Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Податкові системи зарубіжних країн Литвиненко_Я...doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

15 %, А для особливо визначених територій — 10 %. Податковий кре-

дит на капіталовкладення в НДКР становить 30 %, а в компанії об-

робних галузей — 45 %.

У Канаді пільги, які надаються підприємствам, мають стимулюю-

чу спрямованість. Особливо це характерно для розвитку сільського

господарства. На федеральному рівні встановлено три пільги для

компаній цієї галузі. По-перше, після смерті батьків (власників фер-

ми) частка в сімейній фермі, або сімейне фермерське партнерство,

переходить дітям, при цьому вони звільняються від довічної сплати

податку, але до часу, коли діти будуть мати іншу власність. По-дру-

ге, сільськогосподарським виробникам та рибалкам з метою запобі-

гання різких змін доходів можна усереднювати їх протягом п’яти ро-

ків. По-третє, фермерам та рибалкам надається можливість регулю-

вати розподіл доходу для сплати податків за роками і, таким чином,

збільшувати частину прибутку, яка залишається у розпорядженні

підприємства.

Значна увага в Канаді приділяється розвитку підприємств малого

бізнесу. Вони становлять 97 % усіх підприємств у країні. До таких

компаній належать ті, що мають річний оборот реалізації до $20 млн,

а річний прибуток не менш як $200 тис. і в яких зайнято не більше 100

працюючих. Вони існують в багатьох галузях національної економі-

ки — торгівлі, сфері послуг, будівництві, наукоємних галузях. Під-

приємства малого бізнесу з метою подальшого розвитку оподаткову-

ються за єдиною ставкою — 12 %.

Податкова політика Канади спрямована на зниження ставок опо-

даткування при розширенні бази оподаткування. Тому велике зна-

чення мають непрямі податки.

Одним із таких податків є податок з продажів. Він має дві харак-

терні особливості:

· розповсюджується тільки на споживання і не стосується виробни-

чого процесу;

· має більш широку базу оподаткування.

Негативним є те, що половина податку стягується з виробничих

ресурсів, а це підвищує вартість інвестицій на 4 %. Цей податок утри-

мувався із внутрішнього продукту у більших розмірах, ніж з імпорту

(приблизно на 35 %). Тому в 1991 році його замінили податком на

товари та послуги, який має одну ставку оподаткування — 7 %. Де-

які види товарів та послуг — продукти харчування, ліки, медичне

устаткування, послуги охорони здоров’я та освіти — взагалі звільня-

ються від сплати цього податку.

Крім федерального податку з продажів, кожна провінція стягує

свій податок, що призводить до ускладнення (залежно від того, хто

стягує податок, розраховується і його розмір, тому що нарахування

здійснюється з різних джерел оподаткування). Тому з 1 квітні 1977

року в трьох провінціях ці два податки з продажів (на федеральному

та провінціальному рівнях) були об’єднані в один із єдиною ставкою

оподаткування 15 % (7 % — федеральна ставка та 8 % — провінціаль-

на). В інших регіонах ставки коливаються від 6,5 % — у провінції

Квебек до 12 % — у провінції Ньюфаундленд.

Податкова політика в Канаді є складовою загальноекономічної

політики і має досить суттєвий вплив на економічні процеси, які від-

буваються в державі. Найбільшу питому вагу серед усіх податків, які

стягуються, має прибутковий податок — до 45 %, у тому числі при-

бутковий податок з фізичних осіб — 37 %, 8 % — податок з корпо-

рацій. Податок на споживання становить близько 30 %.

Але в Канаді при досить сильній федеральній владі значне місце

відводиться економічній політиці провінцій. Великі повноваження

мають провінції у сфері освіти, охорони здоров’я, втілення в життя

соціальних програм тощо. Але для здійснення цих програм їм не ви-

стачає коштів. Тому з федерального бюджету вони одержують так

звані трансфери — засоби, передбачені у федеральному бюджеті для

місцевих бюджетів для покриття розбіжностей між потребами про-

вінції в засобах та ресурсами, які вони мають.

Федеральні трансфери базуються на трьох програмах:

· зрівняння. Ця програма спрямована на створення порівняних гро-

мадських послуг шляхом регулювання рівня оподаткування;

· фінансування різних програм, здебільшого тих, що стосуються

охорони здоров’я;

· план допомоги — вирішення проблеми соціальної допомоги та

добробуту.

Наявність сильної федеральної влади й децентралізація податко-

вої системи Канади привели до необхідності проведення так званої

координації податків, тобто проведення політики координації стяг-

нення, регулювання та розподілу податків. Тому ще в 1962 році в

Канаді була прийнята і досі діє угода про стягнення податків, в якій

встановлюється більш децентралізована форма координації стягнен-

ня податків. Ця угода являє собою інституціональну структуру, яка

дає змогу урядам різних рівнів реалізувати свої права автономного

доступу до податкової сфери через єдині адміністративні агентства зі

стягнення податків. У цій угоді співпадають два аспекти: політичний

та адміністративний принципи стягнення податків.

Угода надає не тільки значні права владі провінцій, а й визначає

досить суттєві обмеження. Але загалом вона уможливлює проведен-

ня у країні єдиної соціальної політики й адаптацію її до місцевих

потреб. При цьому забезпечується підтримка єдиних стандартів по

всій країні у сфері суспільних послуг при однакових рівнях оподат-

кування.

Контрольні питання

1. Характеристика податкової системи США та історичний аспект її

побудови.

2. Особливості податкової системи США.

3. Податки, які сплачують фізичні особи в США, та їх характеристика.

4. Характеристика податків, які сплачують юридичні особи в США

в бюджети різних рівнів.

5. Особливості сучасної податкової системи Канади.

6. Податки та збори, які надходять до федерального бюджету Канади.

7. Податкові платежі до провінціального бюджету Канади.

8. Особливості координаційної діяльності держави та регулювання

податкових платежів у Канаді.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ

ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Брант М., Шаповал С. Бизнес в Украине и за ее пределами. — К.:

Видавничий центр “Просвіта”, 1997.

2. Величко О., Дмитренко І. Іноземний досвід реформування подат-

кової системи // Eкономіст. — 1998. — № 7–9. — С. 120–123.

3. Гридчина М. В., Вдовиченко Н. И., Калина А. В. Налоговая систе-

ма Украины: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2000.

4. Дернберг Р. Л. Международное налогообложение / Пер. с англ. —

М.: ЮНИТИ, 1997.

5. Евстигнеев Е. Н. Основы налогообложения и налогового права. —

М., 1999.

6. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег // Избран-

ные произведения / Пер. с англ. — М.: Экономика, 1983.

7. Налоговые системы зарубежных стран / Под ред. В. Г. Князева и

Д. Г. Черника. — М.: ЮНИТИ, 1997.

8. Черник Д. Г. Налоги в рыночной экономике. — М.: ЮНИТИ, 1997.

9. Періодична преса України та країн світу.

10. Інтернет. Сайти різних країн світу.

11. www.google.net.com

ЗМІСТ

Вступ  ........................................................................................................................................................................ 3

Розділ 1. Теоретичні та методичні засади організації податкових

систем країн світу  ....................................................................................................................................... 7

1.1. Податкова система та її місце у фінансовій системі

держави .......................................................................................................................................... 7

1.2. Елементи системи оподаткування та їх характеристика ...... 10

1.3. Класифікація податкових платежів за різними ознаками  ... 15

1.4. Порядок та способи сплати податкових платежів ...................... 18

Розділ 2. Загальні особливості розвитку податкових систем

зарубіжних країн  ...................................................................................................................................... 22

2.1. Напрямки економічної концепції теорії податків  ........................ 22

2.2. Особливості та принципові підходи до розробки

податкової політики підприємства в різних

країнах світу  ........................................................................................................................... 27

2.3. Державне регулювання податкових систем

у різних країнах світу  ................................................................................................... 32

Розділ 3. Податкові системи країн СНД ........................................................................ 40

3.1. Російська Федерація  ...................................................................................................... 40

3.2. Грузія ............................................................................................................................................. 48

3.3. Естонська Республіка  ................................................................................................... 52

3.4. Республіка Казахстан .................................................................................................. 65

3.5. Латвійська Республіка ................................................................................................ 76

3.6. Республіка Таджикистан  .......................................................................................... 82

3.7. Республіка Узбекистан  ............................................................................................... 88

Розділ 4. Податкові системи країн Європи  ............................................................... 100

4.1. Сполучене Королівство Великобританії

та Північної Ірландії  .................................................................................................. 100

4.2. Французька Республіка .......................................................................................... 105

4.3. Федеративна Республіка Німеччина ........................................................ 110

4.4. Італійська Республіка ............................................................................................... 116

4.5. Королівство Іспанія  .................................................................................................... 121

4.6. Австрійська Республіка  .......................................................................................... 127

4.7. Королівство Данія  ........................................................................................................ 133

4.8. Королівство Швеція  ................................................................................................... 137

4.9. Фінляндська Республіка  ......................................................................................... 139

4.10. Королівство Норвегія  ............................................................................................... 142

4.11. Королівство Нідерланди  ....................................................................................... 146

4.12. Королівство Бельгія  ................................................................................................... 150

4.13. Велике Герцогство Люксембург ................................................................... 154

4.14. Чеська Республіка  ......................................................................................................... 159

4.15. Угорська Республіка  .................................................................................................. 165

4.16. Республіка Польща ..................................................................................................... 168

4.17. Республіка Кіпр  ............................................................................................................... 174

Розділ 5. Податкові системи країн Азії та Австралії ...................................... 178

5.1. Японія ........................................................................................................................................ 178

5.2. Держава Ізраїль .............................................................................................................. 179

5.3. Республіка Філіппіни ................................................................................................ 185

5.4. Тайвань (Китайська Республіка)  .................................................................. 187

5.5. Австралія  ................................................................................................................................ 188

Розділ 6. Податкові системи країн Америки  ............................................................ 193

6.1. Сполучені Штати Америки .............................................................................. 193

6.2. Канада  ....................................................................................................................................... 198

Список використаної та рекомендованої літератури .................................. 203

Particular features of tax systems in different world countries, specific of creation, tax

rates and structure principles are considered in the manual. Positive and negative

peculiarities of some tax systems and ways of their development are determined.

For students, holders of a master’s degree, post-graduates of economical and juridical

specialities of higher educational establishments, directors and experts of all levels and

entrepreneurs.

Навчальне видання

Литвиненко Ярослав Васильович

Якушик Іван Давидович

ПОДАТКОВІ СИСТЕМИ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

Навчальний посібник

Education edition

Lytvynenko, Yaroslav V.

Yakushyk, Ivan D.

TAX SYSTEMS OF FOREIGN COUNTRIES

Educational manual

Відповідальний редактор С. Г. Рогузько

Редактор Л. В. Логвиненко

Коректор О. І. Маєвська

Комп’ютерне верстання Г. М. Перечинська

Оформлення обкладинки О. О. Стеценко

Підп. до друку 25.05.04. Формат 60Ч841/16. Папір офсетний. Друк офсетний.

Ум. друк. арк. 12,09. Обл.-вид. арк. 12,9. Тираж 3000 пр. Зам. № 4-136

Міжрегіональна Академія управління персоналом (МАУП)

03039 Київ-39, вул. Фрометівська, 2, МАУП

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру

суб’єктів видавничої справи ДК № 8 від 23.02.2000

СПД Чалчинська Н. В.

03146 Київ-46, вул. Жмеринська, 22, кв. 125

Свідоцтво ДК № 1011 від 23.01.2000