Оціночна шкала “забруднення” візуального середовища міста

Частка агресивних і гомогенних візуальних полей від загального візуального фону міста	Рівень візуального «забруднення»
<=10	допустимий
10-25	небезпечний
>25	загрожуючий

Для запобігання негативних наслідків та створення ком-фортного візуального середовища необхідно здійснювати ряд заходів: картографування розповсюдження даного про-цесу на землях міста; експертиза проектів нового будівницт-ва на предмет їхньої відповідності принципам відеоекології; удосконалювання кольорової гами міського середовища (озе-ленення, фарбування, підсвічування); відновлення пам’ятни-ків архітектури.

Запитання для самоконтролю

1. Які основні критерії оцінки міських земель з точки зору соціально-правового аспекту?

2. Дайте характеристику загальним архітектурно-міс-тобудівним критеріям оцінки.

3. За якою шкалою можна оцінити інтенсивність вико-ристання забудованих міських земель?

4. За допомогою яких показників визначають необхідну кількість земель для будівництва одиниці площі будинків і споруд різного призначення?

5. Як визначається ступінь існуючої забудованості ділян-ки щодо планової за проектом?

6. Охарактеризуйте оціночну шкалу для ступеня забудо-ваності ділянки.

7. Які є архітектурно-містобудівні критерії оцінки селі-тебних територій?

8. Які архітектурно-містобудівні критерії використову-ють для оцінки виробничих територій?

9. Що характеризують структурні критерії оцінки стану міських земель з точки зору архітектурно-містобудівного аналізу?

10. Охарактеризуйте процес деградації візуального се-редовища міста.

Глава 7

Оцінка ефективності

використання міських земель

7.1. Поняття ефективності використання

і ступеня освоєння міських земель

Ці показники сутність комплексних критеріїв оцінки вико-ристання міських земель, що інтегрують у собі ряд часткових оцінок з погляду окремих аспектів функціонування земель. Під ефективністю використання міських земель розумієть-ся ступінь відповідності використання земель інтересам міста як складної соціальної системи. Це не синонім макси-мальності, а раціональність, оптимальність розміщення на міських землях різноманітних об’єктів з урахуванням специфі-ки положення і рівня розвитку різних районів міста, а також сполучення загальноміських і місцевих інтересів землекорис-тування. Чим вище ефективність використання міських зе-мель, тим вища віддача від них в інтересах городян.

Ступінь освоєння міських земель – це показник, який ха-рактеризує динамічність освоєння і швидкість забудови ра-ніше вільних (або освоєних стосовно до інших функцій) зе-мель.

Ефективне використання земель припускає спирання на рентні відносини, що можуть до визначеного ступеня забез-печити справедливе вирівнювання умов діяльності землеко-ристувачів у місті.

Виділяють три головних аспекти, з позицій яких оцінюється ефективність використання міських земель:

● земельний;

● містобудівний;

● природоохоронний.

З позицій першого аспекту ефективність виражається мак-симальною сумою земельних платежів, що збираються; з по-зицій другого – створенням просторових умов максимального розвитку матеріальної бази багатогалузевого комплексу міс-та; з позицій третього – максимальним збереженням коштов-них природних ландшафтів і забезпеченням екологічної рів-новаги, що позитивно позначається, в остаточному підсумку, на здоров’ї населення.

Як інтегральний показник ефективності використання місь-ких земель можна було б розглядати величину сумарного до-ходу від виробничої і комерційної діяльності на одиницю пло-щі за умови збереження нормативної якості навколишнього середовища проживання людини, однак цей показник можна застосувати далеко не до всього складу міських земель. Крім того, введення такого показника з’явилося би гальмом для розвитку в місті багатьох необхідних, але малоприбуткових (іноді – і збиткових) сфер діяльності. Тому необхідний пошук таких кількісних критеріїв, які б максимально враховували все різноманіття інтересів учасників процесу освоєння і розвитку міста.

Такі критерії оцінки ефективності використання міських зе-мель бувають загальносистемними (характеризують відпо-відність використання земель інтересам міста) і локальними (характеризують ступінь відповідності використання конкрет-ної ділянки її цільовому призначенню).

Дотримання сформованих і затверджених нормативних ви-мог до використання "міських" земель можна вважати одним з важливих критеріїв ефективності використання селітебних і виробничих територій. Для міських земель, зайнятих лісами, лісопарками і призначених для сільськогоспорадського вико-ристання, критерієм ефективності можуть виступати показни-ки виконання ними средовищевідновлювальних і средовище-формуючих функцій, а також господарської діяльності на пе-рерахованих землях.

як один з можливих варіантів кількісного розрахунку систе-ми показників ефективності використання міських земель роз-глянемо методику, розроблену під керівництвом О.А. Баєвсь-кого. У ній ефективність використання частини міських зе-мель (від рівня міста в цілому і міському районі до рівня зе-мельної ділянки) характеризується відношенням існуючого рівня ресурсоспоживання (у першу чергу, земельних ресурсів) на ділянці до проектованого.