- •Інформаційні системи і технології у фінансових установах
- •Передмова
- •8. Системи масових електронних платежів населення з використанням пластикових карток та основи електронної комерції
- •9. Системи електронного обміну банківськими повідомленнями та фшансовимидокументами
- •10. Автоматизація обробки інформації в податковій системі україни
- •11. Розвиток інформаційних технологій в депозитарній діяльності, страхуванні та кредитних спілках
- •12. Системи захисту інформації у фінансових установах
- •1. Становлення та розвиток інформаційних систем у світовій практиці
- •1.1. Історія розвитку технічних засобів систем обробки інформації
- •1.2. Розвиток систем обробки економічної та фінансової інформації
- •1.3. Еволюція становлення інформаційних банківських систем у світі
- •1.4. Розвиток банківських систем і технологій в Україні
- •2. Основи теорії інформації. Інформаційні процеси як об'єкти автоматизованої обробки
- •2.1. Поняття інформації та інформаційного процесу
- •2.2. Особливості та характеристика інформаційних процесів у фінансових установах
- •2.3. Способи представлення фінансово-кредитної інформації: структуризація та формалізація
- •2.4. Класифікація інформації та створення нормативно-довідникового забезпечення
- •3. Основи теорії систем, інформаційних систем і технологій
- •3.1. Основи теорії систем, поняття системи
- •3.2. Види систем та їх характеристика
- •3.3. Системи обробки даних, інформаційні системи та їх класифікація
- •3.4. Основи системного підходу щодо створення інформаційних систем
- •4. Принципи та концепції побудови інформаційних систем у фінансових установах
- •4.1. Інформаційна система - основа підвищення ефективності та продуктивності праці фахівців фінансових установ
- •4.2. Принципи проектування та функціонування інформаційних систем у фінансових установах
- •4.3. Структура та характеристика складових частин інформаційних систем
- •4.4. Організація процесу проектування, розробки та впровадження інформаційних систем
- •5. Сучасні технологи створення автоматизованих інформаційних систем у фінансових установах
- •5.1. Телекомунікаційні інформаційні технології у фінансових установах
- •5.2. Технології обробки даних та основи проектування баз даних
- •5.3. Основи технології клієнт/сервер
- •5.4. Основи sql-технології
- •5.5. Технологічні особливості використання баз даних в мережах
- •Тема 6. Інформаційні системи і технології в банківській справі
- •6.1. Аналітичний погляд на стан розвитку автоматизованих банківських систем.
- •6.2. Схеми побудови автоматизованих банківських систем.
- •6.3. Структура та характеристика складових частин абс.
- •Особливості автоматизації процесу кредитування в банках.
- •Проблеми автоматизації функцій управління в абс
- •Тема 7. Автоматизовані системи міжбанківських розрахунків
- •7.1. Види організації систем міжбанківських розрахунків
- •7.2. Становлення та розвиток, правова основа функціонування платіжних систем в Україні.
- •7.3. Завдання, функції, структура та архітектура сеп
- •7.4. Принципи функціонування, типи файлів обміну та маршрутизація платежів в сеп нбу
- •7.5. Архітектура системи електронних міжбанківських переказів (семп) нбу
- •7.6. Моделі управління коррахунками комерційних банків в сеп
- •Тема 8. Системи масових електронних платежів населення з використанням пластикових карток та основи електронної комерції
- •8.1. Еволюція становлення та розвитку пластикових карток як інструменту безготівкових розрахунків
- •8.2. Основні поняття та класифікація пластикових платіжних карток
- •8.3. Концепції побудови платіжних систем та схеми здійснення розрахунків
- •8.4. Національна система масових електронних платежів
- •8.5. Особливості розвитку систем електронної комерції
- •9. Системи електронного обміну банківськими повідомленнями та фшансовимидокументами
- •Основи побудови та стандарти систем електронної пошти.
- •9.2. Електронна пошта нбу як засіб електронного обміну в банківській системі України
- •9.3. Системи обміну фінансовими документами між клієнтом та банком "Клієнт-банк"
- •9.4. Міжнародна міжбанківська телекомунікаційна мережа swift
- •9.4.1. Історія виникнення Співтовариства міжнародник фінансових телекомунікацій (Society for Worldwide International Financial Telecommunications)
- •9.4.2. Функціональне призначення та загальна характеристика системи
- •9.4.3. Організаційна структура s.W.I.F.T.
- •9.4.4. Формат повідомлення за стандартом мт-100
- •9.4.5. Архітектура та програмно-апаратне забезпечення
- •9.4.6. Маршрутизація та безпека проходження повідомлень у мережі
- •10. Автоматизація обробки інформації в податковій системі україни
- •10.1. Завдання автоматизації податкової системи з точки зору структури та інформаційних потоків.
- •10.3. Технологічні особливості формування та обробки податкової звітності в податкових органах
- •10.4. Автоматизація податкового обліку в комерційних банках
- •11. Розвиток інформаційних технологій в депозитарній діяльності, страхуванні та кредитних спілках
- •11.1. Особливості автоматизації діяльності на фондовому ринку.
- •11.2. Функціональне призначення, структура та характеристика аіс в страхуванні
- •11.3. Розвиток інформаційних систем і технологій в діяльності кредитних спілок
- •12. Системи захисту інформації у фінансових установах
- •12.1. Загрози безпеки аіс, причини виникнення загроз
- •12.2. Засоби та методи захисту інформації
- •12.3. Організація захисту інформації у фінансових установах
- •12.4. Основи функціонування систем криптографічного захисту інформації
7.4. Принципи функціонування, типи файлів обміну та маршрутизація платежів в сеп нбу
СЕП НБУ побудована і функціонує за наступними принципами:
заборона на проведення дебетових електронних документів. Введено поняття інформаційного дебетового документа, що носить лише інформативний характер;
ініціатива проведення транзакції належить банку, що дебетує свій рахунок. НБУ в деяких випадках може дебетувати рахунок учасника, але для обмеженої кількості операцій;
мультивалютність - забезпечує розрахунки в СЕП як в національній так і в іноземних валютах. Мультивалютний режим функціонування СЕП - це відокремлене передавання та зберігання в СЕП інформації про платежі в кожній конкретній валюті при однаковому функціональному призначенні цієї інформації та технології її оброблення;
наявність нічного транзитного коррахунку в РРП, що забезпечує збереження трансакцій, які не були завершені на протязі поточного банківського дня. Це надає можливість учасникам СЕП організувати роботу з урахуванням власної специфіки роботи банку;
послідовність - всі транзакції обробляються за черговістю їх надходження в систему, пріоритети відсутні;
функціонування в реальному часі - всі транзакції відображаються на рахунках в режимі решіьного часу;
блокування овердрафту - всі транзакції, що приводять до червоного або жовтого сальдо не приймаються до виконання;
сеанс - обмін документів в СЕП організовано у вигляді технологічних циклів прийому-передачі електронних документів;
обмеженість кількості документів в одній пачці-кількість документів в пачці не перевищує 1000 штук.
Файл СЕП - одиниця обміну інформацією між АРМ СЕП, що позначаються однією ідентифпкаційною літерою, яка відповідає типу файла відповідно до технології роботи СЕП.
В СЕП НБУ взаємодія і обмін даними здійснюється з допомогою файлів типу:
$А - початкові (вихідні) платіжні документи від КБ в РРП, що відправляються з банку;
$В - вхідні платіжні документи з РРП в КБ, що поступають в банк; $С - файли, сформовані засобами одного АРМ-2 і надіслані до іншого АРМ-2 для подальшого оброблення; $Т - квитанція на файл типу $А; $S - квитанція на файл типу $В; SR - квитанція на файл типу $С;
$К - поточний стан коррахунку, надсилається після кожного сеансу обміну між АРМ-2 та АРМ-НБУ;
SL - розподіл ліміту коррахунку філіям. Фактично інформація від АБС територіального управління НБУ про стан кореспондентських рахунків учасників СЕМП та встановлення обмеження на їх роботу;
$М - бізнес-правила при роботі за 7-ю моделлю;
$Z- індикатор закінчення роботи АРМ-НБУ і одночасно протокольний звіт учасника СЕП за підсумками роботи банківського дня;
$V - виписка про стан коррахунку учасника СЕМП в кінці операційного дня, надається після отримання та обробки файлу типу $Z. Фактично це інформація від АРМ-2 про стан технічного рахунку учасника СЕП за підсумками банківського дня з переліком відображених за технічним рахунком міжбанківських електронних розрахункових документів, які оброблені засобами СЕП, або інформація від АРМ-1 про стан технічного рахунку учасника СТП за підсумками банківського дня з переліком відображених за технічним рахунком міжбанківських електронних розрахункових документів, які оброблені засобами СТП;
$Q - запити до ІПС та відповіді на них (функціональне призначення файлг визначається за першим символом у розширенні імені файла);
$F - додаткова технологічна інформація, призначена для керування консолідованим кореспондентським рахунком. Файл SF.L-інформація від АБС банку до АРМ-2 про встановлення лімітів філіям, а файл SET - інформація від АРМ-2 до АБС банку про стан технічних рахунків філій та встановлені їм ліміти;
$U - список змін для корегування довідника учасників СЕМП НБУ. Файл створюється в ЦРП на АРМ-1 та розсилається на всі АРМ-2. АРМ-2 передає його до АРМ-НБУ, які він обслуговує. Від АРМ-НБУ файл передається до АБС банківських установ. Програмне забезпечення АБС виконує зміни довідкової інформації на підставі файла $U на всіх робочих місцях, де використовується цей довідник.
Крім приведених типів файлів використовується нормативно-довідникова інформація, що зберігається в слідуючи файлах: S_UCH - довідник банків учасників СЕП; S ER - класифікатор кодів помилок; SJNR™ довідник призначень платежу; S_VAL - класифікатор кодів валют; M_UCH - інвалютні коррахунки; U_SNG - довідник шлюзових банків.
Розглянемо в загальному маршрут проходження електронних платіжних документів з комерційного банку в регіоні А до комерційного банку в регіоні Б. Для спрощення будемо вважати що обидва банки входять до відповідних банківських регіонів і не мають власних внутрішніх платіжних систем (ВПС), тобто є учасниками СЕП НБУ
Банківський регіон - сукупність комерційних банків або їх філій -учасників СЕП, які мають кореспондентські рахунки в одному регіональному управлінні Національного банку України або здійснюють розрахунки за консолідованим кореспондентським рахунком, відкритим у цьому управлінні.
Віртуальний банківський регіон - сукупність комерційних банків та філій банків, які обслуговуються одним програмно-технічним комплексом АРМ-2 СЕП НБУ.
Внутрішньобанківська платіжна система (ВПС) - програмно-технічний комплекс із власними засобами захисту інформації, який експлуатується комерційним банком та його філіями і використовується для здійснення розрахунків між учасниками цієї системи, а також забезпечує взаємодію з СЕП, у тому числі з ІПС.
Транспортні потреби системи можуть забезпечуватися системою електронної пошти Національного банку України (ЕП НБУ), власними чи загального користування засобами телекомунікації тощо.
Схематично маршрут проходження платежів з комерційного банку в регіоні А в банк регіону Б показано на рис.7.2.
1 - Комерційний банк в регіоні А підготував початкові електронні документи для розрахунку з клієнтом банку в регіоні Б та з допомогою АРМ-НБУ формує и передає в РРП НБУ файл типу $А.
2 - РРП НБУ, з допомогою АРМ-2, приймає отриманий файл типу $А, виконує його обробку та надсилає комерційному банку файл типу $Т про негативний або позитивний результат обробки. У випадку негативного результату обробки транзакцій не приймається, а у випадку позитивного процес продовжується далі.
3 - Після позитивного результату обробки АРМом-2 файлу типу $А в РРП корегується технічний кореспондентський рахунок КБ та файлом типу $К надається інформація в банк про поточний стан коррахунку. В даному випадку коррахунок буде зменшуватись тобто дебетуватись.
анки регіону Б, РРП регіону Б, як вхідні документи для АРМ-2 файлом типу $С.
5 - РРП регіону Б, черговим сеансом обміну, передає на АРМ-2 РРП регіону А повідомдомлення про результат прийняття пакетів електронних платіжних документів файлом типу SR.
6 - АРМ-2 РРП регіону Б у випадку отримання файлу типу $В для свого комерційного банку, кредитує його коррахунок на суму платежу та пересилає електоронний документ у банк для обробки на АРМ-НБУ.
7 - АРМ-НБУ комерційного банку після оброблення отриманого файлу типу $В надає РРП регіону Б файлом типу $S результат прийняття платіжного документа.
8 - АРМ-2 РРП регіону Б після отримання файлу типу $S, про результат прийому файлу типу SB комерційним банком, передає файл типу $К про зміну стану технічного корррахунку КБ. Саме ця процедура призведе до кінцевої квитовки файлу типу $В.
9 - АРМ-2 РРП регіону А передає на АРМ-1 ЦРП інформаційні повідомлення (технологічні та службові) щодо функціонування АРМ-2 регіону А.
10 - АРМ-1 постійно контролює правильність та корректність роботи РРП регіону А щодо здійснення міжбанхівських розрахунків.
11 - АРМ-1 постійно виконує захист системи від несанкціонованого доступу в цілому та на регіональному рівні АРМ-2 регіону А.
12 - АРМ-1 постійно контролює правильність та корректність роботи РРП регіону Б щодо здійснення міжбанківських розрахунків.
13 - АРМ-1 постійно виконує захист системи від несанкціонованого доступу в цілому та на регіональному рівні АРМ-2 регіону Б.
14 - АРМ-2 РРП регіону Б передає на АРМ-1 ЦРП інформаційні повідомлення (технологічні та службові) щодо функціонування АРМ-2 в регіоні Б.
