- •Історія
- •Поняття, предмет та завдання юп
- •Методи юп та їх класифікація. Застосування методів психологічного впливу у сфері судочинства
- •Методи спе
- •Система юп
- •Місце юп в системі психологічних наук і права
- •Сучасний стан і проблеми сучасної вітчизняної юридичної психології
- •Роль юридичної психології у сучасній правозастосовчій діяльності.
- •Психологічна х-ка праці юриста
- •Психологічна структура діяльності юриста (потреби, мотиви, цілі, засоби, кінцевий результат)
- •Професіограми юридичних професій
- •Психологічні аспекти формування особистості юриста
- •Професійна деформація та способи її подолання
- •17. Психологічні аспекти підвищення ефективності праці юриста
- •Особливості комунікативних дій в діяльності юриста
- •16. Розвиток професійно важливих комунікативних якостей юриста.
- •18.Поняття особистості
- •20.Спрямованість людини, мотивація її поведінки і діяльності.
- •Поняття та структура темпераменту та характеру
- •22.Схема вивчення особистості. Складання психологічного портрету особистості та його роль у розслідуванні злочинів.
- •23. Генетичний аспект розвитку особистості: від задатків до здібностей
- •Мова жестів і одягу та її значення для оцінки особистості
- •Характеристика, засоби і види спілкування у сфері судочинства.
- •30.Поняття конфлікту і способи його подолання.
- •31. Предмет та завдання кп.
- •32. Психологія злочинної поведінки. Особливості вольових та емоційних процесів при підготовці й скоєнні злочинів.
- •33. Поняття мотиваційної сфери злочину. Співвідношення мотиву, цілі та результату при вчиненні злочину.
- •34. Психологічні особливості особистості злочинця.
- •35. Психологія потерпілого.
- •36. Психологічний аналіз особистості неповнолітнього злочинця.
- •37. Психолого-правова оцінка організованих злочинних угрупувань.
- •38. Психологія співучасті.
- •39. Роль жертви у ґенезі злочину.
- •40. Мотивація злочинної поведінки неповнолітніх.
- •41. Психологічні засади організації слідчої діяльності
- •42. Організаційно-психологічні аспекти взаємодії суб’єктів досудового слідства
- •43. Психологічні особливості проведення окремих слідчих дій
- •44. Психологічна структура судової діяльності
- •45. Психологічна характеристика судового процесу при розгляді кримінальних справ
- •46. Формування внутрішнього переконання і винесення вироку судом.
- •47. Психологічні особливості розслідування злочинів, скоєних неповнолітніми
- •48. Взаємодія внутрішнього переконання та правосвідомості
- •49. Предмет і завдання пенітенціарної психології. Психологічні аспекти проблеми покарання та виправлення злочинця
- •50. Психологія особистості засудженого
- •51. Методи психологічного впливу на засуджених з метою їх ре соціалізації.
- •52. Психологічна підготовка засудженого до умов життя на волі. Соціальна реадаптація звільненого
- •53. Психологічні особливості відбування покарань жінками-засудженими
- •55. Предмет і завдання судово-психологічної експертизи (спе
- •56. Види судово-психологічних експертиз
- •57. Підготовка та призначення спе при розслідуванні та судовому розгляді кримінальних справ та вирішення цивільно-правових спорів
- •58. Судово-психологічна експертиза індивідуально-психологічних якостей особистості
- •59. Посмертна судово-психологічна експертиза психічного стану особи
- •60. Судово-психологічна експертиза емоційних станів та патологічного афекту.
48. Взаємодія внутрішнього переконання та правосвідомості
В теорії ведуться думки, що взагалі не має такого поняття як «внутрішнє переконання», оскільки тоді, повинне бути і «зовнішнє переконання», а є лише власне переконання – певна психологічна установка сформована на основі власного досвіду та професійного. Внутрішнє переконання пов'язане з правосвідомістю судді. Правосвідомість розглядається як форма суспільної свідомості, що поєднує систему поглядів, ідей, уявлень, теорій, а також почуттів, емоцій і переживань, які визначають ставлення людей до правової системи. У структурі правосвідомості виділяються сторони: світоглядна, або інтелектуальна (погляди, ідеї, теорії); психологічна (почуття, емоції, переживання); поведінкова (правомірна поведінка, правова активність, правопорушення тощо, які характеризують фактичну реакцію людини на функціонування елементів правової системи)1. Суддя є представником конкретного суспільства на певному етапі його розвитку. Правосвідомість судді багато у чому визначається устоями самого суспільства, умовами життя людей, традиціями. Саме з цим пов'язана заборона щодо можливої належності суддів до політичних партій і профспілок. Специфіка правосвідомості суддів полягає в такому: 1) правосвідомість суддів характеризується цілеспрямованістю, прагненням установити об'єктивну істину; 2) пов'язана з усвідомленням права та обов'язку ухвалювати і обґрунтовувати рішення у справі; 3) ґрунтується на впевненості у своїй незалежності і самостійності; 4) виходить з необхідності брати на себе всю повноту відповідальності за законність, обґрунтованість і справедливість кожного зі складових вироку рішень і усього вироку в цілому2.
49. Предмет і завдання пенітенціарної психології. Психологічні аспекти проблеми покарання та виправлення злочинця
Пенітенціарна психологія можна визначити як галузь юридичної психології, що досліджує закономірності психічної діяльності особи, яка відбуває покарання, а також можливості її ресоціалізації (відновлення раніше порушених соціальних якостей). Найбільший інтерес для дослідників у сучасних умовах становлять ті проблеми пенітенціарної психології, що стосуються особи засудженого, його психологічних і кримінологічних характеристик, станів, пов' язаних з ізоляцією від суспільства, його ставлення до вчиненого, своєї вини, вироку (справедливий, несправедливий). Важливе значення має також вивчення питань формування формальних і неформальних колективів засуджених, так званих мікрогруп, з різною соціальною і криміногенною спрямованістю, закономірностей їх утворення, позитивного або негативного впливу на осіб, які входять до їх складу. Особливе місце у пенітенціарній психології посідають питання розроблення методів психологічного впливу на засуджених і його різних форм стосовно окремих осіб чи мікрогруп, їх ефективності. З огляду на це не можна не зазначити зрослу актуальність проблеми навчання кадрів педагогів, юристів, психологів, які відповідно до специфіки своєї діяльності виконують трудові функції в установах виконання покарань. Нині ці установи відчувають гостру потребу в фахівцях, які мають професійні знання у галузі педагогіки, етики, психології, що вкрай негативно позначається на рівні і методах виховної роботи з засудженими. До основних напрямів досліджень у галузі пенітенціарної психології належать: а) вивчення закономірностей зміни психіки засудженого, розвитку його особистісних якостей і мотивів поведінки з метою визначення впливу на його свідомість чинників, пов' язаних з ізоляцією від суспільства; б) дослідження морального впливу на засудженого кримінального покарання як чинника, що ганьбить людину, вивчення психічних станів засудженого, викликаних усвідомленням вини або невинуватості, з метою створення необхідних умов для його адаптації; в) дослідження психологічних особливостей засуджених, обумовлених їхнім віком, життєвим досвідом, національною належністю, видом злочинної діяльності і покаранням, з метою розроблення методів формування колективів засуджених і видів виховного впливу; г) розроблення групових та індивідуальних методів психолого-педагогічного впливу з метою найбільш ефективної корекції засуджених. Розв'язання названих завдань не є чимось раз і назавжди даним, застиглим, воно набуває нових напрямів і форм, обумовлених специфікою установ виконання покарань, а також результативністю теоретичних положень і методик, впроваджених у практику їхньої діяльності.
