Характеристика економічних показників роботи підприємств галузі

Група підприємств за рівнем виконання плану продажу продукції, %	Кількість підприємств	Середній процент виконання плану продажу продукції	Середній рівень рентабель­ності проданої продукції
до 100	5	95,3	4,64
100 -102	6	101,2	9,05
102 - 105	8	104,1	8,62
Понад 105	4	106,7	10,45
Всього у галузі	23	102,2	5,05

Інформаційною базою групування є генеральна сукупність однотип­них об’єктів або їх вибіркова сукупність. Вибіркову сукупність можна визначити за формулою незворотної випадкової вибірки:

де – необхідний обсяг вибірки;

– коефіцієнт довір’я,

– загальна вибіркова дисперсія,

– гранична помилка вибіркової середньої.

Індексний метод ґрунтується на відносних показниках, які виражають відношення рівня цього явища до рівня його базового значення. Індекси, які виражають співвідношення безпосередньо співвимірних величин, називають індивідуальними, а співвідношення складних сукупностей, які не підсумовують – груповими, або тотальними. Індекси мають подвійне аналітичне призначення:

а) як відносні величини вони потрібні для оцінки динаміки явищ і процесів;

б) як алгоритм факторного аналізу детермінованих зв’язків.

Наприклад, індекс динаміки продажу продукції матиме вигляд

,

де і – базовий та аналізований обсяги продажу продукції, од.,

і – ціна продукції у базовому та аналізованому періодах, грн.

Розрахунок впливу факторів обсягу і ціни продажу на зміну виторгу від продажу можна обчислити за допомогою індексів:

.

Використавши індексні розрахунки та побудувавши часовий ряд можна проаналізувати явища динаміки й оцінити тенденції чи закономірності зміни.

Для характеристики зміни аналізованих параметрів у часі, виявлення тенденцій і закономірностей цих змін використовують динамічні ряди. Вони бувають моментні (для характеристики аналізованого параметра на цей момент часу) і періодичні (для характеристики аналізованого параметра за певний проміжок часу). Будуючи динамічні ряди, треба досягати зіставності аналітичних параметрів. Використання рядів динаміки в економічному аналізі дає змогу:

• визначити характер зміни параметрів та інтенсивність цієї зміни;

• дати кількісне вираження закономірностей ряду (тренду динамічного ряду).

• дати порівняльну характеристику відмінностей у динаміці різних явищ і процесів.

Абсолютний тренд динамічного ряду із періодів визначають за формулою:

,

де – абсолютна величина і-го рівня ряду динаміки.

Відносний тренд динамічного ряду Т (у %) обчислюють за формулою:

,

де Т₁, Т₂, Т₃, . . . Т_n – темпи зростання 1-го, 2-го, 3-го, ... n-го

показника, у %.

Балансові або сальдові методи використовуються тоді, коли відоме загальне відхилення досліджуваного параметра і всіх факторів його зміни, крім одного. Цей фактор або не піддається обліку, або визначати його економічно не виправдано. У такому випадку вплив невідомого фактора визначають відніманням від загального відхилення відхилень за відомими факторами. Балансові методи – найкращий спосіб виявити і підтримати певні кількісні пропорції та співвідношення. Вони слугують інструментом виявлення господарських резервів, матеріально-речових, вартісних і трудових пропорцій, забезпечення оптимального і збалансованого розвитку виробництва. Балансові методи в економічному аналізі ґрунтуються на двоїстому аспекті розгляду економічних явищ і процесів – джерел ресурсів і їх використання та на взаємному балансуванні результатів такого розгляду:

Де – величина і-го ресурсу за j-ми джерелами надходження

( );

– використання і-го ресурсу за цілями k ( .)

Балансові методи мають будову детермінованої факторної системи адіативного типу. Абсолютний кількісний результат зміни будь-якого фактора пропорційний до його частки у зміні загального результату.