7.2. Методика оцінки ефективності використання земель

Комплексна оцінка використання земель проводиться тут по рівнях диспропорцій (розбіжностей) у споживанні найбільш значимих для міста ресурсів при збереженні нормативної якості навколишнього середовища життя людини. За основ-ний документ, з яким порівнюють різноманітні реальні місто- і землевпорядні та природоохоронні параметри і показники, приймається затверджений проект детального планування (функціонального зонування) конкретної території. Оцінка від-повідності фактичного використання ділянки намічуваному в проекті стає критерієм ефективності використання міських зе-мель.

Ефективність використання окремого району чи земельної ділянки міста характеризується відношенням існуючого ре-сурсоспоживання на даному земельному виділі до проектова-ного. Значення показників з верхнім індексом “n” характеризу-ють ситуацію на проекті детального планування, з верхнім ін-дексом “і” – існуючу на момент проведення обстеження.

Показник ефективності використання міських земель Е розраховується як величина, зворотна до показника рівня диспропорцій між існуючим і проектованим використанням даної ділянки і виражається у відсотках:

(7.1)

Безрозмірний комплексний показник диспропорцій (розбіж-ностей) між існуючим і проектованим використанням даної ді-лянки D визначається в такий спосіб:

(7.2)

де:

K_s – коефіцієнт "жорсткості" політики штрафних санкцій за неефективне використання ресурсів міста;

B_i – вагомий коефіцієнт дефіцитності i-го виду ресурсів;

D_i – показник рівня диспропорцій по i-му виду ресурсів.

Чим менше безрозмірний комплексний показник диспро-порцій, тим вище показник ефективності використання місь-ких земель. Максимальне значення останнього (100%) озна-чає повну відповідність існуючого ресурсоспоживання проек-тованому. При цьому всі часткові диспропорції відсутні.

Ks – коефіцієнт "жорсткості" політики штрафних санкцій визначає у скільки разів сума додаткових штрафних платежів за неефективне використання земель може перевищувати величину вихідної орендної плати. При K_s=l максимальна ве-личина штрафів не зможе перевищити вихідної орендної пла-ти; інакше кажучи, найменш ефективне використання земель подвоює плату за користування нею; при K_s=2 – потроює і т.д.

Часткові показники D_i рівня диспропорцій по кожному i-му виду ресурсів x_i розраховуються так:

(7.3)

де:

– проектований рівень питомого споживання і-го виду ресурсів;

– існуючий рівень питомого споживання і-го виду ресур-сів;

m – калібрований коефіцієнт.

Фактично показники рівня диспропорцій – це нормовані ве-личини відхилень фактичного ресурсоспоживання по кожно-му з видів ресурсів від нормативного, запроектованого. Як пе-ревитрата ресурсу, так і його неповне використання негатив-но позначаються на ефективності.

У каліброваному коефіцієнті m відбивається представлен-ня про відносну важливість малих і великих відхилень між іс-нуючим і перспективним рівнем ресурсоспоживання. Це – коефіцієнт масштабування. Чим більше величина m, тим більше значення приділяється великим розбіжностям між іс-нуючим і проектованим станом споживання даного i-гo виду ресурсу, і менше значення приділяється малим розбіжностям. При m=1 шкала відхилень звичайна, лінійна.

При проведенні розрахунків приватних диспропорцій D_і по кожному з видів ресурсів використовуються питомі показники ресурспоживання, які зведені до площі 1 га.

Значення вагових коефіцієнтів B_і – вагових коефіцієнтів де-фіцитності i-го виду ресурсів – визначаються або експертно, або в такий спосіб.

Спочатку розраховують прості коефіцієнти дефіцитності i-го виду ресурсів В_i,які обумовлені відношенням:

– проектованого показника споживання i-гo виду ресурсу в цілому по місту до його існуючого значення (якщо ресурсо-споживання за проектом повинне зростати) ;

– існуючого показника споживання i-гo виду ресурсу в ціло-му по місту до його проектованого значення (якщо ресурсо-споживання за проектом повинне зменшуватися через уве-дення режиму економії) .

Потім ці прості коефіцієнти дефіцитності ресурсів розрахо-вуються для кожного виду ресурсів, а надалі, в залежності від їхнього числа, сума коефіцієнтів зводиться до одиниці:

(7.4)

Оціночні шкали для показника ефективності використання земель міста зведені в табл. 40.

Таблиця 40