- •1.Походження та сутність держави.
- •2.Поняття та ознаки держави.
- •3.Правова держава та її ознаки.
- •4.Форма державного правління.
- •5. Форма державного устрою.
- •6. Державний режим: поняття та види.
- •7. Функції держави.
- •8. Механізм та апарат держави.
- •9. Поняття та ознаки права.
- •10. Правова норма та її структура
- •11.Поняття та структура правовідносин
- •12. Система права
- •13. Джерела права.
- •14.Систематизація нормативно-правових актів.
- •Мета систематизації
- •15.Поняття, ознаки та види правопорушення.
- •16.Юридична відповідальність: підстави та види.
- •17.Поняття та джерела конституційного права.
- •18. Основні конституційні права та обов’язки людини і громадянина України
- •19. Поняття та загальні принципи громадянства в Україні.
- •27. Судова влада в Україні.
- •20.Підстави виникнення громадянства України та обмеження щодо його набуття.
- •21. Підстави припинення громадянства у країни.
- •22. Система органів влади в Україні.
- •23.Конституційно-правовий статус Верховної Ради України.
- •24.Конституційно-правовий статус Президента України.
- •25. Конституційно-правовий статус Кабінету Міністрів України.
- •26. Система органів виконавчої влади в Україні.
- •28. Конституційний суд України, його завдання та функції.
- •29.Поняття, предмет та метод адміністративного права.
- •30.Адміністративна відповідальність: поняття та підстави.
- •31.Адміністративні стягнення та їх види.
- •32.Предмет та метод фінансового права.
- •Метод фінансово-правового регулювання – органічна система прийомів і способів безперервного правового впливу на поведінку учасників фінансових відносин та на характер взаємозв’язків між ними.
- •34.Організація та органи фінансового контролю.
- •35.Податки і збори (обов’язкові платежі) та їх види.
- •36.Предмет та метод цивільного права України.
- •37.Фізична особа як суб’єкт цивільних правовідносин.
- •38. Правоздатність та дієздатність фізичної особи.
- •39. Юридична особа як суб’єкт цивільних правовідносин.
- •41.Підстави набуття та припинення права власності.
- •44.Поняття зобов’язання та підстави його виконання.
- •49.Визнання шлюбу недійсними та припинення шлюбу
- •50.Майнові та особисті немайнові права подружжя.
- •51.Предмет та джерела трудового права.
- •52.Поняття та порядок укладання трудового договору.
- •60)Кримінальне право: поняття та предмет правового регулювання.
- •53.Зміст трудового договору
- •54.Строки випробування при прийняті на роботу
- •55.Підстави припинення трудового договору з ініціативи працівника.
- •56.Підстави припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
- •57)Колективний договір: поняття та порядок укладання.
- •58)Трудова дисципліна та дисциплінарна відповідальність.
- •59)Матеріальна відповідальність працівників та їх види.
- •61.Поняття та ознаки злочинів.
- •62.Кримінальна відповідальність та її підстави.
- •48.Юридичне поняття шлюбу
- •63.Кримінальне покарання та його види.
- •64.Поняття злочинів проти власності.
- •65.Посадові злочини: поняття та види.
- •44. Поняття зобов'язання та підстави його виникнення.
- •45. Засоби забезпечення виконання зобов'язань.
- •46. Спадкування за законом та за заповітом.
- •Походження та сутність держави.
8. Механізм та апарат держави.
Держ. механізм – система різних організацій, що виконує ту чи ін. роль у здійсненні держ влади. Держ. механізм включає в себе: апарат держави, держ. підприємства, держ. установи.
Апарат держави - це система державних органів, установ і організацій, що здійснюють практичну роботу з реалізації внутрішніх і зовнішніх функцій держави. Зміст діяльності апарату держави складає управлінська та організаційна робота. Основним структурним елементом державного апарату є державний орган.
Державний орган - це складова частина апарату держави, яка має державне майно, фінансові кошти, певну організаційну структуру і компетенцію (необхідний обсяг владних правочинностей). Державні органи класифікуються за порядком їх створення і характером завдань на представницькі, виконавчі і судові органи. Апарат держави включає: представницькі органи(парламент, муніципальні Ради); виконавчі органи(уряд, центральні відомства); судові органи; органи контролю і нагляду; збройні сили, органи національної безпеки й охорони громадського правопорядку.
9. Поняття та ознаки права.
Право - це система загальнообов'язкових правил фізичної поведінки - соціальних норм, встановлених або санкціонованих державою, які виражають волю домінуючої частини неоднорідного суспільства, спрямовані на врегулювання суспільних відносин відповідно до цієї волі, а також на задоволення загальносоціальних потреб і забезпечуються державою.
ОЗНАКИ ПРАВА
Державна санкціонованість
Держава встановлює норми права або санкціонує (визнає) існуючі у суспільстві норми як правові.
Зміст поняття “санкція” включає:1) джерело;2) дозвіл;3) елемент норми права.
Системність Право складається із системи пов’язаних між собою у певному порядку правових норм, правових інститутів і галузей права.
Загальнообов’язковість Право обов’язкове для всіх суб’єктів, незалежно від статі, віку, національності, майна і т.д.
Формальність Право завжди виражене у певній формі – у вигляді офіційних законів та інших нормативних актів, у письмовому вигляді, з чітким визначенням прав та обов’язків.
Нормативність Як і інші соціальні норми, норми права мають загальний, а не конкретний характер. Норма права – розпорядження загального характеру. Вона розрахована не на окреме, разове відношення, не на конкретних осіб, а на безліч схожих відношень і на безліч неперсоніфікованих адресатів, які підпадають під умови її дії. Правова норма відображає та регулює відношення між людьми. В упорядкуванні цих відношень безпосередньо зацікавлена і бере участь держава, вони багаторазово повторюються і є найбільш типовими.
Державна охорона Включає державний легальний примус, різні організаційні, виховні і попереджувальні заходи, а також можливість притягання до юридичної відповідальності порушників норм права.
Державні загальнообов'язкові правила поведінки встановлюються і діють незалежно від індивідуальної свідомості суб'єкта: він, вступаючи в суспільне життя, вже застає "готовими" певні юридичні норми, що склалися до нього і незалежно від нього. У зв'язку з цим право, як систему норм, називають об’єктивним правом.
Суб’єктивне право характеризує певні можливості (свободи), які належать саме суб'єктові - учасникові суспільного життя і, отже, залежать від нього, від його свідомості, принаймні щодо використання їх.
Роль права в житті суспільства виражається в його функціях, тобто основних напрямках правового впливу на суспільні відносини.
ФУНУЦІЇ ПРАВА
Регулятивна - функція упорядкування суспільних відносин.
Охоронна - функція встановлення мір юридичного захисту і юридичної відповідальності, порядку їх покладання і здійснення. Це основні функції права. Існують додаткові функції: інформаційна; виховна; орієнтаційна; оцінна.