12 Років, то така компанія визначається як некомерційна;

· конкурентні умови. Якщо діють кілька компаній, що надають

аналогічні послуги або товари, які виробляються, то ставка по-

датку не може бути умовою конкурентоспроможності.

Загалом на реєстрацію компанії витрачається близько 10 хвилин.

Після реєстрації платник податку одержує спочатку тимчасову, а по-

тім постійну довідку про реєстрацію, а також усі необхідні методичні

документи. Залежно від обсягів діяльності встановлюється термін

сплати податку та його періодичність.

Платники ПДВ раз на рік одержують особисту книжку звітності з

вказівками про порядок її заповнення. Декларація про сплату подат-

ку займає 1/6 частину аркуша формату А4, дуже спрощена та уніфі-

кована для передачі інформації. Слід зазначити, що декларація про

сплату ПДВ має сіро-жовтий колір, а для повернення — рожевий.

Звіт про ПДВ подається до банку разом із платіжними документами

з 1 по 15 число місяця, наступного за звітним.

Існує особливий порядок повернення ПДВ. Якщо сума повернення

ПДВ менша за встановлену, то гроші повертаються платнику подат-

ку при поданні декларації, а банк, у свою чергу, інформацію про це пе-

редає в інформаційний центр. Якщо сума повернення перевищує вста-

новлену, то відповідна декларація надається в податкові органи з пе-

реліком первинних документів. Експортерам ПДВ повертається пі-

сля 20 числа місяця, в якому проводилась сплата. Причому коли

повернення здійснюється протягом більш ніж 30 днів, то на неповер-

нену суму нараховуються відсотки у розмірі 4 % річних.

Дані про сплату ПДВ надходять до інформаційного центру, де во-

ни обробляються і перевіряються. В інформаційному центрі переду-

сім звіряють одержану інформацію з інформацією, яка надходить із

банків, та з існуючою базою даних і визначають неплатників подат-

ку. До суб’єктів, які своєчасно не сплачують податок, застосовують-

ся такі заходи:

· штраф за запізнення з поданням декларації (визначається у сумі за

кожний тиждень запізнення);

· борговий штраф — у відсотках від несплаченої суми, який нарахо-

вується за кожний тиждень запізнення;

· адміністративний штраф — сума від загального розміру податку.

Щорічно в Ізраїлі перевіряють близько 2,5 % платників, причому

загальних податкових перевірок підприємств взагалі не проводять.

Перевірки проводяться згідно з планом, розробленим заздалегідь,

причому 50 % становлять ревізійні перевірки. Здебільшого перевіря-

ють середні фірми. Значна увага приділяється експортерам та імпор-

терам. Деякі з них потрапляють у чорний ящик та особливі переліки.

До них належать передусім ті, хто проводить зовнішньоекономічні

операції вперше, хто вже був порушником податкового або митного

законодавства, фірми, які одержують товари і повинні мати особли-

вий дозвіл, а також на які є інформація про можливі порушення зако-

нодавства та хто може реалізувати неякісний товар.

Найбільшу питому вагу серед усіх податків має прибутковий пода-

ток. Але під ним розуміють кілька податків: податок на прибуток

компанії, податок на прибуток від продажу майна, прибутковий по-

даток на доходи фізичних осіб. Він становить 50 % всіх податків, що

сплачуються у державі.

Податок на прибуток. Ставка податку становить 36 %. Прибуток

визначається як різниця між доходами та витратами, пов’язаними з

одержанням доходів. Розмір прибутку для оподаткування встанов-

люється за результатами роботи підприємства за фінансовий рік. По-

даток сплачується авансовим способом. Розмір авансової сплати виз-

начається на основі розміру податку за попередній рік. Якщо під-

приємство новостворене — то виходячи з розміру середньомісячно-

го прибутку в аналогічній сфері діяльності. Іноді таке підприємство

у перший період звільняється від сплати податку, але ця пільга може

надаватися тільки після подання заяви із зазначенням причини тако-

го звільнення. Новостворене підприємство обов’язково реєструється

в податковому управлінні за місцезнаходженням. Сплата податку

проводиться до 15 числа кожного місяця через комерційні або по-

штові банки (причому останній надає цю послугу безкоштовно). У

кінці фінансового року підприємство складає фінансовий звіт, який

обов’язково повинен пройти аудиторську перевірку. За недотриман-

ня терміну здачі фінансового звіту з підприємства стягується штраф

або накладається пеня. Якщо податок на прибуток сплачується з

продажу основних фондів, майна, то враховується темп інфляції, тоб-

то визначається так званий інфляційний прибуток.

Прибутковий податок на доходи фізичних осіб має прогресивну

шкалу і розраховується за ставками 10, 20, 30, 45, 50 %. Але при роз-

рахунку цього податку з доходу до оподаткування проводять такі

відрахування:

· до пенсійної каси;

· на соціальне страхування;

· для громадян Ізраїлю;

· на непрацюючу дружину або чоловіка;

· на новоприбулих репатріантів;

· на кожну дитину (з доходу жінки).

Зазначений податок стягується способом у джерела і до 15 числа

кожного місяця сплачується в державну казну. Приватні підприємці

сплачують його самостійно. Ставка податку на дивіденди для фізич-

них осіб становить 25 %.

В Ізраїлі при народжені кожному громадянину держави нада-

ється посвідчення, номер якого співпадає з його ідентифікаційним

кодом.

Після завершення фінансового року фізичні та юридичні особи, а

також приватні підприємці подають декларацію про доходи в подат-

ковий орган. Кожний рік податкове управління розробляє інструкції

про подання декларації, терміни та порядок подання, перелік доку-

ментів, які при цьому необхідно додати, порядок заповнення декла-

рацій та відповідальність за порушення термінів та порядку надання

її. Існує два терміни подання декларації: до 30 квітня — для тих, хто

діє за спрощеною системою бухгалтерського обліку, та до 31 трав-

ня — для тих, хто веде повну бухгалтерію.

Крім декларації про доходи, яка подається щорічно, кожний при-

ватний підприємець раз на п’ять років подає декларацію про майно.

У ній фіксується вартість майна в перший та останній роки періоду і

таким чином визначається приріст майна. Якщо вартість майна

збільшились, то особа повинна надати пояснення щодо цього збіль-

шення та вказати джерела. Потім визначається чистий дохід. Тобто

з власного доходу за п’ять років відраховуються всі витрати, і якщо

одержаний чистий дохід перевищує вартість приросту майна, то це

означає, що платник податку приховував доходи.

Одним із важливих податкових платежів в Ізраїлі є національне

страхування. Всі громадяни, старші 18 років, повинні бути застрахо-

вані й сплачувати внески у фонд національного страхування у роз-

мірі 5,35 % свого заробітку. Крім того, роботодавець відраховує у

фонд 7,35 % з фонду оплати праці. Приватний підприємець сплачує

цей податок самостійно. Для здійснення ефективного контролю кож-

не підприємство і приватна особа повинні зареєструватися в службі

соціального страхування. Сплата внесків проводиться до 25 числа

кожного місяця.