Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
gotovye.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
453 Кб
Скачать
☆

28. Конституційний суд України, його завдання та функції.

Відповідно до Конституції України і Закону України «Про Конституційний Суд України» Конституційний Суд України є єдиним органом Конституційної юрисдикції в Україні. Він вирі­шує питання про відповідність законів і інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлума­чення Конституції України і законів України. Конституційний Суд складається з 18 суддів: Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України.. Суддею Конституційного Суду може бути громадянин України, що досяг на день призначення 40 років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менше 10 років, мешкає в Україні протягом останніх 20 років і володіє державною мовою. Суддя Конституційного Суду призначається на 9 років без права повторного призначення. Голова Конституційного Суду обирається на спеціальному пле­нарному засіданні Конституційного Суду зі складу суддів Конституційного Суду шляхом таємного го­лосування тільки на один трирічний строк. Повноваження Конституційного Суду України: 1.вирішення питань про відповідність Конституції законів та інших правових актів Верховної Ра­ди України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верхов­ної Ради АРК; 2. офіційне тлумачення Конституції України та законів України. На суддів Конституційного Суду поширюються гарантії незалежності і недоторканності. Головною функцією судової влади є захист прав і свобод людини. Крім того, судова влада має своїм завданням здійснювати контроль за законністю дій виконавчої влади, а саме: розглядати і вирішувати скарги громадян щодо дій (прийнятих актів) органів державного управління та їх посадових осіб. Органами судової влади в Україні є Конституційний Суд України, суди загальної та спеціальної юрисдикції.

29.Поняття, предмет та метод адміністративного права.

Адміністративне право – це сукупність правових норм, які покликані регулювати в інтересах громадян і держави суспільні відносини управлінського характеру, які складаються у сфері виконавчої діяльності органів державної влади всіх рівнів, у сфері внутрішньо-організаційної діяльності інших державних органів, а також у сфері зовнішньо-організаційної діяльності недержавних організацій, установ і підприємств.

Адміністративне право – це галузь права, норми якої регулюють суспільні відносини у сфері державного управління, тобто суспільні відносини, які виникають в процесі організації і здійснення органами держави виконавчої і розпорядчої діяльності.

Предметом адміністративного права є сфера дер­жавного управління. Іншими словами, адміністративне право регулює суспільні відносини в сфері державного управління. Поряд з предметом адміністративного права важливе значення має метод правового регулювання, який характеризує становище сторін в даних правовідносинах. Він пов'язаний із встановленням і забезпечен­ням прав і обов'язків сторін.

Метод адміністративно-правового регулювання – це органічна система прийомів і способів безперервного правового впливу на поведінку учасників адміністративних відносин та на характер взаємозв’язків між ними. МЕТОДИ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ.Сукупність прийомів і способів правового впливу на учасників адміністративно-правових відносин для реалізації ними своїх функцій.

Владних приписів .Відносини в рамках адміністративного права будуються на підпорядкуванні одного учасника іншому.

Рівності Суб’єкти які знаходяться на одному рівні державного механізму здійснюють спільні дії у формі адміністративного договору

Узгодження Цим методом регулюються відносини між учасниками, які не знаходяться між собою в підпорядкуванні.

Рекомендації суб’єкта управління здобувають правову силу при умовах прийняття їх іншим учасником управління.

У найбільш загальному вигляді метод адміністративно-правового ре­гулювання можна визначити як нерівність сторін, тобто як метод влади і підлеглості (імперативний метод). Один із учасників суспільних відносин — суб'єкт управлін­ня, другий — об'єкт управління.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]