1. О.Олесь

Справжнє ім'я-Олександр Іванович Кандиба.Народився 5 грудня 1878р.в м.Білопіллі в тодішньому Лебединськім повіті Харківщини.Свої молоді літа прожив у селі Верхосулі,його дід по матері орендував там великий маєток.Коли Олександру виповнилось 11р. у нього помер батько і мати з трьома дітьми змушена була повернутись до рідного містечка.Там майбутній поет і закінчив школу і двокласне училище,а з 15р. продовжив навчання у Дергачівській землероб ній школі на Харківщині.О.Олесь там брав участь у випуску рукописного журналу,в якому почали з'являтись його перші вірші.Потім він навчався у Київському політехнічному інституті.У 1903р.він став студентом Харківського ветеринарного інституту.У цьому ж році він побував у Полтаві на відкриті пам'ятника І.Котляревському,зустрівся з іншими видатними письменниками,таким як Л.Українка,Б.Грінченко,М.Коцюбинський,які справили на нього враження і це певною мірою визначило його шлях в українській поезії.У 1905р.Олесь вперше публікується,а у 1907р.вийшла перша збірка «З журбою радість обнялась».Його творами захопилась освічена громадськість..У 1909р.вийшла перша збірка «Поезії»,а у 1911р.-третя збірка «Поезії»..У 1912р.подорож Гуцульщиною збагатила поета незабутніми враженнями.Його захопив одяг верховинців,краса природи.Це втілення він описав у поемі «На зелених горах»(1915)..У 1912р.поет пише драматичну поему «По дорозі в Казку!.У 1913р.він побував в Італії,написав багато віршів,наприклад, «Італійська ніч підкралась»,»В долині тихий сон летить»..У 1914р.виходить «Драматичні етюди.Книга 5»У 1917р.видає нову книжку поезій,де ліричний герой схвильований подіями будівництва української державності.У 1919р.він залишає рідний край,поет емігрує в Будапешт,Берлін,Прагу.Його тяжкі настрої передані у віршах збірок «Чужиною»(1919), «Кому повім печаль мою»(1931).Знаючи про складну долю України,він багато пише про міжусобиці княжої доби,які призвели до занепаду Київської Русі.Так з'являється збірка «Минуле України в піснях»,вмдана у Львові у 1930р.Тяжкими були останні роки поета.У вересні 1939р.спалахнула Друга світова війна і поета не покидали думки про його сина Олега,який був учасником руху Опору.У 1941рйого схопили нацисти і закатували.

22 липня 1944р.О.Олесь помер у Празі,як взнав про загибель сина.Похований в Празі.Багато творів Олесь писав для дітей: «Ялинка», «Поєдинок», «Рак-рибалка», «Вовченя», «Іменини», «Водяничок».Був відомим як і перекладач арабських казок і казки В.Гауфа «Пісня про Гайявату».

«Все навколо зеленіє»

У цьому вірші описується прихід весни,коли навколо все починає зеленіти,пророда просинається..

Казка «Водяничок»

У казці «Водяничок» ім'я головного героя-Іван,є міфологічно знаковим,оскільки співвідносне з системою загальноприйнятих цінностей у східнослов'янській культурі.Активнвсть уживання імені в казках пояснюється тим,що воно набуло поширення в Давній Русі,а згодомі в Україні.Дядько Іван руйнує раціональну мораль суспільних стосунків,створюючи інший чуттєвий аспект взаємин.Це момент великого радикального бунтарства.Зміщення меж вартісних понять добра і зла.Традиційній системі відносин дядько Іван представляє нову духовну якість-любов.Антиподом до образу Івана виступає Килина,його жінка.Її постать символізує у казці конфлікт між природою і духом.Килина-це своєрідна Фурія,вона нездатна подолати віковий бар'єр,відчуження від природи.Тому на появу Водяничка вона реагує досить адекватно.Саме ім'я героїні є індикатором негативної енергії,тому що в цій казці відсутнє протиставленя добра і зла.