2. Види та органи управління сез

Структура, функції та повноваження органів управління спе­ціальної економічної зони визначаються залежно від її типу, розмірів, кількості працівників, мешканців на території спеціальної економіч­ної зони.

Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядуван­ня здійснюють свої повноваження на території спеціальної економічної зони з врахуванням статусу цієї зони, типом та метою створення.

Орган господарського розвитку і управління спеціальної еконо­мічної зони забезпечує загальні умови функціонування соціально-еко­номічної сфери на певній території. До виключної компетенції такого органу належить:

визначення перспективних напрямів розвитку спеціальної еконо­мічної зони;

будівництво та експлуатація мереж транспорту, зв'язку, енерго­постачання та інших об'єктів виробничої інфраструктури, шо ви­користовуються для задоволення загальних потреб;

розвиток мережі комунікаційних зв'язків з партнерами за мережа­ми спеціальної економічної зони;

організація міжнародних торгів з метою розміщення на території спеціальної економічної зони нових виробництв;

упорядкування та надання суб'єктам господарської діяльності спеціальної економічної зони в користування земельних ділянок, об'єктів інфраструктури та передача їм у користування природних ресурсів;

видача дозволів (ліцензій) суб'єктам господарської діяльності на території спеціальної економічної зони на будівництво нових господарських об'єктів, реєстрація суб'єктів економічної діяль­ності та інвестицій.

Для забезпечення успішної соціально-економічної діяльності на території спеціальної економічної зони створюють сприятливі мит­ні умови та режим митного оподаткування: пільговий режим та рівень оподаткування, специфічні валютно-фінансові умови та умови діяль­ності банківсько-кредитної системи, системи кредитування та страху­вання визначають рівень окремих видів платежів тощо.

До привабливих сторін відноситься також те, що на об'єкти еко­номічної діяльності на території спеціальної економічної зони поши­рюється система державних гарантій захисту інвестицій, в т. ч. інозем­них. Крім того, гарантується право на вивезення за межі спеціальної економічної зони прибутків і капіталу, інвестованого у сферу підпри­ємницької діяльності.

Іноземним працівникам гарантується переведення за кордон їх до­ходів, одержаних від роботи на території спеціальної економічної зони, включаючи накопичення та проценти на них у фінансово-кредитних установах спеціальної економічної зони. Громадяни України мають право відкривати у вказаних установах спеціальної економічної зони та за її межами на території України рахунки для накопичення заробіт­ної плати у валюті.

Специфічні пільгові умови митної, фінансово-банківської діяльності та кредитно-страхової' системи суттєво відрізняються від тих, що діють на іншій території України, що визначає економічну перевагу в створенні самостійних, вільно функціонуючих економіч­них зон.

На території України станом на 1 січня 2005 р. створено та функ­ціонує 15 спеціальних економічних зон.

Поліський (Північний) регіон

Спеціальний режим інвестиційної діяльності на території Волин­ської області (2001 p.).

Спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріо­ритетного розвитку в Житомирській області (1999 p.).

Спеціальна економічна зона «Славутич» в Київській області (1999 р.).

Спеціальний режим інвестиційної діяльності в Чернігівській об­ласті (2003 p.).

Спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Шостки Сумської області (2003 p.).

Степовий (Південний) регіон

Спеціальна економічна зона «Порто-франко» на території Одесь­кого морського торговельного порту (2000 p.).

Спеціальна економічна зона «Миколаїв» (2000 p.). Карпатський (Західний) регіон

Спеціальна економічна зона «Закарпаття» (1998 p.).

Спеціальна економічна зона «Яворів» в Львівській області (1999 p.).

Спеціальна економічна зона туристсько-рекреаційного типу «Курортополіс Трускавець» (1999 p.).

Економічний експеримент щодо стабілізації роботи підприємств легкої та деревообробної промисловості Чернівецької області (2000 p.).

Донбаський (Східний) регіон

Спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Харкова (2000 p.).

Спеціальна економічна зона та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області (1999 р.)

Попередні результати введення в дію спеціальних економічних зон та особливих режимів інвестиційної діяльності свідчать про наявність певних складностей, не завжди ці заходи дають позитивні результати. В деяких регіонах, наприклад, в Донецькій області значно збільшився обсяг іноземних інвестицій в економіку області, перевищив попередні періоди. Схвалено інвестиційних проектів на загальну суму майже 6 млрд. грн. Усі проекти пов'язані повністю або частково з модерніза­цією діючих підприємств.Особливо успішно використовують можливості спеціального режиму інвестування металургійні підприємства, концерн «Стирол», Новокраматорський машинобудівельний завод та ін. Достатньо вели­ка номенклатура продукції випускається за інвестиційними проекта­ми: кокс, сталь і прокат, полістирол, карбамід, селітра та інші хімічні продукти, товари широкого вжитку, включаючи харчові продукти лікарські препарати. З розвитком інвестиційної діяльності і відповідним зростанням обсягів виробництва розширюються господарські зв'язки підпри смств. які реалізують інвестиційні проекти. В цей процес залучається дедалі більше підприємств-постачальників, повніше використовують­ся внутрішні ресурси. Відбувається пожвавлення підприємницької діяльності, покращується економічний стан підприємств та наповнен­ня обласного бюджету.