23. Осередки культурного життя на території України XIV-XVII ст

Осередки культурного життя поділяються на: князівські маєтки; церкви та монастирі; братства; міста (Галич,Холм, Львів, Володимир, Луцьк, Київ); села та козацькі поселення.

14-перша.пол.17 ст. – це складний і несприятливий період розвитку укр. культури. Золота Орда, а з 15 ст. Кримське Ханство здійснювали численні грабіжн.набіги, нищили край, забираючи тисячі людей у неволю. Укр. землі поступово входять до складу ВКЛ, під владу угор.королів потрапило Закарп. Але у 14-16 ст. відроджуються міста, зростає цехове вир-во, пожвавл.торгівля, міжнар. контакти, що зумовило і стрімкий розвиток культури. Національну культуру підтримували укр. можновладці, виходячи з патріотичних, просв.міркувань, і сподівань на правосл.церкву та місцеве населення. Центром нац..-культ. руху стає сх. Волинь та зх. частина Київщини, де беззаперечним був авторитет князя К.Острозького, завдяки якому загальноукр. осередком культури стає м.Острог. Тут у сер.16 ст. діяла школа, в якій викладалися дисципліни (арифметика, геометрія, музика, діалектика). Тут було видано «Острозьку Біблію» церковнослов.мовою. Вершиною полемічного жанру стала творчість І.Вишенського. У др.п.16 ст. ініціативу культурно-нац.відродження перейняли братства міщан. У Львові було створено Успенське братство, яке добивалось права на окреме національне самовряд. і на безперешкодне ведення ремесел і торгівлі. У 1615 р. було організовано Київську братську школу. У 1632р. за ініціативи П.Могили в результаті об’єднання лаврської і братської було організовано Києво-Могилянську академію.

24. Розвиток освіти та науки в Україні у XIV-XVII ст.

- Загальні школи (приходські) – при монастирях. Також існували ремісничі та купецькі школи.

- У 16 ст. князь К. Острозький заснував православний колегіум в своєму маєтку (викладали найталановитіші люди, став культурним центром)

- Ополячення освіти,українські шляхти з 16 ст., впровадження латини в освіту та адміністративну сферу.

- Осередками освіти та української православної культури з кінця 16 ст. стають міські братства, виникають братські школи.

Освітня та культурна діяльність міських братств:

Братства існували з давнини,але активізувалися в 16 ст. (першим – Львівське) як осередки української культури та освіти на противагу латинізації та ополяченню;

Вели освітню,видавничу,церковну,виховальну діяльність в дусі збереження національної свідомості;

Діяли у містах: Львів, Київ, Рогатин, Люблін, Дрогобич, Галич, Кремінець,Немирів тощо.

Київська братська школа (заснована у 1615р.). Перший ректор Іван Борецький. В школі вчилися діти всих станів. Поширювали ідеї боротьби проти уніатів та католиків. Поєднували елементи західно-європейської освіти та місцеві традиції.

Києво-Могилянський колегіум (заснований у 1632р.) Засновник – Петро Могила. Це вищий навчальний заклад європейського рівня ( вивчали мови, філософію, класичну літературу, історію,географію, математику, медицину,богослов’я та юриспроденцію).

Отже, поступова втрата українцями своїх прав на культурний розвиток,адміністративні утиски з боку Речі Посполитої викликали в якості спротиву етнічну консолідацію україни на засадах православної віри та стимулювали виникнення національно-орієнтованої освіти та науки.

25.Література та книгодрукування 14-сер17століття

сприяли формуваню національної свідомості.

Стали виявом гуманістичних тенденцій в Українській культурі та зброєю представників гуманізму.

Розвиток друкарства

перші друковані Кирилецею книги у 1491 році в Краковській друкарні ( Осьмигласник, Часоловець)

Перша надрукована в Україні книга «Апостол» 1574р. Львівська друкарня Івана Федорова в цейже рік вийшов «буквар». Пам ятник Івану Федорову та надрукована ним книга.

Розвиток друкарства

Іван Федоров приїздить до Острого та разом з Констянтином Острозьким заснували там друкарню, видає першу православну біблію(1581р)

Наступний етап діяльность Львівської Братської друкарні («Граматика»1591р.)

Розвивається книгодрукування на папері, використовуються гравюри робилися спроби реформувати Кириличний штрихт.

Існують такі напрямки літератури:

- полемічна література

- панегірична поезія та епіграми

- усна народна творчість

- проповіді.

Розвиток Літератури основним жанром була полемічна література( сутністю якої були суперечки з католиками з питань віри. Вона стала ідеологічним осередком етнічної консолідації українців. Особливо розповсюдилася ця література в 16-17 столітті , після Бреської унії 1596рік

Письменики

Христофор Філамет «Апокризис»

Стифан Зизанський « Козацтво святого Кирила»

М. Смотрицький « Трянос»

Г. Смотрицький «Ключ царства небесного»

Іван вишинський « Пісанія к утешним от православной віри єпископам»

Іов Борецікий – « Протистація»

Захарій Копистенський « Паліандія, або книга оборони»

Іван Вишинський ( близько 1550-1620) Родом із Східної Галичини був ченцем на горі Афон. Виступ у творах не лише проти національно- релігійного гноблення українців. Тобто презентував інтереси народу, а не лише української аристократії. Не визнавав науки та Західної культури.

Отже,Консолідація, нац. Свідомость.