Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpori_YuP_spilni.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
474 Кб
Скачать
☆

56. Види судово-психологічних експертиз

Види судово-психологічної експертизи класифікуються в залежності від правового статусу підекспертного і дозволених питань. Процесуальне становище випробуваного дозволяє виділити судово-психологічну експертизу потерпілих, підозрюваних, свідків і обвинувачуваних. Питання, які вирішуються судово-психологічної експертизи, дають можливість класифікувати експертні дослідження за напрямом:

психічних процесів (особливості сприйняття пам'яті, мислення, уяви та ін);

психологічних станів (пізнавальних, вольових, емоційних);

психологічних властивостей (темпераментом, характеру, здібностей та ін.)

Найважливішими видами або різновидами судово-психологічної експертизи є:

судово-психологічна експертиза неповнолітніх;

судово-психологічна експертиза повнолітніх осіб для встановлення особливостей їх психічних процесів, станів і властивостей.

Основні слідчі ситуації, у вирішенні яких використовується судово-псіхологічеекая експертиза:

  1. визначення здатності неповнолітніх обвинувачених, страждаючих розумовою відсталістю, не пов'язаної з психічними захворюваннями, повністю усвідомлювати себе, давати звіт у своїх діях;

  2. встановлення здатності потерпілих від статевих злочинів правильно сприймати характер і значення дій злочинця;

  3. визначення здатності вірно сприймати значення для справи обставини і давати про них показання;

  4. визначення наявності або відсутності фізіологічного афекту та інших емоційних станів у момент скоєння злочину;

  5. встановлення наявності чи відсутності в особи в період передував смерті психічного стану, предрасполагающего до самогубства;

  6. встановлення обставин, пов'язаних з управлінням технікою;

  7. визначення можливого психологічного тиску з боку працівників правоохоронних органів на учасників кримінального процесу (обвинувачуваного, потерпілого та ін) в період розслідування злочи

Розвиток судово-психологічної експертизи пов'язаний із появою її нових напрямів (видів). Так, до нових напрямів може належати судово-психологічна експертиза злочинного угруповання, судово-психологічна експертиза фонограм і відеозапису, судово-психологічна експертиза ви­значення морального збитку тощо. Викликають інтерес і сучасні комплекс­ні дослідження (наприклад, інженерно-психологічна (техніко-психологічна), психолінгвістична, патопсихологічна експертизи та ін.).

57. Підготовка та призначення спе при розслідуванні та судовому розгляді кримінальних справ та вирішення цивільно-правових спорів

Дане питання регулюється N 53/5 від 08.10.98 ІНСТРУКЦІЯ про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень. Психологічна експертиза призначається на стадії попереднього та судового слідства у карних та цивільних справах. Об’єктом експертизи є психічно здорові особи (підозрювані, обвинувачені, свідки, потерпілі, позивачі, відповідачі: малолітні; неповнолітні; дорослого та похилого віку).Призначення судово-психологічної експертизи віднесено на розсуд слідчого або суду, що приймають рішення з огляду на конкретні об­ставини справи. Експертиза провадиться в період розслідування чи судового розгляду справи на підставі відповідного процесуального рішення: постанови слідчого (судді) чи ухвали суду. Призначення екс­пертизи є процесуальною дією, а відтак, її провадження можливе лише за порушеною кримінальною справою. Судово-психологічна експер­тиза призначається в тих випадках, коли для вирішення певних питань необхідні спеціальні знання в галузі психології. Процес призначення будь-якої судової експертизи містить основні елементи: 1) збирання необхідних матеріалів; 2) обрання моменту при­значення експертизи; 3) визначення предмета судової експертизи; 4) формулювання запитань експерту; 5) обрання експертної установи чи експерта. При призначенні судово-психологічної експертизи зазна­чені елементи наповнюються певним специфічним змістом. При проведені судових психологічних експертиз використовуються загальновідомі в науковій практиці психологічні методики та їх авторські модифікації, що пройшли апробацію та відбираються з урахуванням специфіки судових експертних досліджень і конкретних питань, поставлених перед психологічною експертизою.

Так, важливим у призначенні судово-психологічної експертизи є обрання експертів. Йдеться про те, що така судова експертиза у біль­шості випадків має проводитися у складі експертної комісії (не менше двох-трьох спеціалістів), що пов'язано зі складністю об'єкта дослі­дження — психіки людини. При обранні експерта слід враховувати предмет експертизи. Зокрема, в разі необхідності дослідження психіки неповнолітніх доцільним є запрошення спеціалістів у галузі дитячої та юнацької психології; психіки людей похилого віку — спеціалістів-геронтопсихологів та ін. Якщо судова експертиза провадиться за ме­жами державної спеціалізованої експертної установи, треба віддавати перевагу особам, які мають базову психологічну освіту або без такої, однак тим, хто працює у галузі психології не менше п' яти років і має відповідні наукові публікації. Доцільно доручати проведення судово-психологічних експертиз особам, яким присвоєно кваліфікацію судо­вого експерта на право проведення психологічних експертиз.

Істотним елементом призначення судово-психологічної експертизи є формулювання запитань експерту. Ці запитання повинні відповідати таким основним вимогам: 1) не виходити за межі спеціальних знань експерта і не мати правового характеру; 2) бути визначеними, конкрет­ними і короткими; 3) мати логічну послідовність.

Питання: чи виник емоційний стан підекспертної осо­би в період, що передував її самогубству, внаслідок дій обвинувачено­го (зазначити: насильство, дії, які кваліфікуються як погрози, жорсто­ке ставлення чи систематичне приниження людської гідності тощо); чи здатна підекспертна особа, виходячи з рівня її розумового розвитку, індивідуально-психологічних особливостей та емоційного стану, пра­вильно розуміти характер і значення вчинюваних з нею дій та чинити опір (у справах про статеві злочини); чи здатна підекспертна особа з урахуванням рівня її розумового розвитку та індивідуально-психологічних особливостей розуміти характер і фактичний зміст власних дій, керувати ними та передбачати їх наслідки; чи має підек-спертна особа відхилення у психічному розвитку, які не є виявами психічного захворювання; якщо має, то якими саме є їх ознаки; чи вплинули (і яким чином) індивідуальні властивості психічних процесів підекспертної особи (вказати залежно від того, що має значення у спра­ві: пам' ять, увага, сприйняття, мислення, особливості емоційних ре­акцій) або функціонування сенсорних процесів (зір, слух, нюх тощо) на адекватність сприйняття нею особливостей та змісту ситуації (за­значити наявні ознаки ситуації, що досліджується у справі), їх відтво­рення у показаннях. Слід зазначити, що на вирішення судово-психологічної експертизи можуть бути поставлені й інші питання.Для проведення дослідження суд або слідство надає експертові можливість психологічного обстеження підекспертного та матеріали справи.

Необхідно (з огляду на вік підекспертного та конкретні питання, поставлені перед експертизою) надати: медичну документацію, особову справу, шкільні характеристики і характеристики з місця роботи, свідчення співучнів, педагогів, колег, друзів, знайомих, родичів та інших людей, з якими підекспертний близько спілкувався. У свідченнях рідних та близьких повинні бути відображені особливості його розвитку та поведінки, умов життя, оточення, притаманні йому схильності, захоплення, інтереси. За наявності потрібно надати щоденники, листи, зразки творчості підекспертного.

Особливу увагу слід приділити свідченням або відомостям про особливості поведінки підекспертного у проблемних ситуаціях (конфлікти, покарання, втрати тощо) та свідченням про особливості його емоційного стану в обставинах, що цікавлять суд та слідство (безпосередньо у момент подій, що досліджуються у справі, у час, що передував подіям, а також після їх завершення).

Психологічна експертиза може бути об’єктивною лише за умов автентичних показань, тобто таких, які не залежать від будь-якого стороннього впливу або примусу.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]