- •I програма курсу
- •II загальні методичні вказівки
- •Правила оформлення контрольної роботи
- •III основні поняття курсу
- •3.1. Елементи комбінаторики
- •3.2. Види подій
- •3.3. Різні визначення ймовірності
- •Класичне визначення ймовірності
- •Геометричне визначення ймовірності
- •Статистичне визначення ймовірності
- •3.4. Основні теореми і формули
- •Д) Виходячи з того, що сума подій полягає в появі хоча б одного з подій – складових, має сенс користатися іншою формулою:
- •Формула повної ймовірності
- •Формула Бейєса
- •IV. Повторні випробування
- •Формула Пуассона
- •Локальна теорема Лапласа
- •V. Випадкові величини та їх характеристики
- •5.1. Поняття про випадкові величини
- •5.2. Функції розподілу
- •Властивості інтегральної функції
- •Властивості диференціальної функції
- •5.3. Числові характеристики випадкових величин
- •5.4. Конкретні закони розподілу
- •5.5. Закон великих чисел
- •VI. Елементи математичної статистики
- •6.1. Характеристики розподілу вибіркових даних
- •6.2. Побудова законів розподілу за вибірковими даними
- •Побудова нормального закону за емпіричним варіаційним рядом Припустимо, що у результаті випробування отримано інтервальний варіаційний ряд ознаки
- •Обчислення теоретичного ряду частот нормального розподілу
- •Побудова закону Пуассона по емпіричному матеріалу
- •Нехай отримано емпіричний варіаційний ряд ознаки
- •Обчислення теоретичного ряду частот розподілу Пуассона
- •6.3. Критерії згоди. Основні поняття
- •Критерій згоди Пірсона
- •Критерій згоди Колмогорова
- •Критерій згоди Ястремського
- •Критерій згоди Романовського
- •6.4. Лінійна кореляція і рівняння лінійної регресії
- •IV застосування комп’ютерних засобів для рішення деяких задач статистики
- •Введення даних
- •Графічне представлення даних
- •Статистичний аналіз даних в Excel
- •VIII. Завдання для контрольної роботи
- •I. Розв’язати задачі
- •Іi. Розв’язати задачі
- •IV. Розв’язати задачі
- •V. Для дискретної випадкової величини х, заданої рядом розподілу, знайти:
- •VI. Неперервна випадкова величина х задана інтегральною функцією
- •IX. У припущенні про розподіл ознаки по закону Пуассона обчислити теоретичні частоти, перевірити погодженість теоретичних і фактичних частот на основі критерію Ястремського.
- •Додаток 1
- •Додаток 2
- •Продовження додатку 2
- •Критичні точки розподілу
- •Значення (розподіл Пуассона)
- •Критерій Колмогорова
- •Критерій Колмогорова
Обчислення теоретичного ряду частот нормального розподілу
Для побудови нормальної кривої існує два способи:
За допомогою густини ймовірності
знаходять і
;знаходять теоретичні частоти
за формулою
,
де
– сума частот,
– різниця між сусідніми варіантами,
,
;будують точки
в прямокутній системі координат і
з’єднують їх лінією.
2. За допомогою функції розподілу
знаходять
;знаходять теоретичні частоти
за формулою
,
де
,
будують точки (
,
) на координатній
площині.
Приклад. |
Для попереднього приклада обчислити теоретичний ряд частот за допомогою густини ймовірності. За
беруть середини інтервалів,
|
|
|
|
|
|
|
|
169 |
–7,86 |
–2,69 |
0,0107 |
3,66 |
4 |
4 |
171 |
–5,86 |
–2,01 |
0,0529 |
18,12 |
18 |
19 |
173 |
–3,86 |
–1,32 |
0,1669 |
57,16 |
57 |
57 |
175 |
–1,86 |
–0,64 |
0,3251 |
111,34 |
111 |
112 |
177 |
0,14 |
0,05 |
0,3984 |
136,54 |
137 |
135 |
179 |
2,14 |
0,73 |
0,3056 |
104,66 |
105 |
104 |
181 |
4,14 |
1,42 |
0,1456 |
49,86 |
50 |
51 |
183 |
6,14 |
2,1 |
0,0440 |
15,07 |
15 |
15 |
185 |
8,14 |
2,79 |
0,0081 |
2,77 |
3 |
3 |
|
|
|
|
|
500 |
500 |
Порівняння теоретичного ряду частот з емпіричним розподілом указує на точність підібраного теоретичного закону розподілу.
|
|
|
|
|
|
|
|
168-170 |
–2,35 |
–3,03 |
–0,4906 |
–0,4988 |
4,1 |
4 |
4 |
170-172 |
–1,66 |
–2,35 |
–0,4515 |
–0,4906 |
19,55 |
20 |
19 |
172-174 |
–0,98 |
–1,66 |
–0,3365 |
–0,4515 |
57,5 |
58 |
57 |
174-176 |
–0,29 |
–0,98 |
–0,1141 |
–0,3365 |
111,2 |
111 |
112 |
176-178 |
0,39 |
–0,29 |
0,1517 |
–0,1141 |
132,9 |
113 |
135 |
178-180 |
1,08 |
0,39 |
0,3599 |
0,1517 |
104,1 |
104 |
104 |
180-182 |
1,76 |
1,08 |
0,4608 |
0,3599 |
50,45 |
51 |
51 |
182-184 |
2,45 |
1,76 |
0,4929 |
0,4608 |
16,05 |
16 |
15 |
184-186 |
3,13 |
2,45 |
0,4912 |
0,4929 |
3,15 |
3 |
3 |
|
|
|
|
|
|
500 |
500 |
Якщо задано дискретний варіаційний ряд, то знаходження теоретичних частот за допомогою густини ймовірності проводять на основі значень ознаки, а щоб побудувати теоретичний ряд за допомогою функції розподілу беруть за основу такі інтервали, серединами яких є спостережені значення .
