- •Інформаційні системи і технології у фінансових установах
- •Передмова
- •8. Системи масових електронних платежів населення з використанням пластикових карток та основи електронної комерції
- •9. Системи електронного обміну банківськими повідомленнями та фшансовимидокументами
- •10. Автоматизація обробки інформації в податковій системі україни
- •11. Розвиток інформаційних технологій в депозитарній діяльності, страхуванні та кредитних спілках
- •12. Системи захисту інформації у фінансових установах
- •1. Становлення та розвиток інформаційних систем у світовій практиці
- •1.1. Історія розвитку технічних засобів систем обробки інформації
- •1.2. Розвиток систем обробки економічної та фінансової інформації
- •1.3. Еволюція становлення інформаційних банківських систем у світі
- •1.4. Розвиток банківських систем і технологій в Україні
- •2. Основи теорії інформації. Інформаційні процеси як об'єкти автоматизованої обробки
- •2.1. Поняття інформації та інформаційного процесу
- •2.2. Особливості та характеристика інформаційних процесів у фінансових установах
- •2.3. Способи представлення фінансово-кредитної інформації: структуризація та формалізація
- •2.4. Класифікація інформації та створення нормативно-довідникового забезпечення
- •3. Основи теорії систем, інформаційних систем і технологій
- •3.1. Основи теорії систем, поняття системи
- •3.2. Види систем та їх характеристика
- •3.3. Системи обробки даних, інформаційні системи та їх класифікація
- •3.4. Основи системного підходу щодо створення інформаційних систем
- •4. Принципи та концепції побудови інформаційних систем у фінансових установах
- •4.1. Інформаційна система - основа підвищення ефективності та продуктивності праці фахівців фінансових установ
- •4.2. Принципи проектування та функціонування інформаційних систем у фінансових установах
- •4.3. Структура та характеристика складових частин інформаційних систем
- •4.4. Організація процесу проектування, розробки та впровадження інформаційних систем
- •5. Сучасні технологи створення автоматизованих інформаційних систем у фінансових установах
- •5.1. Телекомунікаційні інформаційні технології у фінансових установах
- •5.2. Технології обробки даних та основи проектування баз даних
- •5.3. Основи технології клієнт/сервер
- •5.4. Основи sql-технології
- •5.5. Технологічні особливості використання баз даних в мережах
- •Тема 6. Інформаційні системи і технології в банківській справі
- •6.1. Аналітичний погляд на стан розвитку автоматизованих банківських систем.
- •6.2. Схеми побудови автоматизованих банківських систем.
- •6.3. Структура та характеристика складових частин абс.
- •Особливості автоматизації процесу кредитування в банках.
- •Проблеми автоматизації функцій управління в абс
- •Тема 7. Автоматизовані системи міжбанківських розрахунків
- •7.1. Види організації систем міжбанківських розрахунків
- •7.2. Становлення та розвиток, правова основа функціонування платіжних систем в Україні.
- •7.3. Завдання, функції, структура та архітектура сеп
- •7.4. Принципи функціонування, типи файлів обміну та маршрутизація платежів в сеп нбу
- •7.5. Архітектура системи електронних міжбанківських переказів (семп) нбу
- •7.6. Моделі управління коррахунками комерційних банків в сеп
- •Тема 8. Системи масових електронних платежів населення з використанням пластикових карток та основи електронної комерції
- •8.1. Еволюція становлення та розвитку пластикових карток як інструменту безготівкових розрахунків
- •8.2. Основні поняття та класифікація пластикових платіжних карток
- •8.3. Концепції побудови платіжних систем та схеми здійснення розрахунків
- •8.4. Національна система масових електронних платежів
- •8.5. Особливості розвитку систем електронної комерції
- •9. Системи електронного обміну банківськими повідомленнями та фшансовимидокументами
- •Основи побудови та стандарти систем електронної пошти.
- •9.2. Електронна пошта нбу як засіб електронного обміну в банківській системі України
- •9.3. Системи обміну фінансовими документами між клієнтом та банком "Клієнт-банк"
- •9.4. Міжнародна міжбанківська телекомунікаційна мережа swift
- •9.4.1. Історія виникнення Співтовариства міжнародник фінансових телекомунікацій (Society for Worldwide International Financial Telecommunications)
- •9.4.2. Функціональне призначення та загальна характеристика системи
- •9.4.3. Організаційна структура s.W.I.F.T.
- •9.4.4. Формат повідомлення за стандартом мт-100
- •9.4.5. Архітектура та програмно-апаратне забезпечення
- •9.4.6. Маршрутизація та безпека проходження повідомлень у мережі
- •10. Автоматизація обробки інформації в податковій системі україни
- •10.1. Завдання автоматизації податкової системи з точки зору структури та інформаційних потоків.
- •10.3. Технологічні особливості формування та обробки податкової звітності в податкових органах
- •10.4. Автоматизація податкового обліку в комерційних банках
- •11. Розвиток інформаційних технологій в депозитарній діяльності, страхуванні та кредитних спілках
- •11.1. Особливості автоматизації діяльності на фондовому ринку.
- •11.2. Функціональне призначення, структура та характеристика аіс в страхуванні
- •11.3. Розвиток інформаційних систем і технологій в діяльності кредитних спілок
- •12. Системи захисту інформації у фінансових установах
- •12.1. Загрози безпеки аіс, причини виникнення загроз
- •12.2. Засоби та методи захисту інформації
- •12.3. Організація захисту інформації у фінансових установах
- •12.4. Основи функціонування систем криптографічного захисту інформації
8.5. Особливості розвитку систем електронної комерції
Бурхливий розвиток інформаційних технологій в наш час сприяв появі міжнародного інформаційного простору-мережі Інтернет. З розвитком Інтернет-технологій відповідно з'являються та розвиваються нові ринки, що складають відповідний сегмент світової економіки і знаходять своє місце на ринках економіки України. Суспільство дедалі переходить на якісно новий етап розвитку, де інформація відіграє першочергову роль. Очевидно в недалекому майбутньому через нерівномірність впровадження інформаційних систем і технологій з'явиться зовсім новий вид соціальної нерівності - інформаційна, а напрямок подальшого розвитку держав буде визначати інтелектуальний потенціал народу.
Цілком закономірно, що в таких умовах першочерговою буде проблема забезпечення цілісності та захисту інформаційних систем, які використовуються для проведення електронних розрахунків. Можливо для відстеження за роботою таких систем знадобляться національні та міжнародні органи, що будуть виконувати регулюючу та моніторінгову функції на інформаційному просторі, без кордонів, подібно сучасному Інтернету. На роль таких органів можуть претендувати сучасні центральні банки однак за словами М.Кінга "спадкоємці Б.Гейтса витіснять наступників А.Грінспена". Саме тому щоб уникнути вимирання потрібно розвивати широту мислення, швидкість реакції та ставати в першу чергу не фінансовими геніями, а скромними "технарями".
Поява та розвиток нових ринків, що породжуються Інтернет технологіями, привертає увагу міжнародних організацій, провідних фінансистів і банкірів світу, керівників держав та бізнесменів в першу чергу як стратегічну складову економіки майбутнього. Особливо актуальні дослідження в галузі Інтернет-економіки для України в умовах трансформації та інтеграції в світову економіку, зокрема в європейську. Щоб не стати "інформаційно бідною" державою та ще більше посилити розрив у розвитку та нерівномірності нагромадження капіталу, актуальним для України, є входження в міжнародну систему електронної торгівлі або електронної комерції (е-комерцїї).
♦ Електронна комерція - це бізнес-процеси та ділові операції, які здійснюються міме су 6 'єктами за допомогою інформаційних і телекомунікаційних технологій і забезпечують досягнення економічних та фінансових цілей суб'єктів, а також сприяють зниженню затрат.
Середовищем для електронної комерції може бути не тільки мережа Інтернет, а й люба комп'ютерна мережа. Суб'єктами електронної комерції можуть бути фізичні та юридичні особи, а також урядові організації. Електронна комерція відкриває нові ринки та нові гроші -електронні, з допомогою яких і здійснюються розрахунки.
Електронні гроші в широкому розумінні визначаються як збереження грошової вартості електронно-технічними засобами, яке може масово застосовуватися для здійснення платежів на користь не тільки • емітента, а й інших фірм і яке вимагає обов 'язкового використання банківських рахунків для проведення транзакцій та діє як предоплачений інструмент на пред 'явника.
Саме так в серпні 1998 року Європейський центральний банк визначив сутність електронних грошей у доповіді "Про електронні гроші". Тому для запровадження в банківську систему України електронних грошей, з метою забезпечення функціонування нових ринків Інтернет-комерції, необхідно підготувати відповідну правову, нормативну та методичну базу. Сьогодні логічно, що розробка документів, які будуть регламентувати діяльність всіх учасників електронного бізнесу, має ґрунтуватись на основі досвіду впровадження аналогічних систем Євросоюзом.
Визначимо деякі основні поняття та моделі електронної комерції. Перша модель електронної комерції спрямована на залучення клієнтів в основному з фізичних осіб і отримала назву "компанія-споживач" (business-to-consumer) або В2С - електронна роздрібна торгівля між компаніями та кінцевими споживачами. Основу електронної комерції типу В2С складають онлайнові компанії, що здійснюють свій механізм бізнесу повністю через мережу Інтернет. Найбільш розповсюдженими онлайновими компаніями є інтернет-магазини.
ФІнтернет-магазин (електронний.магазин, онлайновиймагазин) -це програмний комплекс, який дозволяє продавати товари чи послуги через мережу Інтернет та автоматизувати управління бізнес-процесами. Електронні магазини об 'єднують елементи прямого маркетингу та традиційної торгівлі.
Основними відмінностями інтернет-магазину від традиційного є інтерактивність, велика кількість інформації та асортименту продукції і персоналізований підхід до кожного відвідувача. Найбільшим недоліком електронних магазинів є те, що товар не може бути оцінений візуально та на дотик. Однак цей недолік може компенсуватися великою кількістю інформації з бази даних, яку не завжди зможе надати продавець в традиційному магазині. Загалом онлайновий магазин виконує функції:
> персоналізацію споживачів або відвідувачів;
> надання повної інформації про надані товари та послуги;
> приймання та обробку замовлень;
> взаємодію з платіжною системою банку для проведення
платежів та розрахунків за придбаний товар;
> збір та аналіз статистичної інформації.
Створення якісної системи Інтернет-торгівлі неможливе без вивчення споживачів. Саме тому, технічні можливості електронного магазину повинні надавати можливість для ідентифікації відвідувачів та отримання статистики.
Програмне забезпечення електронного магазину має надавати якнайбільше інформації для відвідувача з метою прийняття ним рішення щодо купівлі товару. Очевидно, що клієнту в одному відеокадрі постійно потрібно пропонувати наступну інформацію:
•=> асортимент товарів;
•=> ціни на товари;
•=> повну інформацію про товари та послуги;
•=> сервісну підтримку;
•=> вибір способів оплати;
ч> порядок та своєчасність постачання.
Таким чином, відвідувач електронного магазину повинен легко знайти відповідь на всі запитання, які стосуються товарів та послуг, їх характеристик, способів купівлі, оплати та доставки. Крім того, робота з відвідувачем сайту не повинна закінчуватись після прийняття ним рішення щодо купівлі чи відмови від неї. Тому, як правило відвідувачу Інтернет-магазину пропонується:
> зробити закладку на сайт для використання в майбутньому;
> здійснити підписку на розсилання інформації про нові надход
ження;
> залишити замовлення на товари, яких в даний момент немає;
> запропонувати прийняти участь у форумі щодо діяльності
даного магазину;
> заповнити анкету для персоніфікації.
Ефективним технологічним інструментом може бути механізм так званих "гарячих пропозицій", тобто розміщення та виділення з допомогою мультимедійних засобів інформації про товар та ціни для залучення відвідувачів до здійснення імпульсних покупок в електронному магазині. Імпульсна покупка - це не запланована покупка, здійснена в результаті прийняття рішення за короткий проміжок часу.
Відзначимо основні елементи, на основі яких будують взаємовідносини з покупцями служби електронного магазину. Це каталог товарів, вся необхідна інформація для здійснення покупки, віртуальна корзина та процедура реєстрації. Віртуальна корзина - це список товарів, які вибрав покупець в інтернет-магазині. Важливо, щоб покупець до моменту відправлення заявки міг ефективно управляти вмістом своєї віртуальної корзини та бачити всі суми покупок. Щодо реєстрації відвідувачів, то деякі електронні магазини пропонують реєструватися до початку роботи з віртуальною корзиною, а деякі після формування заказу. Відвідувачі, які зареєструвалися при вході в інтернет-магазин, мають можливість отримувати персоналізовану інформацію та послуги.
Інтернет-магазин повинен підтримувати різні методи замовлень як наприклад, через веб-сторінку, електронною поштою, факсом, телефоном тощо. Також, важливо автоматизувати процес замовлення та розрахунку. Після того, як відвідувач зробив замовлення в інтернет-магазині, йому необхідно відправити підтвердження електронною поштою на випадок уточнення інформації щодо адреси доставки, замовлених товарів, дати і часу очікування. Загалом інтернет-магазин має здійснювати функцію електронного контролю виконання замовлень та доставки. Також, інтернет-магазини повинні надавати своїм покупцям всі можливі, з фінансової точки зору, способи оплати. Звичайно, це залежить від вартості товарів та послуг, які продає інтернет-магазин і, відповідно, від його аудиторії.
Постачання товарів є важливим етапом завершення купівлі. Від того, наскільки оперативною буде доставка, залежать подальші замовлення покупця та його відгуки про роботу інтернет-магазину. Враження про інтернет-магазин доповнюються враженнями від постачання товарів. Адже, в момент доставки товару представники інтернет-магазину зустрічаються з покупцем особисто. Перед постачанням товарів служба електронного магазину підтверджує отримання заказу по електронній пошті чи телефону та повідомляє про дату доставки. Якщо товар постачається безпосередньо через мережу (програми, інформація чи інша продукція в цифровому форматі), необхідно своєчасно повідомити покупця про надходження коштів на рахунок продавця, з метою надання доступу до товару якнайшвидше, без затримок.
Друга модель електронної комерції отримала назву "бізнес-бізнес" (business-to-business) або В2В. Очевидно, що в умовах поглиблення міжнародного поділу праці, активного розвитку спільної комерції, коли підприємства не тільки купують один у одного продукцію, а й спільно працюють над виробництвом нових товарів та послуг, електронна комерція типу В2В має перспективи подальшого розвитку на українському ринку.
Банківський електронний бізнес все більше пропонує послуги з допомогою систем Інтернет-банкінгу. В клієнтів з'явилась реальна можливість управляти своїми власними поточними рахунками в банках з допомогою своїх комп'ютерів, мобільних телефонів, що виключає необхідність постійно відвідувати банк для проведення операцій. Мобільні телефони глобального широкосмугового зв'язку з виходом в Інтернет, що відповідають стандарту UMTS (третє покоління), дозволяють проводити консультації та ухваляти угоди засобами відеотелефону.
Сьогодні в Україні вже створені і продовжують активно розвиватись корпоративні портали, в яких систематизується та класифікується інформація для споживачів і проводиться реєстрація та надання доступу користувачам. При створенні таких порталів запроваджена практика використання відкритих міжнародних та національних стандартів, зокрема в Україні розроблено технічні умови застосування цих технологій і створено Національний електронний каталог товарів. Прикладом ефективного розвитку електронної комерції типу В2В в Україні може бути корпоративна торгівля фірми "Квазар-мікро". Слід відмітити також мережу магазинів "Фуршет", що пропонує електронну комерцію типу В2С.
В авангарді сучасної української електронної комерції інтернет-магазини Azbooke, Bambook, Molotok.com.ua, Webshop. Kiev.ua. Через мережу UAnet сьогодні добре продаються товари, що не вимагають контакту з покупцем: книги, касети, картки мобільного зв'язку, комп'ютери та комплектуючі. Перспективними в Україні є ринки, туристичних послуг, продаж та оренди житла, продаж автомобілів, коштовностей тощо.
Інтернет, у якості фінансового інструмента, надає банкам прекрасні можливості заощадити на стандартних операціях, що пов'язані з платіжним оборотом. Вартість операції, що здійснюється засобами систем електронного бізнесу, скорочується на 80-90%, тобто банк не несе витрат щодо візуального контролю представлених документів, спілкування з клієнтом та введення наданих документів, а здійснює лише контроль виконання операції засобами електронних систем.
