1.4. Розвиток банківських систем і технологій в Україні

Досвід організації та розвитку вітчизняних банківських технологій важко порівнювати із світовою практикою адже він триває всього десять років. Увесь цей час, формування вітчизняних АБС, йшло практично паралельно з розвитком інституту комерційних банків в Україні. Оці­нюючи рівень, який досягли сьогодні інформаційні системи у банківському бізнесі України, слід визнати, що, спираючись в основному на досвід діяльності західних банків, розвиток здійснювався «семимильними кроками». Однак такий стрімкий розвиток інформаційних банківських технологій часом мав і деякі негативні наслідки при розробці програмного забезпечення. Вимоги, що спонтанно змінювалися, наприклад законодавчі, а також малий досвід розробки спеціалізованих програмних продуктів у сполученні з жорстким тимчасовим пресінгом, привели до того, що автоматизовані банківські системи проектувалися в буквальному значенні «вроздріб». У цих умовах про планування такої структури АБС, яка б, з одного боку, задовольняла запити фахівців банку, а з іншою, мала можливості подальшого удосконалення з врахуванням перспектив розвитку банківських технологій, не могло бути і мови. Очевидно, що саме таке вирішення даної проблеми, як показує і західна й українська практика, є найбільш оптимальним. Крім того, на даному етапі розвитку банківської справи автоматизувати тільки ведення бухгалтерського обліку в банку вже недостатньо - необхідний комплексний підхід до автоматизації діяльності всіх підрозділів банку, зокрема, управлінської ланки, включаючи відділи маркетингу, економічного аналізу, керування ризиками, служби безпеки і т.д.

Варто звернути увагу і на такий важливий критерій, як забезпечення серійності програмного продукту, що розробляється в Україні.

2. Основи теорії інформації. Інформаційні процеси як об'єкти автоматизованої обробки

На протязі всього життя та діяльності людини її супроводжує інформація. Інформаційні процеси спостерігаються кругом у всіх сферах діяльності, явищах природи тощо. В процесі життєдіяльності та творення людини постійно здійснюється осмислення, отриманної інформації, фактично її обробка на рівні вищої нервової діяльності з метою прийняття відповідних рішень. Очевидно що інформація може бути об'єктом автоматизованої обробки. Зокрема в даній темі мова піде про фундаментальні поняття теорії інформації та особливості і способи представлення фінансово-кредитної інформації.

2.1. Поняття інформації та інформаційного процесу

Інформація - об'єкт вивчення та дослідження цілого розділу кібернетики, що називається теорія інформації і займається математичним описом та оцінкою методів передачі, збереження, пошуку і класифікації інформації, а також вивчає і досліджує загальні сторони інформаційних процесів різної природи - технічної (сигнали в електронних схемах), біологічної (біотоки в організмах), економічної, соціальної тощо. Теорія інформації вивчає лише кількісну сторону інформації без семантичного змісту та цінності для отримувача. Аналізом інформаційних потоків займається інформатика - наука, що вивчає та досліджує інформаційні процеси та системи в соціальній сфері, - їх роль, методи побудови, механізм взаємодії на практичну діяльність людини та посилення цієї взаємодії з допомогою засобів обчислювальної техніки.

Інформатика тісно пов'язана з поняттям інформаційних технологій. За визначенням академіка В.М.Глушкова, процеси, де основною про­дукцією, що переробляється, є інформація, називаються інформаційними технологіями. Причому інформація розглядається поданою в знаковій формі: у вигляді текстів повідомлень, відомостей, вихідних даних, таблиць, графіків, завдань і т.п.

Слово інформація походить від латинського informatio - виклад, роз'яснення, тлумачення, подання, поняття, обізнаність, просвіта. Поняття інформації неодноразово змінювалось, його межі то розширювалися, то звужувалися. Спочатку під цим словом розуміли уявлення, поняття, потім - відомості, передачу повідомлень.

Сучасна наука трактує поняття інформації як окремої самостійної субстанції, яка може передаватись та породжувати новий інформаційний простір. Замічено, що в природі важко провести чітку границю між енергетичними та інформаційними явищами, як і сказати що є первинним дія чи інформація, що поступила. Наприклад удар блискавки в дерево, чи поштовх пасажира при виході з транспорту, що замешкався, можна розглядати не тільки як передачу енергії, а й передачу інформації від одного об'єкта до іншого. Разом з тим будь яке інформаційне повідомлення, наприклад прохання пропустити пасажира при виході, теж буде супроводжуватись енергетичними затратами. Як бачимо існує взаємно-однозначна залежність між передачею енергії та інформації, вони не можуть існувати одна без одної.

Передача інформації здійснюється за системою, що включає в ідеалі компоненти на рис.2.1.

Як бачимо на рис.2.1 відправник інформаційного повідомлення є джерелом інформації і передає дані по інформаційному каналу, в якому можуть бути присутні шумові ефекти, адресату. Прийом повідомлення є основною ланкою інформаційного процесу і представляє собою відношення: предмет (ім'я, носій інформації) - приймач інформації відображення предмету інформації - контекст - інтерпретація повідомлення. Якщо погодитись з даною схемою інформаційного процесу, то інформацію можна розглядати як величину або міру, що характеризує різні форми відображення, структурного різнобіччя взаємодіючого з адресатом джерела повідомлення. Складовою частиною інформаційного повідомлення будемо вважати знак, який визначимо як матеріальний об'єкт, що умовно представляє деякий предмет, явище, зв'язок або відношення предметів, явищ, зв'язків, а також: чуттєвий стан джерела повідомлення.

Самою примітивною формою знака може бути сигнал, що виникає в результаті чуттєвої взаємодії на нервову систему адресата. Саме сигнал є основною ланкою інформаційного процесу в рослинному та тваринному світі, що використовують закладені природженим інстинктом програми поведінки.

Найскладнішою формою знака є символ, що служить основною ланкою інформаційного процесу у всіх галузях діяльності людини, включаючи розумову, соціальну, творчу, технічну, економічну, фінансову, лінгвістичну тощо. Символ як носій інформації включає чотири аспекти:

1. ім'я або предмет (матеріальний носій інформації),

2. відображення предмету (предмет, явище, що позначено даним іменем),

3. сутність (поняття та знання про предмет чи явище),

4. чуттєве сприймання (інтонація, звукові або візуальні ефекти).

В ході історичного процесу становлення та розвитку інформаційних систем людство створило штучний знак, з метою представлення нформації та автоматизованої обробки її засобами обчислювальної техніки. Штучний знак включає два аспекти:

1. предмет (матеріальний носій інформації),

2. сутність ( поняття та знання про предмет чи явище).

В залежності від аспектів відображення та компонентів знака, до яких належить інформаційна величина, розрізняють наступні види інформації:

> прагматична - характеризує цінність повідомлення з точки зору, що орієнтована на отримувача (приймача) інформації, його можливості тощо;

> семантична - оцінює повідомлення з точки зору його сутності та варіантів знань про заданий предмет;

> синтаксична - характеризує оцінку повідомлення отримувачем в межах тих обмежень, які накладаються на комбінації та можливості вживання знаків;

> сигматична - характеризує повідомлення з точки зору відношення позначеного іменем предмету, явища дійсності тощо із знаннями про нього;

> афективна - характеризує повідомлення з точки зору естетичного, емоційного, чуттєвого сприймання інформації на рівні нервової діяльності людини.

В 1948 році американський математик К.Е.Шеннон запропонував ймовірносну теорію інформації, яка отримала назву теорії інформації Шеннона і служить сьогодні основною методологічною базою для дослідження інформаційних процесів в автоматизованих системах обробки даних.

Очевидно що існують повідомлення інформація в яких може суттєво залежати від часу чи терміну отримання приймачем, адже затримка повідомлення змінює його характер. Прикладами може бути прогноз погоди чи штормове попередження. Нормальним є випадок, коли вся інформація в повідомленні поступає вчасно, наприклад бій годинника.

Очевидно, що є повідомлення, інформація яких не залежить від часу і зважаючи на той факт що семантика нас не цікавить в даному випадку, будемо їх вважати знаками. Ці знаки можуть бути вибраними з певними не залежними від часу ймовірностями з деякої кінцевої чи нескінченної множини знаків, що фактично складає словник. Наприклад, слід особливо відзначити приклад з киданням грального кубика, коли ймовірність зустріти потрібний знак Z в будь-який час t співпадає з відносною частотою появи знака Z серед послідовності всіх знаків. Послідовності знаків з такими особливостями називаються шенноновськими повідомленнями, а відправник - шенноновськнм джерелом.

Як бачимо, інформаційну цінність складають повідомлення, які здійснюються не за правилами, розкладом тощо, вони і будуть шеннонов­ськими. Доречно в зв'язку з цим згадати слова Нільса Йонсона: «Той факт, що зло все ще має більш високу інформаційну цінність, ніж добро, - непогана ознака. Вона доводить, що добро є правилом, а зло, навпаки, виключенням з правила».

Шенноновська теорія інформації або кількості інформації, виходить із елементарного альтернативного вибору між двома знаками X та Y, який відповідає прийому повідомлення, що складається з одного двоїчного знака та приймається за одиницю кількості інформації і називається бітом. Слід зазначити, що вісім бітів створюють - байт.

Проблема інформації є однією з найбільш актуальних і фундаментальних в умовах сучасного розвитку науки і техніки. Проте єдиного загального визначення поняття інформації не існує. Це свідчення бурхливого і суперечливого розвитку поняття інформації в науці, який породив велику кількість точок зору на це питання.

Досить часто сутність інформації розглядається через поняття ентропії.

Ентропія - одне з фундаментальних понять, висунутих наукою за останнє століття і трактується як міра енергії, що необхідна для повернення певної системи в певний початковий стан; як міра безпорядку, що має місце в системі, міра невизначеності знань про внутрішню структуру системи.

Н. Вінер підкреслює, що ентропія та інформація пов'язані тому, що характеризують реальну дійсність з точки зору хаосу і впорядкованості. Якщо ентропія - міра хаосу, то інформація - міра впорядкованості. Л.Бріллюен охарактеризував інформацію як негативну ентропію, або негентропію. Низька ентропія означає нестійкий стан, який рано чи пізно перейде шляхом природної еволюції в стійкий стан з високою ентропією.