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
- •57)Колективний договір: поняття та порядок укладання.
- •58)Трудова дисципліна та дисциплінарна відповідальність.
- •59)Матеріальна відповідальність працівників та їх види.
- •61.Поняття та ознаки злочинів.
- •62.Кримінальна відповідальність та її підстави.
- •48.Юридичне поняття шлюбу
- •63.Кримінальне покарання та його види.
- •64.Поняття злочинів проти власності.
- •65.Посадові злочини: поняття та види.
- •44. Поняття зобов'язання та підстави його виникнення.
- •45. Засоби забезпечення виконання зобов'язань.
- •46. Спадкування за законом та за заповітом.
- •Походження та сутність держави.
Мета систематизації
Усунення протиріч між нормативними актами
Забезпечення доступності користування законодавством для всіх суб’єктів права
Підвищення ефективності законодавства
ЗАСОБИ СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ЗАКОНОДАВСТВА
КОДИФІКАЦІЯ - засіб систематизації, при якому здійснюється суттєва переробка і узгодження визначеної групи юридичних норм, пов’язаних загальним предметом правового регулювання та об’єднання їх у єдиний юридичний акт. Результатом кодифікації є кодекс, статут, основи законодавства.
ІНКОРПОРАЦІЯ - засіб систематизації законодавства, що полягає в упорядкуванні існуючих нормативних актів без зміни змісту норм права, яке їх містить в одному комплексі. Результатом систематизації є алфавітні або хронологічні збірники.
КОНСОЛІДАЦІЯ - більш глибока обробка нормативного матеріалу, при якій розрізнені акти з одного й того самого питання об’єднуються в один новий акт.
Консолідація часто використовується як проміжний етап, коли можливість кодифікації відсутня.
15.Поняття, ознаки та види правопорушення.
Правопорушення - це винна поведінка праводієздатної особи, яка суперечить принципам норм права, завдає шкоди іншим особам і тягне за собою юридичну відповідальність.
Правопорушення має певні ознаки, що відрізняють його від порушень норм моралі, звичаїв, традицій тощо.
Ознаки правопорушення. 1.Поведінка людини, виражена в дії або бездіяльності. Протиправна дія являє собою активну поведінку особи, що заподіює шкоду суспільним відносинам, які охороняються правом. Бездіяльність являє собою нездійснення особою таких дій, що вона за певними причинами повинна була і могла здійснити в даних конкретних умовах. 2.Суспільна шкідливість протиправного діяння: протиправним є діяння, що завдає шкоди громадянам, державі, суспільству.3.Протиправпість діяння - порушення певних норм права.4.Винність поведінки суб'єкта права.5.Карність протиправного діяння.
ВИДИ ПРАВОПОРУШЕНЬ.Всі правопорушення за ступенем їх суспільної небезпеки підрозділяються на злочини і проступки. Проступок — різновид правопорушення, що характеризується меншим ступенем суспільної небезпеки в порівнянні зі злочином. Види проступків 1.Цивільні проступки — це правопорушення, що чиняться в сфері майнових і певних немайнових відносин. 2.Дисциплінарні проступки — порушення навчальної або трудової дисципліни.3.Адміністративні проступки — правопорушення, що посягають на суспільні відносини, пов'язані з державним управлінням. 4.Конституційні — нанесення шкоди основам конституційного ладу, конституційним правам і свободам громадян і т.д.
Злочин — найбільш небезпечний вид правопорушення — це суспільно небезпечне правопорушення, за яке в законі передбачене кримінальне покарання.
СКЛАД ПРАВОПОРУШЕННЯ. Юридичний склад правопорушення містить у собі 4 елементи: об'єкт, суб'єкт, об'єктивна сторона і суб'єктивна сторона.
Об'єкт — суспільні відносини, що регулюються і охороняються правом.
Суб'єкт — це дієздатна особа або організація.
Об'єктивна сторона - саме протиправне діяння, шкідливий результат, що настав, і причинний зв'язок між діянням і результатом.
Суб'єктивна сторона — провина, тобто відношення правопорушника до діяння і його результату у формі наміру або необережності.