3.4. Критерії для оцінки якісного стану міських земель

Під оцінкою якісного стану земель мається на увазі ви-значення відповідності фактичного стану земель вимогам до їхнього освоєння, що ґрунтується на відомостях, які включа-ють містобудівні й інші характеристики ступеня придатності земель для використання в інтересах міста, відомості про ін-женерно-геологічні умови, екологічний стан земель і міського середовища, про природно-технологічні властивості земель-них ділянок, про поліпшення земель і ін. Ці відомості продуку-ються в результаті ведення моніторингу, який здійснюється в інтересах підвищення ефективності використання земель і забезпечення безпечної життєдіяльності населення. Особли-вий інтерес представляють систематичні регулярні спостере-ження з метою діагностики й оцінки якісного стану земельного фонду та ефективності використання земель з врахуванням аналізу процесів на міських землях, які здійснюються в ході цілеспрямованих вимірів відповідних показників. Головний принциповий критерій оцінки стану міських земель – відповід-ність їхнього стану інтересам розвитку міста. Основними ви-могами до освоєння земельного фонду міста є збереження нормативної якості навколишнього середовища існування лю-дини і стійкість ландшафтів і геологічного середовища при різних формах освоєння й ефективного використання. Відпо-відність земельного фонду вимогам міського освоєння слу-жить вихідною оцінкою його стану.

У місті функції земель мають тенденцію до змін, тому мож-ливий перехід земель з однієї підкатегорії в іншу. Вимоги до земельного фонду міста диференціюються таким чином:

– землі міської забудови: забезпечення комфортабельного, зручного проживання населення, екологічна безпека (допус-тимість), стійкість до впливів, умови для відтворення рослин-ності та тривалого існування матеріальної й історичної спад-щини;

– землі загального користування: стійкість до впливів і екологічна допустимість, відповідність стандартним вимогам за параметрами;

– землі з особливим режимом використання: збереження умов для самовідновлення біоценозів, екологічна безпека, умови для тривалого існування історичної спадщини, відпо-відність стандартним вимогам щодо розмірів.

Для неосновних підкатегорій рекомендується розглядати загальноміські поняття – екологічну безпеку.

У ролі кількісних критеріїв служать критерії, викладені в нормативно-правових документах різного юридичного стату-су. Це Закони України, постанови органів державної влади, Державні і галузеві стандарти (ДСТУ, ГОСТи, ОСТи), "Буді-вельні норми і правила" (БНіП), "Санітарні правила і нормати-ви" (СанПіН), відомчі будівельні норми, інструкції, методичні вказівки, рекомендації, управлінські документи й ін.

Оцінка якості земель здійснюється на декількох рівнях:

– земельної ділянки;

– частини міської території (район, функціональна зона або інша частина території міста);

– міста в цілому.

Така ієрархія дає можливість характеристики якості земель на підставі даних – як детальних досліджень стану земель окремих ділянок, так і вибіркових обстежень території всього міста меншої детальності, яке проводиться за окремими ас-пектами.

Інформаційне забезпечення на рівні земельної ділянки призначено для прийняття оперативних рішень і тактичних рішень щодо землеустрою в мікрорайонах міста, введення певних обмежень на вид використання земель, здійснення окремих заходів щодо раціоналізації землеустрою.

Для рішення питань стратегічного напрямку для всього міста чи його районів як об’єкт моніторингу й оцінки якості зе-мель розглядаються більш великі, ніж земельна ділянка, те-риторіальні одиниці. Задачі, які розв’язуються на цьому рівні, пов’язані з трансграничними, загальноміськими характеристи-ками. Тут повинні бути вирішені практично всі екологічні зада-чі і проблеми впливу на міські землі техногенних об’єктів з ве-ликим радіусом впливу.

Таким чином, при моніторингу міських земель кожна тери-торіальна одиниця описується групою факторів. Кожна з груп містить комплекс безпосередньо або побічно параметрів, які вимірюються, з ранжированною кількісною чи якісною харак-теристикою. Оцінки територій, як правило, є багатоцільовими, тому використовувати в практичних цілях інтегральну оцінку навряд чи доцільно. Різноманітність запитів користувачів ка-дастрової інформації припускає відповідно різноманітність відповідей, що дозволяють ввести обмеження на вид вико-ристання території, дати рекомендації з раціоналізації вико-ристання наземного і підземного простору, по введенню тих чи інших інженерних удосконалень на експлуатованих пло-щах і т.п.

Кожному інформаційному параметру моніторингу земель пред’являються певні вимоги до точності виміру, ступеня до-кладності характеристики і необхідному періоду поновлення інформації.

У роботах, проведених під керівництвом Г.Л. Коффа, як критерії оцінки земель приймаються витрати, необхідні для досягнення нормативного рівня стану земель. Авторським ко-лективом запропонований підхід, що забезпечує комплексний облік впливу окремих факторів на підсумкову, комплексну оцінку земель. У загальному виді процес оцінки земель з ура-хуванням впливу окремих факторів (О) виражається такою формулою:

(3.1)

де:

– коефіцієнт значущості i-гo фактора в місті j-ro типу;

– коефіцієнт значущості i-гo фактора для земель g-й підкатегорії;

– оціночне значення i-гo фактора.

Практично аналогічну по суті розрахункову формулу для кадастрової оцінки земель з урахуванням впливу негативних природних процесів і обмежень у використанні наводять А.А. Варламов із співавторами.

Г.Л. Коффом із співавторами розроблена і деталізована система показників, які використовуються для оцінки стану міських земель різного функціонального призначення. Згідно з даними, наведеним у табл. 7, для оцінки стану міських зе-мель важливо при характеристиці мікроклімату вивчення практично всіх параметрів, які згадані у табл. 7; серед показ-ників рельєфу найбільш пріоритетними є ступінь розчленова-ності й ухили поверхні; для ґрунтів – найбільш кращі хімічні, мікробіологічні і санітарні показники; у випадку характеристи-ки ґрунтів основну увагу необхідно приділяти різним видам забруднення; при характеристиці ґрунтових вод – їхній глиби-ні залягання і радіаційному забрудненню; при характеристиці геологічних процесів – зсувам, карстово-суфозіонним проце-сам і ерозії.

Таблиця 7