- •1.Походження та сутність держави.
- •2.Поняття та ознаки держави.
- •3.Правова держава та її ознаки.
- •4.Форма державного правління.
- •5. Форма державного устрою.
- •6. Державний режим: поняття та види.
- •7. Функції держави.
- •8. Механізм та апарат держави.
- •9. Поняття та ознаки права.
- •10. Правова норма та її структура
- •11.Поняття та структура правовідносин
- •12. Система права
- •13. Джерела права.
- •14.Систематизація нормативно-правових актів.
- •Мета систематизації
- •15.Поняття, ознаки та види правопорушення.
- •16.Юридична відповідальність: підстави та види.
- •17.Поняття та джерела конституційного права.
- •18. Основні конституційні права та обов’язки людини і громадянина України
- •19. Поняття та загальні принципи громадянства в Україні.
- •27. Судова влада в Україні.
- •20.Підстави виникнення громадянства України та обмеження щодо його набуття.
- •21. Підстави припинення громадянства у країни.
- •22. Система органів влади в Україні.
- •23.Конституційно-правовий статус Верховної Ради України.
- •24.Конституційно-правовий статус Президента України.
- •25. Конституційно-правовий статус Кабінету Міністрів України.
- •26. Система органів виконавчої влади в Україні.
- •28. Конституційний суд України, його завдання та функції.
- •29.Поняття, предмет та метод адміністративного права.
- •30.Адміністративна відповідальність: поняття та підстави.
- •31.Адміністративні стягнення та їх види.
- •32.Предмет та метод фінансового права.
- •Метод фінансово-правового регулювання – органічна система прийомів і способів безперервного правового впливу на поведінку учасників фінансових відносин та на характер взаємозв’язків між ними.
- •34.Організація та органи фінансового контролю.
- •35.Податки і збори (обов’язкові платежі) та їх види.
- •36.Предмет та метод цивільного права України.
- •37.Фізична особа як суб’єкт цивільних правовідносин.
- •38. Правоздатність та дієздатність фізичної особи.
- •39. Юридична особа як суб’єкт цивільних правовідносин.
- •41.Підстави набуття та припинення права власності.
- •44.Поняття зобов’язання та підстави його виконання.
- •49.Визнання шлюбу недійсними та припинення шлюбу
- •50.Майнові та особисті немайнові права подружжя.
- •51.Предмет та джерела трудового права.
- •52.Поняття та порядок укладання трудового договору.
- •60)Кримінальне право: поняття та предмет правового регулювання.
- •53.Зміст трудового договору
- •54.Строки випробування при прийняті на роботу
- •55.Підстави припинення трудового договору з ініціативи працівника.
- •56.Підстави припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
- •57)Колективний договір: поняття та порядок укладання.
- •58)Трудова дисципліна та дисциплінарна відповідальність.
- •59)Матеріальна відповідальність працівників та їх види.
- •61.Поняття та ознаки злочинів.
- •62.Кримінальна відповідальність та її підстави.
- •48.Юридичне поняття шлюбу
- •63.Кримінальне покарання та його види.
- •64.Поняття злочинів проти власності.
- •65.Посадові злочини: поняття та види.
- •44. Поняття зобов'язання та підстави його виникнення.
- •45. Засоби забезпечення виконання зобов'язань.
- •46. Спадкування за законом та за заповітом.
- •Походження та сутність держави.
57)Колективний договір: поняття та порядок укладання.
Колективний договір - це нормативно-правовий договір, що укладається на виробничому рівні між роботодавцем і найманими працівниками з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин та узгодження інтересів суб'єктів соціального партнерства.
Колективний договір укладається між роботодавцем і одним або кількома профспілковими (чи іншими уповноваженими на представництво трудовими колективами) органами, а у разі відсутності таких органів - представниками трудящих, обраних та уповноважених трудовим колективом. Колективний договір традиційно вважається одним із основних інститутів трудового права. Колективний договір укладається відповідно до ст. 10-20 КЗпП України, Закону України "Про колективні договори і угоди" та взятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових та соціально-економічних відносин.
Колективний договір укладається на підприємствах незалежно від форм власності, які використовують найману працю і мають права юридичної особи, є обов'язковим до виконання суб'єктами трудових відносин.
У колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін, зокрема:
- зміни в організації виробництва та праці;
- нормування й оплата праці, встановлення розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.);
- участь трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства (якщо це передбачено статутом);
- режим роботи, тривалість робочого часу і відпочинку;
- умови і охорона праці;
- забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників та ін.
58)Трудова дисципліна та дисциплінарна відповідальність.
Трудова дисципліна — це сукупність правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок і встановлюють трудові права та обов'язки сторін трудового договору, а також заохочення за успіхи в роботі та відповідальність за умисне невиконання трудових обов'язків. Трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням роботодавця і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на підставі типових правил. Методи забезпечення трудової дисципліни
1)до сумлінних працівників -заходи заохочення; 2)до порушників трудової дисципліни - заходи дисциплінарного впливу. Дисциплінарний проступок - винне протиправне порушення трудових обов'язків працівниками, за скоєння якого може бути вжито заходів дисциплінарного або громадського впливу. Дисциплінарна відповідальність - обов'язок працівника відповісти перед роботодавцем за скоєний дисциплінарний проступок і понести ті стягнення, які вказані у дисциплінарних санкціях трудового права. Дисциплінарне стягнення 1)догана: 2)звільнення. Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення. Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути знято до закінчення одного року. Протягом строку дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.