Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
metodichka_bukh.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
613 Кб
Скачать
☆

Тестові запитання

1. Менеджмент це:

а) управління;

б) керівництво;

в) система організації праці;

г) вміння обходитись з чимось.

2. Управління – це:

а) складова менеджменту;

б) керівництво людьми;

в) цілеспрямована дія на об’єкт з метою змінити його стан або поведінку у зв’язку зі зміною обставин;

г) вірна відповідь відсутня.

3. Менеджмент можна розглядати як:

а) практику управління;

б) науку управління;

в) спосіб мислення;

г) всі відповіді вірні.

4. Остаточною метою менеджменту є:

а) підтримання іміджу в очах споживачів;

б) постійне проведення організаційних змін;

в) забезпечення прибутковості шляхом раціональної організації виробничого процесу;

г) всі відповіді вірні.

Запитання для самоперевірки

  1. Що таке комунікації?

  2. Які існують сфери виникнення комунікацій?

  3. Що таке інформація?

  4. Що ми називаємо комунікаційним процесом?

  5. Що є складовими комунікаційного процесу?

  6. Що є базою комунікацій?

  7. За якими основними ознаками можна класифікувати інформацію?

  8. Яке місце займають комунікації у процесі менеджменту?

  9. Яке місце в комунікаційному процесі займають мова та ділове письмо?

Рекомендована література до теми

  1. Г.В. Осовська, О.А. Осовський «Менеджмент організації: підручник – К. Кондор, 2009, 680 с.

  2. Лазаренко Л. «Особливості сучасного управління людськими ресурсами // персонал: журнал – 2009, №1 с. 53-56

  3. Ковинова Э.В «Управління персоналом – означає збільшити ефективність компанії // Управління персоналом: журнал – М. 2006, №4, с. 8-15.ю

  4. Г.В. Осовська, О.А. Осовський «Основи менеджменту» К. «Кондор» 2008, с.664

  5. Опарина Н.Н. Основне стратегічне управління кадровими ресурсами» // Управління персоналом: журнал – 2009, №7 с. 44-47.

  6. Гірняк О.М. , Лазановський П.П. Менеджмент: теоретичні основи і практикум: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. – К: ˝Магнолія плюс˝, Львов: Новий світ – 2000, 2003-336 с

Тема 11. Ефективність управління

Мета: сформулювати уявлення про сутність ефективності менеджменту; вивчити основні показники та критерії ефективності; набути практичних умінь застосування методів розрахунку економічної ефективності управлінської праці.

Ефективність менеджменту – показник результативності управлінської діяльності, що визначається як відношення отриманих результатів від реалізації певних управлінських важелів в організації до витрат, які супроводжують їх одержання. У менеджменті виділяють економічну, організаційну та соціальну ефективність.

Найважливішим показником визначення ефективності управління є відношення загального або кінцевого результату виробництва до сукупних витрат на управління:

Е = Р/В (11.1.)

де Е – ефективність управління;

Р – кінцевий результат;

В – витрати на управління.

Цей показник може набувати різного змісту, залежно від того яка величина виступає в якості загального результату діяльності підприємства – обсяг виробництва, обсяг реалізації продукції чи сума прибутку.

До кількісних показників ефективності системи управління відносять і економію живої та уречевленої праці в ній, яка полягає в скороченні трудомісткості виконання управлінських операцій та процедур. Йдеться про зменшення кількості зайнятих в апараті управління. Тому ще одним поширеним показником ефективності системи менеджменту є відношення загального результату виробництва (обсягу реалізації продукції, суми валового прибутку) до кількості працівників апарату управління:

Е = Р/К (11.2)

де К – кількість управлінського апарату.

Результативність та ефективність управління також залежить від системності дій працівників функціональних служб та підрозділів, від раціонального розподілу між ними повноважень та обов’язків, від ступеня досконалості управлінських процедур тощо. З огляду на це для оцінювання діяльності працівників апарату управління використовують якісні показники, що характеризують специфіку управлінської праці. До них належать: рівень керованості, коефіцієнт раціональності структури, ступінь централізації управлінських функцій, співвідношення кількості лінійного та функціонального персоналу, ступінь формалізації праці менеджерів, коефіцієнт цілеспрямованості структури управління, коефіцієнт повноти охоплення функцій управління, коефіцієнт дублювання функцій, коефіцієнт глибини спеціалізації управлінських робіт, коефіцієнт надійності структури управління.

Таблиця 11.1

Витрати на управління

Групи витрат

Напрями витрат

Витрати на оплату праці

  1. Заробітна плата керівників та спеціалістів.

  2. Заробітна плата і обслуговуючого персоналу.

  3. Премії і доплати управлінцям з фонду матеріального заохочення.

Витрати на техніку управління

  1. Носії інформації та предмети управлінської праці.

  2. Засоби обробітку інформації та оснащення процесів управління.

  3. Знання, умови праці тощо.

Витрати на організацію і забезпечення управління

  1. Науково-дослідні роботи і наукова організація управлінської праці.

  2. Підготовка і підвищення кваліфікації менеджерів.

  3. Заходи щодо вдосконалення управління.

Накладні витрати

  1. Службові відрядження і пересування.

  2. Поштово-телеграфні, телефонні і канцелярські витрати.

  3. Інші трансакційні витрати (витрати на організацію ділових зустрічей тощо).

Часто виникає потреба оцінити не лише ефективність усієї системи управління, а й результативність роботи окремих її працівників, що дає змогу керівництву визначити їх внесок у загальні результати роботи підприємства і зробити відповідні зміни в системі мотивації їхньої праці.

Система оцінювання ефективності роботи менеджерів різних управлінських рівнів і функціональних сфер передбачає:

  • визначення в контексті загальної стратегії організації цілей окремих підрозділів і оформлення їх у вигляді системи планових показників, що мають числовий вимір і часові обмеження;

  • встановлення експертним шляхом значущості кожного показника у загальній їх кількості (сума вагомостей дорівнює 1);

  • визначення вищим керівником по завершенні планового періоду ступення досягнення кожного показника конкретною структурною одиницею, якою керує менеджер, роботу котрого оцінюють; цей показник може вимірюватися за п’ятибальною шкалою.