Вихідні дані для аналізу методом різниці абсолютних величин

Характеристика залежності	Базове значення	Аналізоване значення	Абсолютне відхилення
Загальний результат
Кількісний фактор
Якісний фактор

Вплив кількісного фактора на результативний показник визначається таким чином:

.

Вплив якісного фактора визначається так:

.

Отже, .

Метод різниці відносних величин – логічний прийом, який дає змогу виділити з сукупності факторів вплив одного, якщо існує детермінована факторна модель функціонального зв’язку, а значення впливу факторів виражені відносними величинами зміни. Наприклад, загальний результат – обсяг виробленої продукції , можна подати як детерміновану факторну модель зв’язку з кількістю робітників , середнім числом відпрацьованих ними у році днів , середньою тривалістю робочого дня і середньо-годинним виробітком у такому вигляді (табл. 2.3):

.

Зміна загального результату становить:

.

Сумарний результат зміни становить:

.

Таблиця 2.3

Факторний аналіз методом різниці відносних величин

Параметр фактор­­ної моделі	Відносна змі­на, %	Різниця у рівнях відносної зміни, %	Розрахунок впливу фактора

Метод перерахунку даних як логічний прийом використовують у тих випадках, коли для виділення впливу окремих факторів перераховують його величини на зміну загального результату або визначають умовний загальний результат при зміні впливу аналізованого фактора. Скорегований результат порівнюють з базовим і визначають вплив аналізованого фактора. Наприклад, треба з’ясувати, яким був би прибуток у звітному році, якщо б вдалося дотримуватись планового асортименту продажу продукції, або яку кількість робітників варто було мати на підприємстві за умови дотриманні планового виробітку при фактичному обсязі виробництва продукції. Якщо випуск продукції розглядати як залежність від кількості робітників і їх виробітку , то

.

Зміна стосовно базового значення становитиме:

• за абсолютного зміною

• за відносною зміною

.

Абсолютна зміна кількості робітників становить

.

Якщо врахувати зміну загального результату – випуску продукції , то, використовуючи метод перерахунку даних, реальний (об’єктивний) результат зміни кількості робітників становитиме:

.

З певними модифікаціями метод перерахунку даних використо­вують і в інших випадках.

Метод пайової участі полягає у тому, що за пропорційним поділом впливу факторів визначають їх частку у зміні загального результату. Наприклад, якщо використати умови аналітичної задачі, які подано при характеристиці методу різниці відносних величин, де

,

то частка впливу кожного фактора на зміну загального результату у процентах дорівнюватиме:

.

Частка впливу може бути також визначена за коефіцієнтами еластичності.

Статистичні методи – це загальні методи статистичних досліджень, які використовуються в економічному аналізі як для оцінки якісних параметрів зміни тенденцій та закономірностей зміни економічних явищ і процесів, так і для визначення факторних залежностей і факторного впливу. Найбільш поширеними в аналізі є методи середніх величин, групування, індексів, динамічних рядів.

Метод середніх величин як технічний спосіб опрацювання інформації використовують в аналізі для виявлення загальної характеристики явищ і процесів, а також для розрахунку кількісного значення якісного фактора впливу (рентабельності, віддачі основних засобів, виробітку тощо). Дані середніх значень є репрезентантами досліджуваних явищ і процесів, акумулюючи і виражаючи їх індивідуальні значення. Водночас вони вуалюють дійсний стан і нівелюють індивідуальні його ознаки. Тому в економічному аналізі середні значення можуть використовуватись після проведення відповідних групувань. Обов’язковою умовою їх застосування є якісна однорідність досліджуваних явищ і процесів. Найпоширеніші види середніх значень: середнє арифметичне (просте і зважене), середнє геометричне, середнє гармонійне тощо. Треба враховувати, що середні значення залежні від структури даних, прийнятих для розрахунку. Більш рівномірне розміщення числових даних дає типовішу характеристику і навпаки. У такому випадку використовують структурні середні: моду та медіану, бісектрису та ін.

Метод групування передбачає певну класифікацію явищ і процесів, а також причин і факторів, які зумовлюють їх зміну і розвиток. Аналітичні функції групування зводять до виявлення взаємозв’язку між групувальними та результативними ознаками. Під час групування важливо вибрати ознаки для поділу явищ і процесів на групи. Не можна проводити групування за випадковими ознаками. Насамперед треба визначити економічну природу явищ і процесів, виявити характер причинно-наслідкового зв’язку, взаємозалежності, взаємообумовленості і на цій підставі формувати аналітичні групи. Найпоширеніший спосіб групування в економічному аналізі –побудова групувальних таблиць за однією ознакою (прості групування) і за декількома (комбіновані групування)(табл. 2.4).

Таблиця 2.4