- •1.Походження та сутність держави.
- •2.Поняття та ознаки держави.
- •3.Правова держава та її ознаки.
- •4.Форма державного правління.
- •5. Форма державного устрою.
- •6. Державний режим: поняття та види.
- •7. Функції держави.
- •8. Механізм та апарат держави.
- •9. Поняття та ознаки права.
- •10. Правова норма та її структура
- •11.Поняття та структура правовідносин
- •12. Система права
- •13. Джерела права.
- •14.Систематизація нормативно-правових актів.
- •Мета систематизації
- •15.Поняття, ознаки та види правопорушення.
- •16.Юридична відповідальність: підстави та види.
- •17.Поняття та джерела конституційного права.
- •18. Основні конституційні права та обов’язки людини і громадянина України
- •19. Поняття та загальні принципи громадянства в Україні.
- •27. Судова влада в Україні.
- •20.Підстави виникнення громадянства України та обмеження щодо його набуття.
- •21. Підстави припинення громадянства у країни.
- •22. Система органів влади в Україні.
- •23.Конституційно-правовий статус Верховної Ради України.
- •24.Конституційно-правовий статус Президента України.
- •25. Конституційно-правовий статус Кабінету Міністрів України.
- •26. Система органів виконавчої влади в Україні.
- •28. Конституційний суд України, його завдання та функції.
- •29.Поняття, предмет та метод адміністративного права.
- •30.Адміністративна відповідальність: поняття та підстави.
- •31.Адміністративні стягнення та їх види.
- •32.Предмет та метод фінансового права.
- •Метод фінансово-правового регулювання – органічна система прийомів і способів безперервного правового впливу на поведінку учасників фінансових відносин та на характер взаємозв’язків між ними.
- •34.Організація та органи фінансового контролю.
- •35.Податки і збори (обов’язкові платежі) та їх види.
- •36.Предмет та метод цивільного права України.
- •37.Фізична особа як суб’єкт цивільних правовідносин.
- •38. Правоздатність та дієздатність фізичної особи.
- •39. Юридична особа як суб’єкт цивільних правовідносин.
- •41.Підстави набуття та припинення права власності.
- •44.Поняття зобов’язання та підстави його виконання.
- •49.Визнання шлюбу недійсними та припинення шлюбу
- •50.Майнові та особисті немайнові права подружжя.
- •51.Предмет та джерела трудового права.
- •52.Поняття та порядок укладання трудового договору.
- •60)Кримінальне право: поняття та предмет правового регулювання.
- •53.Зміст трудового договору
- •54.Строки випробування при прийняті на роботу
- •55.Підстави припинення трудового договору з ініціативи працівника.
- •56.Підстави припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
- •57)Колективний договір: поняття та порядок укладання.
- •58)Трудова дисципліна та дисциплінарна відповідальність.
- •59)Матеріальна відповідальність працівників та їх види.
- •61.Поняття та ознаки злочинів.
- •62.Кримінальна відповідальність та її підстави.
- •48.Юридичне поняття шлюбу
- •63.Кримінальне покарання та його види.
- •64.Поняття злочинів проти власності.
- •65.Посадові злочини: поняття та види.
- •44. Поняття зобов'язання та підстави його виникнення.
- •45. Засоби забезпечення виконання зобов'язань.
- •46. Спадкування за законом та за заповітом.
- •Походження та сутність держави.
13. Джерела права.
Форма (джерело) права - це державно-офіційні способи виразу і закріплення його нор, надання загальним правилам загальнообов'язкового, юридичного значення.
Джерело права – офіційний спосіб зовнішнього вираження й організації у належну юридичну оболонку норм права. Зовнішні форми (джерела) права: правовий звичай, нормативний договір, нормативно-правовий акт, міжнародний правовий акт, релігійно-правові норми, правовий прецедент.
Правовий звичай – санкціонований державою звичай, який набуває в силу цього загальнообов’язкового значення. Правовий звичай походить від простого звичаю, який стає правовим тоді, коли його закріплює (санкціонує) держава. Він полягає у визнанні державою та в наданні захисту тим чи іншим нормам, які давно склалися в даному суспільстві або в даній місцевості, в даній сфері відносин.
Юридичний ( правовий) прецедент — судове або адміністративне рішення у конкретній юридичній справі, яке набуває загальнообов'язкового значення при розв'язанні усіх наступних аналогічних справ.
Нормативно-правовий договір — об'єктивоване, формально обов'язкове правило поведінки загального характеру, яке встановлено за взаємною домовленістю кількох суб'єктів і забезпечується державою. Це документ загального характеру, який встановлюється за взаємною згодою кількох суб'єктів і забезпечується державою.
Основною формою права є нормативно-правовий акт. Нормативно-правовий акт - це письмовий документ компетентного органу держави (а також органу місцевого самоврядування), в якому закріплено забезпечуване нею формально обов'язкове правило поведінки загального характеру. Нормативно-правовий акт — офіційний юридичний документ, який приймається внаслідок правотворчості компетентним державним органом і містить правові норми. Нормативні акти спрямовані на встановлення, зміну або скасування правових норм.
Міжнародно-правові акти – документи міжнародних угод, у яких містяться правила відносин нинішніх і майбутніх учасників угоди на невизначений час. Звичайно міжнародно-правовий акт має пріоритетну дію перед нормами національного права.
14.Систематизація нормативно-правових актів.
Законодавство – це засіб закріплення і формального вираження правових норм.
Усі певним чином упорядковані нормативно-правові акти держави становлять систему законодавства. Система законодавства є результатом цілеспрямованої діяльності певних суб'єктів із систематизації законодавства, а тому і залежить від інтересів держави, потреб юридичної практики, рівня розвитку юридичної науки, законодавчої техніки тощо.
Систематизація нормативно-правових актів - це діяльність, спрямована на впорядкування законодавства. Своєю метою систематизація має, передусім, забезпечення зручності користування та доступності нормативно-правового матеріалу. Крім того, вона сприяє вивченню законодавства і його вдосконаленню, усуненню суперечностей між нормативно-правовими актами, та приведенню нормативно-правових актів до якоїсь системи.
Систематизація законодавства – це діяльність по упорядкуванню і вдосконаленню нормативно-правових актів, зведенню їх до єдиної, внутрішньо узгодженої системи.