4.2. Баланс води та електролітів

Воду навряд чи можна вважати поживною речовиною, оскільки вона не має калорійної цінності. Разом з тим вона є другою за значущістю після кисню. В організмі молодої людини вода становить близько 65-70% загальної маси тіла. Людина може вижити при втраті 40 % жирів вуглеводів та білків, однак втрата 9-12 % води призводить до смерті.

Близько 65-67 % води знаходиться у клітинах — це внутрішньоклітинна рідина. Решта кількості знаходиться поза клітинами — це позаклітинна рідина (її складають тканинна рідина, що є навколо клітин, плазма, лімфа та деякі інші рідини).

Вода має велике значення для фізичної діяльності:

1. еритроцити переносять кисень до активних м'язів за допомогою плазми крові, котра в основному складається з води;

2. поживні речовини — глюкоза, жирні кислоти та амінокислоти — також транспортуються у м'язи плазмою;

3. СО₂ та інші проміжні продукти метаболізму, покидаючи клітини, проникають у плазму, звідки й виводяться з організму;

4. гормони, що регулюють обмінні процеси та м'язову діяльність, під час виконання фізичного навантаження транспортуються до своїх мішеней плазмою крові;

5. рідини організму містять буферні сполучення, що забезпечують нормальне рН при утворенні лактату;

6. вода сприяє віддачі тепла, котре утворюється при виконанні фізичного навантаження;

7. об'єм плазми крові — головний показник тиску крові, а відповідно, і функції серцево-судинної системи.

Оптимальна м'язова діяльність багато у чому залежить від відносно постійного вмісту в організмі води та електролітів. На жаль, під час фізичного навантаження це часто порушується. Далі ми розглянемо баланс води та електролітів, вплив на нього фізичних навантажень, а також вплив порушення їх балансу на м'язову діяльність.

Баланс води у стані спокою

У стані спокою вміст води в організмі людини є відносно постійним, тобто споживання води дорівнює її виділенню. Близько 60 % щоденного споживання води забезпечують різні напої, 30 % — продукти харчування. Решта 10 % утворюються у клітинах організму в процесі обміну речовин (вода — це проміжний продукт окиснювального фосфорилування). У ході обмінних процесів утворюється від 150 до 250 мл води на день залежно від витрат енергії: чим вища інтенсивність метаболізму, тим більше утворюється води. Щоденне споживання води (з усіх джерел) становить у середньому — 33 мл/кг маси тіла. У людини з масою тіла 70 кг це становить 2,31 л на день.

Втрати води здійснюються:

1) випаровуванням з поверхні шкіри;

2) випаровуванням з дихальних шляхів;

3) виділенням з нирок;

4) виділенням з товстої кишки.

Вода може проникати крізь шкіру людини. Вона дифундує до поверхні шкіри, звідки випаровується у довколишнє середовище. Окрім того, гази, котрими ми дихаємо, постійно зволожуються водою, проходячи дихальними шляхами. Ці два види втрат води відбуваються непомітно для нас, тому вони називаються невідчутними втратами води. У стані спокою при невисокій температурі довколишнього середовища вони становлять близько 30 % щоденних втрат води.

Основні втрати води у стані спокою (60 %) забезпечують нирки, екскретуючи воду та продукти розпаду у вигляді сечі. У стані спокою нирки виділяють близько 50-60 мл води за годину. Ще 5 % води втрачається внаслідок потіння (часто ці втрати води розглядають як невідчутні) і ще 5 % виділяється з товстої кишки з фекаліями.