Оціночні показники санітарного стану ґрунтів населених пунктів та сільськогосподарських угідь

Ґрунт	Число личинок та лялечок мух	Число яєць гельмінтів	Титр колі	Титр анаеро-бів	Санітарне число
Чистий	0	0	1 і більше	0,1 і більше	0,98–1
Мало забруднений	до одиниці	До 10	1–0,01	0,1–0,001	0,85–0,98
Забруднений	10–25	11–100	0,01–0,001	Від 0,001 до 0,0001	0,7–0,85
Сильно забруднений	25	Понад 100	0,001 і менше	0,0001 і менше	0,7 і менше

Біологічні показники відповідають за процес самоочищен-ня ґрунтів: “дихання”, активність ферментів, чисельність гри-бів, дріжджів і ін., фітотоксичність.

Здатність до самоочищення визначається активністю ґрун-тової мікрофлори та ґрунтових тварин, фізико-хімічними умо-вами та властивостями ґрунту. На час самоочищення впли-ває дуже багато факторів: токсичність забруднювача, актив-ність ґрунтової мікрофлори та фауни, фактори навколишньо-го середовища (температура, опади, топографія території) та ін.

Час самоочищення – інтервал, протягом якого відбуваєть-ся зменшення масової частки речовини, що забруднює ґрунт, на 96% від початкового значення або до його фонового зна-чення.

Розглядаючи зараженість земель патогенними і паразитар-ними мікроорганізмами, виділяють наступні категорії забруд-нення ґрунтів по епідемічній небезпеці:

– чиста (для зон підвищеного ризику і зони санітарної охо-рони водойм);

– чиста (для санітарно-захисних зон);

– забруднена (для зон підвищеного ризику і зони санітар-ної охорони водойм);

– забруднена (для санітарно-захисних зон).

Для різних видів землекористування: населених пунктів, курортів та зон відпочинку, зон джерел водопостачання, тери-торій підприємств, сільськогосподарських угідь та лісів – пе-релік показників також різний.

Показники санітарного стану ґрунтів використовуються не тільки за прямим призначенням, але й для оцінки придатності порушеного родючого шару для землекористування (ГОСТ 17.4.2.02-83).

До основних способів боротьби з даним негативним проце-сом відносяться дезінфекція, дезинсекція і дератизація зе-мель і приміщень, що полягають у придушенні життєдіяльнос-ті відповідно мікроорганізмів, комах і гризунів.

5.5. Загальна характеристика процесу шумового забруднення

Шум, який створюється міськими джерелами, вентиляцій-ним і технологічним пристроями, а також вібрація відносяться до фізичних факторів, що шкідливо впливають на міське се-редовище. Під шумовим забрудненням розуміється процес зростання рівня шуму і вібрації вище встановлених норма-тивів. Його відносять до техногенних негативних процесів, що впливають на санітарно-гігієнічний і, у випадку вібрації, на інженерно-будівельний стан міських земель.

Ступінь прояву шумового забруднення земель оцінюється за еквівалентним рівнем звуку на території, яка обстежується, і вимірюється в децибелах. Інтенсивність процесу диференці-юється в такий спосіб (табл. 30).

Таблиця 30