5.2. Заходи щодо зменшення надходження шкідливих речовин в навколишнє середовище

Захист природних водоймищ від забруднень стічними водами в результаті роботи лакофарбових виробництв посіла особливе місце. Рішення проблеми охорони навколишнього середовища (повітряного і водного басейнів) від забруднення передбачає:

- зменшення кількості стічних вод за рахунок раціонального застосування рецептур та використання води в технологічних процесах виробництва ЛФМ;

- збільшення випуску екологічно чистих ЛФМ, таких як водоемульсійні та порошкові;

- заміна ЛФМ на розчинниках, які у промисловості використовуються для захисту металів від корозії на нові екологічно чисті і відповідно удосконалення методів нанесення (метод занурення,пневморозпилення, струменевий і т.п.) для вдосконалених фарб;

- розробка і впровадження у промисловість методів очищення виробничих стоків, заснованих виключно на різних фізико-хімічних процесах: фільтрації, сорбції, електрокоагуляції, мембранних методах поділу сумішей, термообробці, на реакціях електрохімічного, хімічного і біохімічного окислення;

- створення апаратурно-технологічних схем з максимальною механізацією і автоматизацією процесів очищення виробничих викидів з утилізацією твердих, рідких та інших відходів лакофарбової промисловості.

Зменшення викидів шкідливих речовин у атмосферу під час виготовлення і застосування лакофарбової продукції можна досягнути двома шляхами, один з яких припускає використання інженерно-технічних рішень (оптимізації процесу забарвлення, автоматизації устаткування, модернізації систем рециркуляції і очищення відходів), а другий - впровадження нових типів ЛФМ і сучасних технологій.

Ще одним із варіантів покращення екологічного стану лакофарбової промисловості є виробництво та використання ЛФМ ультрафіолетового отвердіння. Вони не містять в собі розчинників (вміст сухого залишку 100%). Природа плівкоутворення ЛФМ УФ-отвердіння може бути будь-яка, як і в традиційних органорозчинних лакофарбових матеріалах: поліефіри, епоксиакрилати, уретанакрилати.

Виробництво лакофарбових матеріалів на водній основі стало вагомим кроком у напрямку впровадження екологічних технологій. Проте, як бачимо, воно ще має суттєві недоліки.

Для того щоб зменшити надходження шкідливих речовин в навколишнє середовище, слід розробляти рецептури фарб, що не містять токсичних речовин. В першу чергу це стосується функціональних добавок. Незважаючи на високу вартість, використовувати компоненти на основі нелетких та екологічно безпечних речовин. На державному рівні впроваджувати більш жорстке регламентування вмісту небезпечних речовин в лакофарбових матеріалах.

На підприємствах лакофарбової промисловості необхідно використовувати закриту (безвідходну) систему виробництва. У випадку, якщо це не можливо, розробляти методи очистки промислових стоків і таким чином зменшувати надходження шкідливих речовин у навколишнє середовище. [44]

Висновки до розділу

В даному розділі було проведено аналіз виробництва водо-дисперсних лакофарбових матеріалів. Порівняно з ЛФМ, які містять органічні розчинники, фарби на водній основі мають ряд переваг. Проте на даний момент, їх ще не можна віднести до екологічно чистих продуктів. Це пов'язано з використанням в якості функціональних добавок для покращення властивостей лакофарбового матеріалу і покриття на його основі речовин, які часто є не лише шкідливими, але й токсичними і навіть небезпечними для здоров'я людини і навколишнього середовища.

Було розглянуто ряд заходів, спрямованих на зменшення надходження шкідливих і токсичних речовин в навколишнє середовище. Визначено, що одним з головних підходів до вирішення екологічних питань є розширення виробництва і використання водних лакофарбових матеріалів. Дійсно, заміна летких органічних розчинників на воду надає великих екологічних переваг даного виду ЛФМ. Необхідно лише розширювати асортимент водних лакофарбових матеріалів, зокрема, промислового призначення, покращувати їх технологічність, і, звичайно, підвищувати їх якість.