3.4. Вплив желатини на зміну рівноважної діелектричної проникності
Обробивши останні експериментальні дані, побудовано графік залежності діелектричної проникності від концентрації для кожного зразка при частоті в 100 кГц. Як видно з рис. 3.13, залежність є не лінійною, бачимо що при концентрації модифікатора у водоемульсійній системі 3%, 6% і 8% електропровідність проявляється максимально. Тобто при даних концентраціях, модифікація в системі проходить як найкраще, молекули вступають у міжмолекулярну взаємодію і тим самим змінюються положення частинок в системі полімер-желатина.
Рис.
3.12. Залежність діелектричної проникності
від концентрації С
при різному відсотковому вмісті
модифікатора желатини в акриловій
водоемульсійній фарбі
Якщо порівняти результати досліджень на мості перемінного струму та на рН-метрі, а саме отримані графіки залежності електропровідності системи при певних концентраціях, то можна зробити висновки, що найоптимальнішим є додавання модифікатора з концентраціями 3%, 5-6% та 8%. Саме в цих діапазонах концентрацій зразків спостерігається найактивніша рухливість молекул при аналізі дипольно-сегментального та дипольно-групового процесів релаксації. Також при вимірюванні діелектричної проникності саме при цих концентраціях в системі установлюється диполь-дипольна взаємодія, що приводить до покращення діелектричної проникності а отже і до збільшення електропровідності системи.
Розділ 4. Охорона праці
Охорона праці – це одна з найважливіших складових при роботі на будь-якому підприємстві. Тому, для кожного виду діяльності існують свої правила безпеки на робочому місці. В даному розділі будуть розглянуті основні аспекти з правил безпеки при роботі в лабораторії університету, оскільки існує маса небезпечних факторів, які можуть трапитися при роботі з різними речовинами та приладами. Тому, особливої уваги заслуговує саме розглядання у даному розділі умов праці в студентській лабораторії, приладів з якими працюють студенти, аналіз існуючих шкідливих речовин які можуть знаходитися в лабораторії, а також дотримання всіх стандартів щодо комфортності та безпеки роботи даному приміщенні.
4.1 Аналіз умов праці
4.1.1. Організація робочого місця
Приміщення, в якому проводяться дослідження, знаходиться на території університету – корпус номер 12(будинок кафедри хімії та хімічної технології), кімната лабораторії знаходиться на другому поверсі двоповерхової споруди. Загальна площа приміщення лабораторії складає 52 м2 виходячи з того, що довжина 8м, ширина 6,5м. Висота кімнати 2,8 м. звідси об’єм приміщення 145,6 м3 . Також в лабораторії містяться 7 столів, 2 шафи та обладнання( рН-метр, міст перемінного струму, калориметр) що в загальному займають приблизно 10 м2 і об’єму 25,5 м3.
В лабораторії одночасно можуть працювати три людини, оскільки кімната обладнана трьома витяжними шафами і на кожну людину припадає 14,3 м2 особистого простору і відповідно 40м3 , що біль ніж достатньо відповідає нормам (на одного працюючого – не менше 4,5 м2 площі і 15 м3 об’єму).[27]
Для роботи лаборанту необхідні наступні прилади та посуд: ваги електричні, рН-метр, скляні стакани місткістю 150 мл, скляна палочка,мірний циліндр, ємність з дистильованою водою.
Проведення експерименту включає в себе наступні етапи:
Підготовка розчину желатини з водою, використовуючи при цьому мірний циліндр та електронні ваги;
Підготовка 10 зразків водоемульсійної фарби за допомогою електронних ваг;
Змішування попередніх двох зразків у відповідних кількостях;
Проведення безпосередніх вимірювань на приладі рН-метр який попередньо відкалібрований для вимірювання електропровідності;
Нанесення отриманих зразків фарби на підложку, та оцінення якості покриття кожного зразка;
Обробка отриманих експериментальних даних.