- •Інформаційні системи і технології у фінансових установах
- •Передмова
- •8. Системи масових електронних платежів населення з використанням пластикових карток та основи електронної комерції
- •9. Системи електронного обміну банківськими повідомленнями та фшансовимидокументами
- •10. Автоматизація обробки інформації в податковій системі україни
- •11. Розвиток інформаційних технологій в депозитарній діяльності, страхуванні та кредитних спілках
- •12. Системи захисту інформації у фінансових установах
- •1. Становлення та розвиток інформаційних систем у світовій практиці
- •1.1. Історія розвитку технічних засобів систем обробки інформації
- •1.2. Розвиток систем обробки економічної та фінансової інформації
- •1.3. Еволюція становлення інформаційних банківських систем у світі
- •1.4. Розвиток банківських систем і технологій в Україні
- •2. Основи теорії інформації. Інформаційні процеси як об'єкти автоматизованої обробки
- •2.1. Поняття інформації та інформаційного процесу
- •2.2. Особливості та характеристика інформаційних процесів у фінансових установах
- •2.3. Способи представлення фінансово-кредитної інформації: структуризація та формалізація
- •2.4. Класифікація інформації та створення нормативно-довідникового забезпечення
- •3. Основи теорії систем, інформаційних систем і технологій
- •3.1. Основи теорії систем, поняття системи
- •3.2. Види систем та їх характеристика
- •3.3. Системи обробки даних, інформаційні системи та їх класифікація
- •3.4. Основи системного підходу щодо створення інформаційних систем
- •4. Принципи та концепції побудови інформаційних систем у фінансових установах
- •4.1. Інформаційна система - основа підвищення ефективності та продуктивності праці фахівців фінансових установ
- •4.2. Принципи проектування та функціонування інформаційних систем у фінансових установах
- •4.3. Структура та характеристика складових частин інформаційних систем
- •4.4. Організація процесу проектування, розробки та впровадження інформаційних систем
- •5. Сучасні технологи створення автоматизованих інформаційних систем у фінансових установах
- •5.1. Телекомунікаційні інформаційні технології у фінансових установах
- •5.2. Технології обробки даних та основи проектування баз даних
- •5.3. Основи технології клієнт/сервер
- •5.4. Основи sql-технології
- •5.5. Технологічні особливості використання баз даних в мережах
- •Тема 6. Інформаційні системи і технології в банківській справі
- •6.1. Аналітичний погляд на стан розвитку автоматизованих банківських систем.
- •6.2. Схеми побудови автоматизованих банківських систем.
- •6.3. Структура та характеристика складових частин абс.
- •Особливості автоматизації процесу кредитування в банках.
- •Проблеми автоматизації функцій управління в абс
- •Тема 7. Автоматизовані системи міжбанківських розрахунків
- •7.1. Види організації систем міжбанківських розрахунків
- •7.2. Становлення та розвиток, правова основа функціонування платіжних систем в Україні.
- •7.3. Завдання, функції, структура та архітектура сеп
- •7.4. Принципи функціонування, типи файлів обміну та маршрутизація платежів в сеп нбу
- •7.5. Архітектура системи електронних міжбанківських переказів (семп) нбу
- •7.6. Моделі управління коррахунками комерційних банків в сеп
- •Тема 8. Системи масових електронних платежів населення з використанням пластикових карток та основи електронної комерції
- •8.1. Еволюція становлення та розвитку пластикових карток як інструменту безготівкових розрахунків
- •8.2. Основні поняття та класифікація пластикових платіжних карток
- •8.3. Концепції побудови платіжних систем та схеми здійснення розрахунків
- •8.4. Національна система масових електронних платежів
- •8.5. Особливості розвитку систем електронної комерції
- •9. Системи електронного обміну банківськими повідомленнями та фшансовимидокументами
- •Основи побудови та стандарти систем електронної пошти.
- •9.2. Електронна пошта нбу як засіб електронного обміну в банківській системі України
- •9.3. Системи обміну фінансовими документами між клієнтом та банком "Клієнт-банк"
- •9.4. Міжнародна міжбанківська телекомунікаційна мережа swift
- •9.4.1. Історія виникнення Співтовариства міжнародник фінансових телекомунікацій (Society for Worldwide International Financial Telecommunications)
- •9.4.2. Функціональне призначення та загальна характеристика системи
- •9.4.3. Організаційна структура s.W.I.F.T.
- •9.4.4. Формат повідомлення за стандартом мт-100
- •9.4.5. Архітектура та програмно-апаратне забезпечення
- •9.4.6. Маршрутизація та безпека проходження повідомлень у мережі
- •10. Автоматизація обробки інформації в податковій системі україни
- •10.1. Завдання автоматизації податкової системи з точки зору структури та інформаційних потоків.
- •10.3. Технологічні особливості формування та обробки податкової звітності в податкових органах
- •10.4. Автоматизація податкового обліку в комерційних банках
- •11. Розвиток інформаційних технологій в депозитарній діяльності, страхуванні та кредитних спілках
- •11.1. Особливості автоматизації діяльності на фондовому ринку.
- •11.2. Функціональне призначення, структура та характеристика аіс в страхуванні
- •11.3. Розвиток інформаційних систем і технологій в діяльності кредитних спілок
- •12. Системи захисту інформації у фінансових установах
- •12.1. Загрози безпеки аіс, причини виникнення загроз
- •12.2. Засоби та методи захисту інформації
- •12.3. Організація захисту інформації у фінансових установах
- •12.4. Основи функціонування систем криптографічного захисту інформації
9.3. Системи обміну фінансовими документами між клієнтом та банком "Клієнт-банк"
Комплекс "Клієнт-Банк" є системою, яка реалізує електронне розрахункове обслуговування клієнтів банку - юридичних осіб безпосередньо з їх власного офісу за допомогою засобів електронної пошти. Наявність такої системи дає змогу клієнту, не виходячи з офісу, відправити до банку платіжне доручення, оперативно отримати інформацію щодо проходження платежу, стану поточного рахунку, а також документів, проведених за рахунком в будь-який момент часу. "Клієнт-банк" відноситься до систем віддаленого банківського обслуговування.
Можна сказати, що система "Клієнт-банк" - це програмно-технічний комплекс, який надає можливість суб'єкту підприємництва, наприклад підприємству, керувати своїми розрахунками з комп'ютера, встановленого у власному офісі.
• Очевидно, що основною функцією системи "Клієнт-банк " є надання \ можливості підприємству здійснювати платежі зі свого поточного рахунку в банку, з власного офісу, не відвідуючи банк.
Система "Клієнт-банк" надає можливість клієнту виконувати наступні функції:
> вводити та передавати в банк платіжні документи, отри
мувати з банку виписки про стан поточного рахунку та квитанції
про отримання платіжних документів;
> надавати оперативну інформацію про стан поточного рахунку
на запит клієнта;
> після завершення операційного дня надавати клієнту заключну
виписку про рух коштів на поточному рахунку;
> авторизація документів: накладання цифрових підписів голов
ного бухгалтера та директора на електронні платіжні документи;
> виконувати подвійну перевірка повноважень розрахунків за
поточним рахунком: при формуванні цифрових підписів перед
відправкою до банку та при перевірці підписів при отриманні в
банку;
> здійснювати захист електронних платіжних документів від
підробки, несанкціонованої зміни або ознайомлення з ними;
> інформаційно-довідникове забезпечення - ведення баз даних
класифікаторів та довідників;
> архівація та збереження архівів захищених електронних
документів;
> генерація ключів цифрового підпису та призначення повно
важень підпису посадовим особам на документах, формування
електронної картки клієнта зі "зразками підписів".
Застосування сучасних засобів захисту інформації та криптографічних технологій вирішує проблеми, пов'язані з забезпеченням юридичної відповідальності за сформовані та передані електронні документи, з їх захистом від передбачуваних та не передбачуваних перекручень, від нав'язування хибної інформації тощо.
Після заповнення та підготовки платіжного електронного документа на нього накладаються електронні цифрові підписи (ЕЦП) директора та головного бухгалтера і він передається засобами електронної пошти в банк. Операціоніст банку отримує від підприємства готовий електронний документ, що може далі бути відправлений засобами СЕП НБУ. Слід зазначити, що в даному випадку документ на паперовому носії інформації не подається, тобто система забезпечує без паперову технологію обробки даних. Загалом система "Клієнт-банк" має наступні переваги:
*• Зручність. Забезпечує автоматизовану підготовку таких документів, як платіжне доручення, меморіальний ордер, заявка на переказ валюти тощо. Шаблони для введення електронних документів використовуються згідно з типовими стандартами, що діють в Україні і максимально наближені до паперових. Як і паперові документи, так і електронні підписують посадові особи підприємства, використовуючи ЕЦП директора та бухгалтера.
♦ Оперативність. При використанні системи "Клієнт-банк" збільшується швидкість проходження платежів, якщо операціоніст банку підтверджує електронний документ банку відразу після його надходження в банк. Очевидно, що висока оперативність обумовлена тим, що платіжне доручення не готується працівниками банку, а працівником підприємства один раз. Замість первинних документів готується один раз на тиждень реєстр електронних документів та подається в банк для звірки.
♦ Мобільність. "Клієнт-банк" забезпечує зв'язок з банком необмеженим в часі, оскільки технологічні можливості системи дозволяють цілодобово відправляти документи в банк.
♦ Безпека. Засоби захисту інформації в системі "Клієнт-банк" гарантують надійний захист від несанкціонованого доступу та модифікації інформації.
Недоліками системи "Клієнт-банк" можна виділити наступні:
= Переказ коштів з використанням системи потребує постійної присутності посадових осіб з правом накладання ЕЦП - директора та головного бухгалтера.
= Ланка "Клієнт-банк" - АБС є автоматизованою і оперативність та достовірність виконання операцій на цій стадії залежить від операціоніста, тобто є наявність суб'єктивного фактора.
Для надійного забезпечення достовірности вмісту електронних документів, що формуються, передаються та зберігаються в рамках системи, а також можливості абсолютно точно встановити авторство документту та довести його авторство юридично коректно, в усьому світі широке застосування знаходить технологія так званого цифрового електронного підпису. Дана технологія реалізується на основі несиметричних криптографічних алгоритмів, в основу яких покладений принцип використання двох ключів: тасмного та відкритого, що формуються за спеціальними алгоритмами. При цьому підписання здійснюється на секретному ключі, а перевірка підпису - на відкритому, відомому отримувачу електронного документу.
Таємний ключ призначений для постановки цифрового підпису на електронні документи. Він записується та зберігається на спеціально виділеному для нього носії (дискета, магнітна карта, touchmemory тощо). Відкритий ключ призначений для перевірки зняття цифрового підпису з електронних документів, підписаних на відповідному стаємному ключі. Таємний та відкритий ключі посадові особи зобов'язані самостійно генерувати на своєму робочому місці та несуть персональну відповідальність за збереження і використання. В процесі генерації ЕЦП створюється електронна картка зі зразками ЕЦП, що являє собою повний електронний еквівалент картки зі зразками підписів та печатки клієнта, яка використовується при прийомі паперових платіжних документів.
Таким чином забезпечення захисту інформації від насанкціонованого доступу здійснюється за допомогою:
> наявності у клієнта носія інформації з унікальною і таємною ключовою інформацією, що може використовуватись тільки системою "Клієнт-банк" відповідного клієнта;
> шифрування інформації про платіжні документи та запити,
що передається в банк і з банку клієнту;
> захист доступу клієнта до системи індивідуальним іменем та
паролем, які він може змінювати за власним бажанням в будьякий
час;
> автоматизоване ведення системного журналу в якому фіксу
ються всі операції щодо обміну інформації з банком, модифікації
інформації, накладання ЕЦП та спроби несанкціонованого дос
тупу;
> автоматичне блокування роботи комплексу при виявленні спроб
несанкціонованого доступу.
Система "Клієнт-банк" розрахована на експлуатацію працівниками організації клієнта і не вимагає спеціальних знань з комп'ютерних технологій, тобто розрахована на кінцевого користувача. Програмне забезпечення дозволяє підтримувати в постійному актуальному стані необхідні в роботі довідники та класифікатори інформації, як наприклад:
• довідник контрагентів підприємства;
• довідник призначень платежу;
• довідник кодів платежів та видів сплат до бюджету;
• довідник банків -учасників СЕП НБУ.
Система "Клієнт-банк" має відкритий інтерфейс користувача для взаємодії з програмним забезпеченням бухгалтерії підприємства та можливість здійснювати контроль можливості існування поточного рахунку контрагента за кодом МФО банку. Банки також можуть пропонувати клієнту три варіанти віддаленого доступу до власного поточного рахунку:
• "Клієнт-банк" - забезпечення доступу до рахунку з робочого місця
клієнта та надання можливості дистанційного управління рахунком з
комп'ютера клієнта.
• "Інтернет-Клієнт-Банк" - забезпечення можливості клієнту
управляти поточним рахунком з будь-якого комп'ютера, що підключений
до мережі Інтернет.
• "Локальний Клієнт-банк" - можливість доступу клієнта до власного
рахунку з спеціально встановленого робочого місця в операційному залі.
В загальному випадку система "Клієнт-банк" складається з двох структурних елементів. Перший елемент - автоматизоване робоче місце "клієнта" (АРМ_К), що надається клієнтам і розміщується безпосередньо в офісах підприємств і забезпечує обмін інформацією з банком. Другий елемент АРМ "Банк" (АРМ_Б), що розміщується в банку і обслуговує клієнтів, які мають APMJK.
Клієнтська частина або АРМ_К працює в режимі реального часу і як правило є локальним користувачем обчислювальної мережі клієнта. Інтегруючись на рівні обміну файлів платіжних та інших документів із прикладними задачами автоматизованої інформаційної системи клієнта, АРМ_К може розглядатися і як її елемент.
Банківська частина або АРМ_Б призначений для обробки пакетів платіжних документів, запитів та інших повідомлень клієнтів, які є учасниками систем "Клієнт-банк". Інформаційно банківська частина взаємодіє з програмно-технічним комплексом операційний день банку.
Банківська частина постійно працює в режимі електронної пошти для обміну документами та запитами з клієнтами АРМ_К. У випадках великої кількості клієнтів до складу банківської частини включають додатковий структурний елемент - концентратор повідомлень клієнтів. Він розвантажує АРМ_Б, забезпечує ідентифікацію, приймання, передачу, перевірку повідомлень від клієнтів з метою концентрації їх для обміну між АРМ_Б та АРМ_К.
Основу технічного забезпечення для функціонування системи "Клієнт-банк" складають персональні комп'ютери, модеми, засоби ідентифікації користувача. Для забезпечення роботи концентратора повідомлень створюється файл-сервер і поштовий сервер. Для забезпечення зв'язку між клієнтом та банком використовуються комутовані, а при необхідності і виділені канали зв'язку.
Конфігурація конкретної системи "Клієнт-банк" залежить від багатьох факторів, зокрема й від кількості клієнтів, інтенсивності та обсягу обміну даними, стану каналів зв'язку, можливостей банку тощо. Тому загалом існує два варіанта реалізації та впровадження системи рис.9.9.
Юридичним документом, що регулює відносини між банком та клієнтом, є договір на обслуговування за системою "Клієнт-банк", який передбачає:
> порядок обміну електронними документами між: банком і
клієнтом;
> заходи безпеки, які клієнту необхідно виконувати з метою
запобігання зловживань сторонніх осіб;
> затверджене наказом директора коло осіб, що мають доступ
до системи згідно своїх функціональних обов'язків;
> вартість підключення та обслуговування;
> порядок проведення сеансів зв'язку між; клієнтом і банком.
Рис.9.9. Схема варіантів реалізації системи "Клієнт-банк".
